Ухвала КАС ВС № 260/3861/20

УХВАЛА 28 жовтня 2021 року м. Київ справа № 260/3861/20 адміністративне провадження № К/9901/37258/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду, Державної казначейської служби України, про стягнення заборгованості суми суддівської винагороди, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду, Державної казначейської служби України, у якому просив: стягнути із Закарпатського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 заборгованість по суддівській винагороді на загальну суму 489 266,18 гривень, з якої підлягають утриманню у відповідному розмірі податки та обов`язкові платежі. допустити до негайного виконання судове рішення в частині стягнення із Закарпатського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди за один місяць у розмірі 184 976,00 гривень, з якої підлягають утриманню у відповідному розмірі податки та обов`язкові платежі. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Закарпатського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження нарахування у сумі 489 266,18 грн. Стягнуто із Закарпатського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 заборгованість по суддівській винагороді на загальну суму 489 266,18, з якої підлягають утриманню у відповідному розмірі податки та обов`язкові платежі. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції у частині визнання протиправними дій Закарпатського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з підстав викладених у мотивувальній частині постанови. 13 жовтня 2021 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі відповідач посилається на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 липня 2017 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №686/23445/17. Проте яку саме норму права неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, щодо якої наявні висновки, викладені у постанові Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, не зазначено. Доводи скаржника зводяться до наведення норм законодавства, переоцінки доказів у справі та неповного з`ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду, Державної казначейської служби України, про стягнення заборгованості суми суддівської винагороди повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур