Ухвала КАС ВС № 300/51/21

УХВАЛА 27 жовтня 2021 року м. Київ справа № 300/51/21 адміністративне провадження № К/9901/38495/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, УСТАНОВИВ: В січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: - визнати протиправними дії щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% без обмеження її максимальним розміром із заробітку, згідно з довідкою Івано-Франківської обласної прокуратури № 21-77вих20 від 26.10.2020; скасувати незаконне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладене в повідомленні від 29.12.2020 (лист № 4135-4090/К-02/8-0900/20), в частині здійснення перерахунку пенсії в розмірі 60% (замість 90%) від суми місячної (чинної) заробітної плати і не застосування при здійсненні перерахунку пенсії обмеження максимальним розміром; - зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII в первинній редакції статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії), виходячи із розміру 90% від суми місячної заробітної плати, згідно з довідкою Івано-Франківської обласної прокуратури № 21-77вих20 від 26.10.2020, без обмеження її максимальним розміром, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку, та виплатити з 01.10.2020 різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в перерахунку пенсії в розмірі 90% із заробітної плати згідно з довідкою, виданою Івано-Франківською обласною прокуратурою №21-55вих-20 від 13.10.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно з довідкою, виданою Івано-Франківською обласною прокуратурою від 13.10.2020 №21-55вих-20, виходячи із розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 жовтня 2020 року, з урахуванням встановленого абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача 2102 грн сплаченого судового збору. 25.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі № 300/51/21. Предметом оскарження у даній справі є відмова органу Пенсійного фонду у перерахунку пенсії. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження. Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку. Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні. Водночас суд касаційної інстанції бере до уваги, що висновки, зроблені судом апеляційної інстанцій у даній справі, узгоджуються з правовою позицією суду касаційної інстанції, яка викладена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20. Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеної правової позиції. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі № 300/51/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А. Ю. Бучик Судді: А. І. Рибачук С. Г. Стеценко