Постанова 4802 № 157/266/21

Справа № 157/266/21 Головуючий у 1 інстанції: Антонюк О. В. Провадження № 22-ц/802/1145/21 Категорія: 39 Доповідач: Осіпук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Осіпука В. В., суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 червня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із зазначеними позовом. Покликалось на ті обставини, що 04 жовтня 2011 року між банком та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі, зазначеному у Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/360 календарних днів на рік. Згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг, відповідач посвідчила своїм підписом у анкеті-заяві. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язалася погашати кредит, нараховані відсотки за користування кредитом, заборгованість по перевитраті платіжного ліміту, оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Оскільки відповідач у повні мірі не виконувала умови укладеного договору, то у неї утворилась заборгованість. Крім того, позивач вказував, що 18 лютого 2019 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої банк зобов`язався анулювати частину заборгованості за кредитним договором у разі, якщо ОСОБА_1 виплатить банку грошові кошти в розмірі та строки, визначені в додатковій угоді. Відповідач чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим станом на 05 січня 2021 року заборгованість за кредитом, з урахуванням умов додаткової угоди становить 103257 грн 89 коп., і складається із заборгованості: за відсотками за користування кредитом - 6299 грн 90 коп. та 96957 грн 99 коп. пені, яку банк просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь. Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 червня 2021 року у задоволенні позову банку відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу відповідач не подавала. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з таких підстав. Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про укладення між сторонами спору кредитного договору. Оскільки укладений договір, наданий банком, на думку суду першої інстанції не містить даних про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді, сплату процентів за користування кредитними коштами, передбачили відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тобто істотні умови кредитного договору, а додаткова угода, укладена між сторонами спору не є належним і допустимим доказом по справі. Проте із таким висновком суду погодитись не можна. Судом встановлено, що 4 жовтня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н у спосіб підписання анкети-заяви позичальника, за яким останньою отримано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, яку їй було видано банком (а. с. 9). 18 лютого 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 , з метою створення сприятливих умов для виконання останньою і підписана сторонами зобов`язань за кредитним договором № SAMDN50000051004223, була укладена додаткова угода до цього договору. Відповідно до пунктів 1.1-1.5 зазначеної додаткової угоди сума заборгованості, що виникла в період з дати укладення кредитного договору до дати підписання цієї угоди складає 114467 грн 54 коп. Банк здійснює прощення (анулювання) частини заборгованості, що виникла в період з дати надання клієнтові кредиту, а саме: здійснює погашення: відсотків на 0 грн., комісії на 0 грн., пені на 87761 грн 46 коп., штрафу на 2800 грн 33 коп. Строк повернення кредиту до 25 серпня 2019 року. Відсоткова ставка за кредитом становить 0,01%. Клієнт зобов`язується здійснювати погашення кредиту шляхом здійснення платежів на картку у такому порядку: клієнт зобов`язується здійснити платіж на погашення заборгованості по договору в розмірі не менше 3585 грн 86 коп. у строк не пізніше 18 лютого 2019 року; подальше погашення заборгованості здійснюється клієнтом шляхом здійснення платежів у розмірі 3386 грн 69 коп. до 25 числа місяця протягом 6 місяців. Розмір останнього щомісячного платежу складає 2378,89 грн. Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 додаткової угоди ця угода згідно зі ст. 212 ЦК України укладається під відкладальну обставину, а саме: у разі належного виконання клієнтом зобов`язань, передбачених договором та п. 1.5 угоди, вступають у дію умови про прощення заборгованості, визначені п. 1.2 угоди, та умови про зміну процентної ставки, передбачені п. 1.4 угоди. У разі прострочення виконання клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.5.2 угоди та/або будь-якого із зобов`язань, передбачених договором на 31 день, умова про прощення частини заборгованості, передбачена п. 1.2, та умова про зміну відсоткової ставки, передбачена п. 1.4 угоди не застосовується. У разі порушення клієнтом строків по погашенню кредиту, зазначених в п. 1.5.2, понад 31 день безперервно: термін повернення кредиту є 31-й день за моменту такого порушення (однак, в будь-якому випадку не пізніше терміну, зазначеного у п. 1.3 цієї угоди); вся заборгованість за кредитом, починаючи з дня, який слідує за днем повернення кредиту є простроченою. (а.