Постанова 4824 № 372/2742/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 372/2742/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8748/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П., за участю секретаря судового засідання Дроздової Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2021 року у складі судді Зінченко О.М., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулось у суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу. Позов обґрунтовано тим, що 10 липня 2008 року акціонерно-комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», уклав з ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11369962000, відповідно до якого останньому було надано грошові кошти у розмірі 40 000 дол США, строком до 10 липня 2015 року у розмірі 14 % річних. З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором 10 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань перед банком, що виникли з договору кредиту в повному обсязі, а відповідальність поручителя і боржника є солідарною. Банк скористався своїм правом згідно ст. ст. 512, 514 ЦК України, уклавши 20 квітня 2012 року з ТОВ «Кредекс Фінанс» Договір Факторингу за №05/12, відповідно до умов якого відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за вказаним Кредитним договором. Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Кредекс Фінанс» за №01/08-2018 від 01 серпня 2018 року ТОВ «Кредекс Фінанс» змінило назву на ТОВ «Вердикт Капітал». За період користування кредитними коштами позичальником були здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість в повному обсязі не погашена. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов кредитного договору, що підлягає стягненню з позичальника станом на 19 червня 2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 105 676,31 дол.США, що за курсом НБУ станом на 19 червня 2020 року становить 2 828 246 грн 79 коп., з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 38 095,24 дол.США, що за курсом НБУ станом на 19 червня 2020 року становить 1 019 554 грн 34 коп.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 23 402,84 дол.США, що за курсом НБУ станом на 19 червня 2020 року становить 626 337 грн 23 коп.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 44 178,23 дол.США, що за курсом НБУ станом на 19.06.2020 року становить 1 182 355 грн 22 коп. Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі кредитного договору №11369962000 від 10 липня 2008 року, з огляду на те, що позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню вказаних кредитних коштів у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді солідарного стягнення інфляційних витрат та 3 % річних з відповідачів, стягнення понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 5487 грн 89 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2021 року в задоволенні позову ТОВ «Вердикт Капітал» відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «Вердикт Капітал» посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказано, що презумпція правомірності правочинів, які наявні в матеріалах справи не спростована, а ні відповідачами у справі, а ні судом, що являється беззаперечним доказом правомірності позовних вимог ТОВ «Вердикт Капітал», а також не взято до уваги судову практику, не встановлено дійсних обставин справи у зв`язку з чим постановлено хибні висновки в спірному рішенні. Зазначено, що суд першої інстанції безпідставно звільнив відповідачів від цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань та нанесення новому кредитору ТОВ «Вердикт Капітал» фінансових збитків, що свідчить також про порушення судом першої інстанції права на справедливий суд. Представник позивача в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 181), а тому його неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідачів, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, про відмову в її задоволенні. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Як убачається з матеріалів справи, 10.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником прав та обов`язків якого виступає - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за №11369962000 й відповідно до п.1.1 якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит, у сумі 40000 дол. США зі сплатою 14% річних (п.1.3договору) з цільовим призначенням - придбання автомобіля Jeep Wrangler (п.1.4 договору) та зі строком дії договору до 10.07.2015 року (п.2.1договору) (а.с.10-18). Відповідно до справи, 10.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №11369962000 від 10.07.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 . Встановлено, що 20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанси» укладено договір факторингу №05/12, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило, а ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту №11369962000 та договором поруки №216408, з заборгованістю ОСОБА_1 по тілу кредиту, в сумі38095,24дол.США. та 23402,84 дол. США - заборгованість по відсотках (а.с.34-38). Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Кредекс Фінанс» за № 01/08-2018 від 01 серпня 2018 року «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал» й ТОВ «Вердикт Капітал» виступило правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Кредекс Фінанс» (а.с.45 -52). Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення трьох відсотків річних та пені, районний суд виходив з того, що судовим рішенням з боржників достроково стягнуто кредитну заборгованість, проте за наслідками набуттям товариством прав кредитора згідно договору факторингу, у відсутність відповідного судового рішення, не відбулося процесуального правонаступництва, не було проведено й заміну сторони виконавчого провадження. Колегія суддів вважає такі висновки районного суду законними й обґрунтованими. Як убачається із частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України). Встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі №2-221-11 від 20.04.2011 року за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зустрічним позовом про розірвання кредитних договорів з відповідачів на користь банку за кредитним договором №11369962000 від 10.07.2008 року солідарно стягнуто заборгованість, в розмірі 55601,01 дол. США, що еквівалентно 442995грн.48коп. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с. 183-189). Зі змісту судового рішення вбачається, що кредитором змінено строк виконання зобов`язання й рішенням суду достроково з боржників стягнуто кредитну заборгованість. Відповідно до справи, 20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанси», правонаступником якого є ТОВ «Кредекс Фінанс», укладено договір факторингу №05/12, згідно умов якого товариство набуло прав кредитора за зобов`язаннями ОСОБА_1 (а.с.45-52). Згідно ухвали Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2014 року відмовлено в заміні сторони виконавчого провадження стягувача ПАТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Кредекс Фінанс» (а.с.79). Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 березня 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредекс Фінанс» до боржників про стягнення заборгованості (а.с.78-81). Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Положеннями ч.ч.1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від права попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. З аналізу вказаних законодавчих норм убачається, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує, та розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили і завершується з настанням відповідних обставин, передбачених ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії виконавчого провадження можлива заміна однієї сторони провадження іншою. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 682/952/17. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 5 грудня 2018 року по справі № 643/4902/14-ц. У постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 2-3897/10 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Ухвалення по справі судового рішення тягне за собою перехід судового процесу у стадію виконання, у зв`язку з чим кредитор набуває повноважень стягувача у зобов`язанні, що регулюється положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Отже, лише у випадку доведеності набуття повноважень правонаступника сторони спору на стадії судового розгляду справи чи після вирішення справи - повноважень стягувача у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка набула статусу кредитора у зобов`язанні, має право вимоги до боржників за договором. Разом з тим, у справі відсутні судові рішення, якими було б проведено заміну позивача ПАТ «Укрсиббанк» на нового кредитора за зобов`язаннями боржників у відповідності до ст.55 ЦПК України на стадії судового розгляду справи, чи заміни стягувача у зобов`язанні на підставі положень ст. 442 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про відсутність правових підстав до задоволення позову. Твердження апеляційної скарги про заявлення по справі вимог у відповідності до ст.625 ЦК України, якою передбачено відповідальність за невиконання грошового зобов`язання та пені ретельно перевірялися судом першої інстанції, вони отримали належну оцінку у рішенні й обґрунтовано визнані безпідставними. У справі відсутнє судове рішення про заміну в установленому законом порядку правонаступником кредитора у зобов`язанні під час судового провадження справи чи стягувача після вирішення судом спору. За таких обставин, колегія суддів визнає необґрунтованими посилання апеляційної скарги про наявність підстав до звернення товариства у суд за захистом прав з огляду на чинність договору факторингу, на підставі якого позивач набув повноважень кредитора за зобов`язаннями відповідачів. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» залишити без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 жовтня 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: