Постанова 4813 № 521/7930/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/7727/21 Номер справи місцевого суду: 521/7930/15-ц Головуючий у першій інстанції Мурзенко М. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.10.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Князюка О.В. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, відсотків за користування коштами, моральної шкоди, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси про скасування заходів забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Мурзенко М.В. 25 березня 2021 року у м. Одеса, встановила: У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, відсотків за користування коштами, моральної шкоди (а.с. 1-5). Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11-12). 24 березня 2021 року ОСОБА_2 до суду було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову (а.с. 15-18). В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 посилався на те, що на даний час продовження дії заходів забезпечення позову у вигляді арешту є недоцільним, оскільки предметом позову є безпідставно набуте майно, а саме грошові кошти, які подружжя - ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 передало ОСОБА_3 , а не право власності на квартиру. Також посилався на те, що постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року було відмовлено у визнанні права власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1 , а тому подальше забезпечення позову у вигляді арешту не відповідає засадам цивільного судочинства. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2021 року клопотання ОСОБА_2 було задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 18 лютого 2016 року по цивільній справі № 521/7930/15-ц, а саме - знято арешт з квартири за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 23-24). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 25-26). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Згідно ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову передбачено частиною 1 статті 150 ЦПК України; відповідно до положень даної норми процесуального права позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України). Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, надалі Постанова). Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 безпідставно набутих грошових коштів, сума яких у гривневому еквіваленті складає 1 602 300 гривень. Таким чином, пред`явлені позовні вимоги є вимогами майнового характеру, відтак, забезпечення їх накладенням арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , є обгрунтованим. Таким чином, з огляду на пред`явлення вимог майнового характеру, які забезпечуються арештом майна, співмірність заходів забезпечення позову заявленим вимогам тощо, колегія суддів доходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для скасування заявлених позивачем заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову скасувати. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2016 року відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 26 жовтня 2021 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді О.В. Князюк О.М. Таварткіладзе