с. 10) У цей же день відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з графіком погашення заборгованості, визначеному додатковою угодою до кредитного договору (а. с. 11). Позивач обґрунтовує заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № SAMDN50000051004223 від 04 жовтня 2011 року додатковою угодою до цього договору від 18 лютого 2019 року. Як вбачається з додаткової угоди від 18 лютого 2019 до кредитного договору № SAMDN50000051004223 від 4 жовтня 2011 року, під відкладальною умовою (обставиною) сторонами обумовлено, що у разі повернення ОСОБА_1 до 25 серпня 2019 року кредитних коштів в обумовленому сторонами розмірі згідно з погодженим графіком Банк здійснює прощення пені в розмірі 87761 грн 46 коп., штрафу в розмірі 2800 грн 33 коп. та змінює процентну ставку на 0,01%. Однак, як слідує з наявних в матеріалах справи письмових доказів, відповідач обумовлену додатковою угодою суму коштів у встановлений у ній термін не сплатила, а відтак прощення банком пені на суму 87761 грн 46 коп., штрафу в розмірі 2800 грн 33 коп. не відбулося (а.с. 12-13). Згідно з частинами 1, 2ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У відповідності до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ч. 1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Так, з наданої банком додаткової угоди до кредитного договору № SAMDN50000051004223, яка була укладена сторонами 18 лютого 2019 року з метою виконання клієнтом зобов`язань по кредитному договору, вбачається, що сума заборгованості, яка виникла з дати укладення Договору до дати підписання цієї угоди становить 114467 грн 54 коп. (п.1.1). Банк здійснює прощення (анулювання) частини заборгованості, що виникла в період з дати надання клієнтові кредиту, а саме: здійснює погашення: відсотків на 0 грн., комісії на 0 грн., пені на 87761 грн 46 коп., штрафу на 2800 грн 33 коп.(п.1.2). Строк повернення кредиту до 25 серпня 2019 року (п.1.3). Відсоткова ставка за кредитом становить 0,01%.(п.1.5) Клієнт зобов`язується здійснювати погашення кредиту шляхом здійснення платежів на картку у такому порядку: клієнт зобов`язується здійснити платіж на погашення заборгованості по договору в розмірі не менше 3585 грн 86 коп. у строк не пізніше 18 лютого 2019 року; подальше погашення заборгованості здійснюється клієнтом шляхом здійснення платежів у розмірі 3386 грн 64 коп. до 25 числа місяця протягом 6 місяців. Розмір останнього щомісячного платежу складає 3386 грн 64 коп. Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 додаткової угоди ця угода згідно зі ст. 212 ЦК України укладається під відкладальну обставину, а саме: у разі належного виконання клієнтом зобов`язань, передбачених договором та п.1.5 угоди, вступають у дію умови про прощення заборгованості, визначені п. 1.2 угоди, та умови про зміну процентної ставки, передбачені п. 1.4 угоди. У разі прострочення виконання клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.5.2 угоди та/або будь-якого із зобов`язань, передбачених договором на 31 день, умова про прощення частини заборгованості, передбачена п. 1.2, та умова про зміну відсоткової ставки, передбачена п. 1.4 угоди не застосовується. У разі порушення клієнтом строків по погашенню кредиту, зазначених в п. 1.5.2, понад 31 день безперервно: термін повернення кредиту є 31-й день за моменту такого порушення (однак, в будь-якому випадку не пізніше терміну, зазначеного у п. 1.3 цієї угоди); вся заборгованість за кредитом, починаючи з дня, який слідує за днем повернення кредиту є простроченою. (а.с. 10) Відповідач ОСОБА_1 в день укладення додаткової угоди ознайомлена з графіком погашення заборгованості, визначеному додатковою угодою до кредитного договору (а. с. 11). З наданого суду розрахунку заборгованості за пенею та відсотками вбачається, що період їх нарахування розпочався з 18 лютого 2019 року, тобто з дня укладення додаткової угоди (а.с. 8). Оскільки відповідач, підписавши додаткову угоду належним чином не здійснювала погашення заборгованості по кредитному договору, обумовлені в угоді, та згідно узгодженого графіку, то у неї виникла заборгованість по неоплаченій пені у розмірі 96957 грн 99 коп., що відображено у наданому позивачем розрахунку, яку позивач просив стягнути з відповідача. Окрім пені, банк просив стягнути на його користь заборгованість за процентами в розмірі 6299 грн 90 коп., яка відображена у розрахунку та випливає з загальної суми залишку заборгованості за процентами станом на 05 січня 2021 року. На підставі наведеного вище, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, що позивачем належними доказами не доведено існування заборгованості з пені в розмірі 96957 грн 99 коп. та процентів в розмірі 6299 грн 90 коп., що суду не надано відповідного розрахунку вказаних сум, не зазначено підстави нарахування та період за який була нарахована пеня та проценти, оскільки ці твердження спростовуються наявним у справі розрахунком банку та додатковою угодою (а.с.8, 10-13). Банком не заявлялися вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2800 грн 30 коп. Таким чином, ураховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог банку та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за пенею у розмірі 96957 грн 99 коп. та за процентами в сумі 6299 грн 90 коп., що разом становить 103257 грн 89 коп., у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Згідно положення ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду з позовом АТ КБ «Приватбанк» сплатило судовий збір у розмірі 2270 грн, за подання апеляційної скарги банком сплачено 3405 грн., отже всього позивачем сплачено 5675 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389-390 ЦПК України суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 червня 2021 року скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 103257 грн (сто три тисячі двісті п`ятдесят сім) грн 89 коп. заборгованість за кредитним договором. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді