Постанова Вінницький апеляційний суд № 134/314/21

Справа № 134/314/21 Провадження № 22-ц/801/2080/2021 Категорія: 80 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кантониста О. О. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 рокуСправа № 134/314/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) Крижопільська селищна рада, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Крижопільської селищної ради на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 липня 2021 року, ухвалене у складі судді Кантонистої О. О. в смт Крижопіль, повне судове рішення складено 27 липня 2021 року, в с т а н о в и в: 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Крижопільської селищної ради Крижопільського району Вінницької області про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якому просила стягнути з відповідача на її користь 18 692,50 грн заборгованості по заробітній платі за період з 15.07.2020 року по 19.02.2021 року, 20 000 грн моральної шкоди, зобов`язати відповідача сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби Єдиний соціальний внесок за період з липня 2020 по лютий 2021 року в розмірі 9 118,12 грн. Просила стягнути з відповідача 6 000 грн понесених нею витрат на правничу допомогу. В обґрунтування позову посилалась на те, що згідно наказу від 28 жовтня 2014 року № 33 вона була прийнята на посаду техпрацівника дошкільного навчального закладу (далі ДНЗ) «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області, з цієї посади не звільнена по даний час. Стосовно ДНЗ «Ромашка» мали місце судові рішення, якими було зобов`язано відновити його роботу, але заклад так і не працює, а ОСОБА_1 не отримує заробітну плату. Також є ряд судових рішень про стягнення заборгованості по заробітній платі, але за інші періоди, тому наразі вона звертається про стягнення заробітної плати за період з 15 липня 2020 по 19 лютого 2021 року. Тривалою бездіяльністю відповідача їй завдано моральну шкоду, розмір якої вона оцінила у 20 000 грн, так як було порушено її право на оплату праці, що призвело до переживань, для організації свого життя їй доводиться прикладати чимало зусиль, виникли труднощі в утриманні сім`ї. За час невиплати їй заробітної плати за неї як найманого працівника не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який нараховується на суми заробітної плати, що призвело до втрати нею страхового стажу. На даний час Голубецьку сільську раду (код ЄДРПОУ 04328772) реорганізовано відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17 листопада 2020 року № 1009-ІХ, у зв`язку з чим вона увійшла до складу Крижопільської громади. Правонаступником усіх прав і обов`язків Голубецької сільської ради є Крижопільська селищна рада (код ЄДРПОУ 04325940). Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 липня 2021 року позов задоволено частково: стягнуто з Крижопільської селищної ради на користь ОСОБА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 15 липня 2020 року по 19 лютого 2021 року в розмірі 18 692,50 грн. без урахування податків і зборів; зобов`язано Крижопільську селищну раду нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з липня 2020 року по лютий 2021 року, в наступних розмірах: за липень 2020 року 1039,06 грн.; за серпень 2020 року 1039,06 грн.; за вересень 2020 року 1100,00 грн.; за жовтень 2020 року 1100,00 грн.; за листопад 2020 року 1100,00 грн.; за грудень 2020 року 1100,00 грн.; за січень 2021 року 1320,00 грн.; за лютий 2021 року 1320,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Крижопільської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 гривень; стягнуто з Крижопільської селищної ради на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 гривень. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 працює на посаді техпрацівника ДНЗ «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області, із займаної посади не звільнена, судові рішення про відновлення роботи дошкільного навчального закладу не виконані, а тому вона має право на заробітну плату, яка, з огляду на статус ДНЗ «Ромашка», має стягуватися із засновника, яким була Голубецька сільська рада та правонаступником якої є Крижопільська селищна рада. Оскільки за ОСОБА_1 як найманого працівника не сплачено Єдиний соціальний внесок, відповідача слід зобов`язати його сплатити. Водночас з урахуванням рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2020 року, яким на користь позивача вже стягнуто моральну шкоду на її користь, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Крижопільська селищна рада подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати ухвалене у справі рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, адже позивач перебувала у трудових відносинах з Дошкільним навчальним закладом «Ромашка» с. Голубече, засновником якого є Голубецька сільська рада (код ЄДРПОУ04328772), яка досі не припинена, що підтверджується наявністю відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім того, відповідач зазначає, що позивач в період, що зазначений в позові, фактично не виконувала трудових обов`язків, це є свого роду прогул; невірним є висновок суду і про стягнення єдиного соціального внеску, адже немає підстав для стягнення заробітної плати; некоректним є посилання суду першої інстанції на рішення, ухвалені у справах за позовами ОСОБА_2 (завідувачки ДНЗ «Ромашка») про стягнення заборгованості по заробітній платі? адже вони не мають преюдиційного значення для цієї справи. У встановлений апеляційним судом строк відзив на апеляційну скаргу на адресу суду від позивача не надійшов. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, воно є законним, обґрунтованим, ухваленим на підставі встановлених судом фактичних обставин, що мають місце у даній справі, та доказів, представлених суду її учасниками. По справі встановлено та не оспорюється учасниками справи наступне: - з 23 жовтня 2014 року позивачка працює на посаді техпрацівника дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області (а.с.11, 54 т. 1) - 12 вересня 2014 року 32 сесією 6 скликання Голубецької сільської ради прийнято рішення № 770-32/2014 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече шляхом утворення комунального закладу ясла-садок комбінованого типу «Калина» Голубецької сільської ради»; - Постановою Крижопільського районного суду від 15 квітня 2015 року (справа № 134/194/15-а), залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року, вказане рішення сільської ради визнано протиправним та скасовано. - Рішенням 39 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради від 29 травня 2015 року повторно вирішено питання про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече. - Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, зазначене рішення сільської ради визнано протиправним і скасовано. - Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнути з Голубецької сільської ради Крижопільського району на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 32 692 гривні 55 копійок, 376 гривень 26 копійок індексації заробітної плати, та 10 000 гривень відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати. - Рішення суду щодо відновлення роботи ДНЗ «Ромашка» не виконане, інформація про припинення трудових відносин із ОСОБА_1 , про виплату заробітної плати за період з 15.07.2020 по 19.02.2021 року відсутня. Між сторонами виник спір з приводу стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 15.07.2020 по 19.02.2021 року та зобов`язання відповідача сплатити за вказаний період єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 як найманого працівника. З огляду на те, що Крижопільська селищна рада стверджує, що вона є неналежним відповідачем по справі, так як Голубецька сільська рада Крижопільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ04328772), яка є засновником ДНЗ «Ромашка» та несе відповідальність за виплату заробітної плати, ще не ліквідована, - апеляційний суд вважає за необхідне насамперед дати оцінку цьому доводу апеляційної скарги. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 №707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» Голубецька територіальна громада входить до складу Крижопільської територіальної громади. Відповідно до п. 2 Постанови Верховної ради України від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», у Вінницькій області утворено, зокрема, Тульчинський район (з адміністративним центром у місті Тульчин) у складі територій Брацлавської селищної, Вапнярської селищної, Городківської сільської, Крижопільської селищної, Піщанської селищної, Студенянської сільської, Томашпільської селищної, Тульчинської міської, Шпиківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 61 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (з послідуючими змінами та доповненнями), до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням ряду положень, зокрема: - у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади) (підпункт 1 пункту 61). Рішенням № 113 Крижопільської селищної ради від 23.12.2020 року 3 сесії 8 скликання вирішено розпочати процедуру реорганізації Голубецької сільської ради (код 04328772) шляхом приєднання до Крижопільської селищної ради (ЄДРПОУ 04325940), правонаступником всього майна, прав та обов`язків Голубецької сільської ради є Крижопільська селищна рада (а.с. 132-135 т. 1). В статті 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Рішенням № 1 Крижопільської селищної ради від 27.11.2020 року 1 сесії 8 скликання вирішено визнати обраним і зареєстрованим Крижопільским селищним головою Василишена Володимира Миколайовича (а.с.128 т. 1). Рішенням № 2 Крижопільської селищної ради від 27.11.2020 року 1 сесії 8 скликання вирішено визначити повноваження депутатів Крижопільської селищної ради 8 скликання, починаючи з 27 листопада 2020 року згідно додатком (а.с. 129-131 т. 1). Дійсно в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявний запис про те, що Голубецька сільська рада (код ЄДРПОУ 04328772) в стадії припинення: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result. Відповідно до підпункту 4 пункту 61 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (з послідуючими змінами та доповненнями), сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту. Схожі за змістом правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду, який однозначно виснував, що відсутність у реєстрі запису про припинення юридичної особи внаслідок реорганізації недостатньо для висновку про ненастання правонаступництва: Постанова Великої палати ВС від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, Постанова ВС від 4 листопада 2020 року у справі №922/817/18. Отже, з огляду на законодавче врегулювання питання правонаступництва новоутворених територіальних громад, на зміни в адміністративно-територіальному устрої України, та з урахуванням того, що розпочала свою роботу новообрана Крижопільська селищна рада, яка є правонаступником Голубецької сільської ради, суд першої інстанції правильно виснував, що повноваження Голубецької сільської ради припинилися та всі її права і обов`язки перейшли до Крижопільської селищної ради, а наявність чи відсутність в реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась шляхом приєднання не свідчить про те, що правонаступництво не відбулося. Дійсно суд першої інстанції помилково послався на пункту 61 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (з послідуючими змінами та доповненнями), який регулює порядок правонаступництва у випадку, коли територія розформованої територіальної громади включена до територій кількох сформованих територіальних громад, проте це не змінює правильності остаточного висновку суду першої інстанції. Стосовно твердження відповідача, що в справі яка розглядається не може йтися про заробітну плату, оскільки фактично позивач не виконувала трудових обов`язків і по факту період, який вона вказує, є прогулом, слід зазначити таке. Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 115 КЗпП України чітко визначені строки виплати заробітної плати. У частині другій статті 233 КЗпП України зазначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі в зв`язку з визнанням на підставі судових рішень незаконності прийнятих рішень Голубецькою сільською радою про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» та невиконанням цих судових рішень, що позбавляє її права на заробітну плату: -рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.04.2019 року (справа № 134/331/19), яке набрало законної сили 26.06.2019 року, з Голубецької сільської ради Крижопільського району було стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 51 667 грн. 55 коп. за період з 27.09.2016 року по 19.04.2019 року (а.с. 12-13 т. 1); -заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 14.08.2020 року (справа № 134/1124/20), яке набрало законної сили 27.10.2020 року, з Голубецької сільської ради Крижопільського району було стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 32 692 гривні 55 коп., 376 гривень 26 копійок індексації зарбітної плати та 10 000 грн відшкодування моральної шкоди за період з 20.04.2019 року по 14.07.2020 року (а. с. 14-16 т. 1). Згаданими судовими рішеннями було неодноразово встановлено, що позивач має право на заробітну плату, оскільки трудові відносини з нею не припинені, та заборгованість на користь позивачки необхідно стягувати саме із засновника дошкільного навчального закладу - Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області. При цьому апеляційний суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 134/1579/15-ц, та від 24 грудня 2019 року у справі № 134/336/19, де предметом розгляду були аналогічні відносини та в яких підтверджена правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки працівник не був звільнений із займаної посади в спосіб, передбачений законодавством, а рішення про відновлення роботи ДНЗ «Ромашка» не виконане то працівник має право на отримання заробітної плати і таку заробітну плату слід стягувати із засновника ДНЗ «Ромашка» Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, що узгоджується зі Статутом ДНЗ «Ромашка», Законом України «Про дошкільну освіту». Посилання Відповідача на рішення Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 02.08.2019 року 31 сесії 7 скликання «Про відновлення роботи та фінансування ДНЗ «Ромашка» с. Голубече (а.с.184-185 т. 1) суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки до суду була надана ксерокопія такого рішення, не засвідчена належним чином, доказів реального виконання судового рішення про відновлення роботи ДНЗ «Ромашка» суду надано не було. Частинами 1 та 2ст. 76 ЦПК передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 ст. 95 ЦПК). Відтак доказ: ксерокопія рішення Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 02.08.2019 року 31 сесії 7 скликання «Про відновлення роботи та фінансування ДНЗ «Ромашка» с. Голубече (а.с.184-185 т. 1), не засвідчена належним чином, - є недопустимим доказом та на його основі не може гуртуватися висновок про поновлення трудових прав позивача. Будь-яких інших доказів, які б давали змогу виснувати про відновлення роботи ДНЗ «Ромашка» матеріали справи не містять. Відтак, оскільки у справі що розглядається, ОСОБА_1 не звільнена з роботи у передбаченому законом порядку, робота ДНЗ «Ромашка» не відновлена, Крижопільська селищна рада є правонаступником Голубецької сільської ради, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 18 692,50 грн заборгованої заробітної плати за період з 15.07.2020 по 19.02.2021 року, а, відповідно доводи апеляційної скарги про те, що відсутні докази виконання позивачем трудових обов`язків, що це є фактично прогул, тощо, - не заслуговують на увагу. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що вимога про стягнення ЄСВ заявлена невірно, так як заробітна плата не була нарахована ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне: Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій. Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи; - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок. Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ( у редакції на час виникнення спірних правовідносин), персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до пункту третього частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку. Звертаючись до суду за захистом свої прав як особи застрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач ОСОБА_1 надала суду довідку про індивідуальні відомості застрахованої особи, облік якої веде Пенсійний фонд України (довідка форми ОК-7), з якої, зокрема, вбачається, що в період з 15.07.2020 по 19.02.2021 року не відображені відомості ні про нараховану заробітну плату, ні про перерахований ЄСВ, що необхідні для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 (а. с. 27). Таким чином, вирішуючи спір в частині нарахування та стягнення ЄСВ на застраховану особу ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та надав вірну оцінку зібраним у справі доказам (зокрема, довідці ОК-7), відтак доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними. В частині відмови в задоволенні моральної шкоди судове рішення не оскаржується, а тому у відповідності до ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд переглядає судове рішення в межах доводів поданої апеляційної скарги. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок стосовно подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до пункту першого частини першої статті 374, статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відтак, за результатами апеляційного розгляду суд приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення сідл залишити без змін як таке, що постановлене із додержанням вимог матеріального та процесуального права, на підставі повно та об`єктивно встановлених обставин справи. Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статтею 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою. Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем ОСОБА_1 судових витрат в суді апеляційної інстанції. Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд - постановив: Апеляційну скаргу Крижопільської селищної ради залишити без задоволення. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 липня 2021 року залишити без змін. Судові витрати, понесені Крижопільською селищною радою у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишити за нею. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуюча Т. М. Шемета Судді: О. Ю. Береговий О. С. Панасюк