Постанова 4803 № 0417/13964/2012

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7301/21 Справа № 0417/13964/2012 Суддя у 1-й інстанції - Ісаєва Д. А. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., за участю секретаря Кругман А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 червня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк, - ВСТАНОВИЛА: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що на виконанні Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження №52150744, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/0417/7931/2012 від 09 листопада 2012 року виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська. Даний виконавчий лист виданий на підставі заочного рішення від 29 жовтня 2012 року по справі № 2/0417/7931/2012 виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська. Відповідно до вказаного виконавчого листа із Боржника стягуються грошові кошти в розмірі 45 425,38 гри на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (далі по тексту - Стягувач). На сьогодні ПАТ КБ «Приватбанк» змінив свою організаційно-правову форму на АТ КБ «Приватбанк». Тобто новостворений АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк» і має той самий не змінений код ЄДРПОУ. Оскаржуваний виконавчий лист був пред`явлений до виконання 07 вересня 2016 року шляхом подання відповідної заяви представником Херсонської філії «Приватбанку», що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 156-А. Зі свого боку Боржник не знав про те, що Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська розглядав справу де він є відповідачем. А про те, що відкрито виконавче провадження, Боржник дізнався після того як було накладено арешт на його кошти. Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, зокрема із виконавчим листом, Боржник прийшов до висновку, що є законодавчі підстави визнати виконавчий лист № 2/0417/7931/2012 від 09 листопада 2012 року, який видано Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, таким, що не підлягає виконанню. З виконавчого листа вбачається, що Стягувач, пропустивши строк в 1 рік по старому закону, по нормам нового закону, які допускають строк пред`явлення в 3 роки, вирішив повторно пред`явити виконавчий лист до виконання. Також заявник звертає увагу на те, що як у заочному рішенні від 29 жовтня 2016 року так і виконавчому документі зазначено наступний номер справи: 2/0417/7931/2012. Однак судячи із супровідного листа Індустріального районного суду від 24 березня 2021 року № 0417/13964/2012/4567/2021 на розгляді цього суду перебувала справа № 0417/13964/2012, номер провадження 2/0417/7931/2012. Однак у заочному рішенні та у виконавчому листі під номером справи зазначено саме номер провадження 2/0417/7931/2012, будь-яких інших посилань на вірний номер справи дані документи не місять. Виходить, що виконавчий лист містить номер справи яка фактично ніколи не розглядалась. Тобто в заочному рішенні та у виконавчому листі зазначено номер справи, якої фактично не було (судячи з номеру). Таким чином стає зрозуміло, що у виконавчому листі зазначено невірний номер справи, тобто міститься помилка. Дана помилка слугує ще одною підставою для визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню. З урахуванням вищенаведеного просить суду визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий 09 листопада 2012 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська на підставі заочного рішення цього ж суду від 29 жовтня 2012 року по справі № 0417/13964/2012. Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 червня 2021 року відмовлено у задоволені заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з чим ставить питання про скасування ухвали. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 29 жовтня 2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська постановлено заочне рішення по справі №2/0417/7931/2012, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № DNH4KP70620581 від 07 листопада 2005 року у сумі 44 876, 61 грн. та стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» суму 10000,00 грн., всього заборгованість у сумі 54 876, 61 грн., яка складається з 4 299,82 грн. заборгованість за кредитом; 18 302,22 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 29 185,21 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 2 589,36 грн. штраф (процентна складова). Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» сплачений судовий збір у розмірі 548, 77 грн. Рішення набрало законної сили 08 листопада 2012 року. На виконання вказаного рішення 09 листопада 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчий лист №2/0417/7931/2012. 27 травня 2014 року виконавчий лист був повернутий стягувачу. 12 вересня 2016 року старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсон винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52150755 з примусового виконання: виконавчого листа №2/0417/7931/2012 виданого 09 листопада 2012 року. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності. Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6). Відповідно ст.22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на час повернення виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Згідно ст.23 Закону України Про виконавче провадження строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Судом встановлено, що 27 травня 2014 року виконавчий лист був повернутий стягувачу. Отже, на час повернення виконавчого документу був чинний Закон України Про виконавче провадження№ 606-XIV від 02 березня 2014 року, яким передбачено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання протягом одного року. Тоді, як на час набрання чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року строк пред`явлення за виконавчим документом минув, тому положення даного закону не підлягають до застосування. Відповідно до ст.432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Таким чином, однією з підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Відмовляючи в задоволені заяви суд першої інстанції виходив з того, що боржником наведені обставини не підпадають під перелічені в цивільному процесуальному законі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, наведені в заяві обставини фактично зводяться до незгоди з прийнятим рішенням суду. Проте районним судом не було досліджено строки пред`явлення виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження 12 вересня 2016 року. Відповідно ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, виходячи з наведеної норми колегія суддів приходить до висновку, що вирішення питання про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відноситься до повноважень суду першої інстанції. При наявних порушеннях процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню в порядку ст.379 ЦПК України, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 червня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров