Ухвала КАС ВС № 560/7590/20

УХВАЛА 27 жовтня 2021 року м. Київ справа № 560/7590/20 адміністративне провадження № К/9901/37960/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання відмови, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, виражену у непідготовці та неподанні до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві документів, що необхідні для призначення позивачу пенсії за вислугу років; - визнати протиправною відмову Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років у загальній кількості 06 років 04 місяці 26 день, здобутої ним як полковником поліції, заступником начальника Департаменту стратегічних розслідувань - начальнику 2-го управління (кримінальної розвідки) Національної поліції України, під час проходження служби в підрозділах боротьби з організовано злочинністю з 25.06.2002 по 28.07.2015 (06 років 04 місяці 22 дні пільгової вислуги) та у підрозділах на оперативній службі з 28.07.2015 по 07.08.2015 (00 роки 00 місяців 4 дні пільгової вислуги) до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції; - зобов`язати Національну поліцію України здійснити перерахунок та зарахувати позивачу відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів но боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року № 3720-ХН до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні за періоди проходження служби в підрозділах боротьби з організовано злочинністю з 25.06.2002 по 28.07.2015 та у підрозділах на оперативній службі з 28.07.2015 по 07.08.2015 у загальній кількості 06 років 04 місяці 26 днів; - зобов`язати Національну поліцію України здійснити перерахунок відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, який дає право на встановлення позивачу надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахування періоду пільгової вислуги років за періоди проходження ним служби підрозділах боротьби з організовано злочинністю з 25.06.2002 по 28.07.2015 та підрозділах на оперативній службі з 28.07.2015 по 07.08.2015 у загальній кількості 06 років 04 місяці 26 днів та встановити надбавку за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років; - зобов`язати Національну поліцію України підготувати та подати до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві всі документи, необхідні для призначення позивачу пенсії за вислугу років, зазначивши при цьому в поданні пільгову вислугу в загальній кількості 06 років 04 місяці 26 днів. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021, позов задоволено. 21.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 у справі №560/7590/20. Предметом оскарження у даній справі є бездіяльність відповідача щодо зарахуння позивачу пільгової вислуги років до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження. Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і будь-які обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме: на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 у справі №560/7590/20 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання відмови, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А. Ю. Бучик Судді: А. І. Рибачук С. Г. Стеценко