Постанова 4857 № 300/3000/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3000/21 пров. № А/857/18265/21 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Пославський Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року (рішення ухвалене м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Чуприна О.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртансбезпеки) про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №234367 від 03.06.2021 та розрахунку про визначення плати за проїзд великоваговим транспортним засобом у розмірі 17,82 євро,- ВСТАНОВИЛА: У червні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (надалі по тексту також відповідач, Міжрегіональне управління, Управління, контролюючий орган) про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №234367 від 03.06.2021 та розрахунку про визначення плати за проїзд великоваговим транспортним засобом у розмірі 17,82 євро. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем протиправно в порушення норм чинного законодавства, зокрема Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, винесено постанову №234367 від 03.06.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень та розрахунок про визначення плати за проїзд великоваговим транспортним засобом у розмірі 17,82 євро. За доводами позивача у його власності перебуває автомобіль - спеціалізований вантажний сідловий (сідельний) тягач-Е марки "DAF" моделі "CF 85.430" (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом - спеціалізованим напівпричепом - самоскидом-Е марки "Janmil", моделі "NW - 1S" (державний номерний знак НОМЕР_2 ). Зазначений транспортний засіб на даний час перебуває у особистому користуванні найманого працівника ОСОБА_1 - водія ОСОБА_2 , який останній використовує для провадження господарської діяльності - здійснення вантажних перевезень різного роду вантажів за домовленістю з іншими суб`єктами господарювання. 09.04.2021 ОСОБА_2 даним автомобілем, відповідно до досягнутої домовленості між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ "Овал", здійснював перевезення урожаю сої 2020 року із с. Різдвяни Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області до смт. Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області. Згідно товарно-транспортної накладної №7 від 09.04.2021 маса зерна сої, яку завантажено на автомобіль під керуванням ОСОБА_2 становила 23 960 кг, а загальна маса вантажного автомобіля разом із зерном сої становила 39 480 кг. Вид пакування - насипом. Таким чином, за твердженням позивача, на момент початку здійснення водієм ОСОБА_2 перевезення, порушення нормативних вагових параметрів не було. Під час перевезення вантажу 09.04.2021 на 345 кілометрі автодороги М-19 в межах Тернопільської області, уповноваженими особами Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено документальний (в динаміці) габаритно-ваговий контроль належного позивачу автомобіля. За результатами документального габаритно-вагового контролю автомобіля та напівпричепа, який здійснено на підставі даних товарно-транспортної накладної №7 від 09.04.2021 працівниками Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки 09.04.2021 встановлено перевищення належним перевізнику транспортним засобом нормативних вагових параметрів та складено акт №0050337 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів і довідку №033818 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. На підставі зазначених документів посадовими особами відповідача здійснено розрахунок (б/н) від 09.04.2021, яким ФОП ОСОБА_1 визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 17,82 євро. За доводами позивача у талоні зважування відсутні підпис уповноваженої посадової особи, яка проводила зважування, ідентифікуючі дані напівпричепа автомобіля, зважування якого проводилось, дані щодо технічних характеристик ваг, на яких здійснювалося зважування, та відсоток похибки таких ваг. Згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.04.2021 максимально допустима маса транспортного засобу при перевезення вантажу автомобільним транспортом автомобільними дорогами України складає 40 000,00 кілограм, при тому, що фактична маса належного позивачу зваженого автомобіля склала 39 190,00 кілограм, що свідчить про відсутність порушення позивачем нормативних вагових параметрів. Відповідачем винесено постанову від 03.06.2021 за №234367 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 гривень за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Позивач вважає, що проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Таким чином позивач вважаючи, що визначення вагових параметрів транспортного засобу було здійснено з порушенням положень Порядку №879, а тому відповідно, отримані в результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними. З наведених підстав просив позов задовольнити в повному обсязі, скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №234367 від 03.06.2021 та розрахунок про визначення плати за проїзд великоваговим транспортним засобом у розмірі 17,82 євро. Просив позов задоволити. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржила фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15.05.2017 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якої є вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.09.2021. Позивачу на праві власності належать: - транспортний засіб марки DAF, модель CF 85.430, державний номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ); - спеціалізований напівпричіп - самоскида-Е марки Janmil, моделі NW - 1S, державний номерний знак НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ). Дані транспортні засоби перебувають у особистому користуванні найманого працівника - водія ОСОБА_2 , який використовує їх для провадження господарської діяльності - здійснення вантажних перевезень різного роду вантажів за домовленістю з іншими суб`єктами господарювання. Позивач наголошує, що 09.04.2021 відповідно до досягнутої домовленості між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Овал" (вул.. Хмельницьке Шосе, 13/312, м. Вінниця) мало місце здійснення належним підприємцю транспортним засобом перевезення урожаю сої 2020 року із с. Різдвіяни Микулинецької селищної ради до смт. Підволочинськ в межах Тернопільської області. Посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 09.04.2021 на підставі направлень на перевірку від 05.04.2021 за №№012741, 012743 та у відповідності до щотижневого графіку, затвердженого 30.03.2021 заступником начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Тернопільській області, проведено рейдову перевірку перевізників транспортних засобів з питань дотримання законодавства про автомобільний транспорт (а.с.51, 52, 53). 09.04.2021 посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на автодорозі М-19 км 345+580 м (смт. Дружба) зупинено вантажний автомобіль марки DAF, модель CF 85.430 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з спеціалізованим напівпричепом - самоскид-Е марки Janmil, моделі NW - 1S (державний номерний знак НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_5 від 19.06.2019. Працівниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль даного вантажного автомобіля, за результатами якого встановлено перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу марки DAF, модель CF 85.430 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з спеціалізованим напівпричепом - самоскида-Е марки Janmil, моделі NW - 1S (державний номерний знак НОМЕР_2 ) із навантаження на одиночну вісь: нормативно допустиме навантаження 11,0 тонн, а фактичне 12,14 тонн (перевищення параметрів від нормативу 10,36%). Про результати габаритно-вагового контролю даного транспортного засобу складено довідку №033818 від 09.04.2021 та акт №0050337 від 09.04.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в яких зафіксовані вказані порушення. Пунктами 7 акту №0050337 від 09.04.2021 встановлено маршрутний рух із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування, а саме: "с. Різдвяни Теребовлянський район смт. Дружба Теребовлянський район " 22 км. Крім того, посадовими особами контролюючого органу складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень та пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №278026 від 09.04.2021, яким встановлено порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху та абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. 09.04.2021 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0050337, яким ФОП ОСОБА_1 нараховано плату за проїзд в сумі 17,82 євро. ОСОБА_2 ознайомлений із актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0050337 від 09.04.2021 та актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень та пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №278026 від 09.04.2021, що засвідчується його підписом. Також водій надав письмові пояснення наступного змісту: "Соя сипучий вантаж і пересувається по кузову". За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №234367 від 03.06.2021, згідно якої постановлено стягнути адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 гривень. Вказана постанова направлена відповідачем на адресу позивача, та отримана останнім особисто 15.06.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №76492 0206816

4. Статтею 6 Закону України "Про автомобільні транспорт" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. Згідно із змісту абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (надалі по тексту також Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека в силу вимог підпунктів 2, 15 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення №103). Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Придністровському міжрегіональному управлінню Укртрансбезпеки надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. Згідно пункту 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку №1567). Приписами пунктів 15, 16 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється поряд з іншим наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільні транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. З урахуванням доводів адміністративного позову та відзиву на позовну заяву, предметом доказування у даній справі є документальна доведеність факту перевищення нормативів вагових параметрів транспортного засобу, а також наявність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 гривень. Згідно статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах, за нормами пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"). Згідно з вимогами пунктів 3, 4 Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Актом від 09.04.2021 за №0050337 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів зафіксовано, що належний на праві власності позивачу вантажний автомобіль марки DAF, модель CF 85.430 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з спеціалізованим напівпричепом - самоскид-Е марки Janmil, моделі NW - 1S (державний номерний знак НОМЕР_2 ) при перевезенні вантажу (сої) за маршрутом "Тернопільська область, Теребовлянський район, село Різдвяни Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вулиця Незалежності, 12В", допустив перевищення навантаження на одиночну вісь на 10,36% (фактичне осьове навантаження 12,14 тонн, нормативно допустиме 11,0 тонн). Відтак, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено перевищення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу, рух якого не дозволяється без отримання спеціального дозволу та внесення плати за проїзд. Про відсутність відповідного дозволу свідчить акти від 09.04.2021 за №278026, яким встановлено порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" та підпункту 22.5 Правил дорожнього руху. Перевіряючи доводи позивача щодо неправомірності проведення перевірки у зв`язку із відсутності методики чи технологічного регламенту здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, а також доводи щодо неможливості достовірно встановити навантаження на вісь з підстав перевезення сипучого вантажу (сої), в силу фізичних властивостей якого змінювався розподіл навантаження, суд виходить із таких підстав та мотивів. Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (надалі по тексту також великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за №879 (надалі по тексту також Порядок №879). Пунктом 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Відповідно підпункту 4 пункту 2, пунктом 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пункт 5-1 Порядку №879). 09.04.2021 при проведенні рейдової перевірки працівниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводився точний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, модель CF 85.430, державний номерний знак НОМЕР_1 , та спеціалізованого напівпричіпа - самоскид-Е марки Janmil, моделі NW - 1S, державний номерний знак НОМЕР_2 , що передбачає визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (за визначенням підпункту 11 пункту 2 Порядку №879). Згідно підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т). Маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі за правовим регулюванням пункту 22.1 Правил дорожнього руху не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Відомості із свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу марки DAF, модель CF 85.430, державний номерний знак НОМЕР_1 (серія свідоцтва НОМЕР_3 ) та спеціалізованого напівпричепу - самоскиду-Е марки Janmil, моделі NW - 1S, державний номерний знак НОМЕР_2 (серія свідоцтва НОМЕР_4 ) свідчать, що маса автомобіля без навантаження становить 6 355 кг, повна маса 18 000 кг, маса напівпричепа без навантаження становить 6 500 кг, повна маса 37 500 кг (а.с.12,13). За результатами точного габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель CF 85.430 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та напівпричіп марки Janmil, моделі NW - 1S (державний номерний знак НОМЕР_2 ), встановлено, що загальна фактична маса тягача і причепа з вантажем становить 39,190 т (39 190 кг), що є нижчою від нормативно допустимих параметрів. Перевірочні документи свідчать, що транспортних засобів (тягач) має по дві одиночні осі, а напівпричіп одну строєну вісь. Спірне зважування засвідчило перевищення дозволеного нормативу (11 т) на другій одиночній осі (в місці опори та з`єднання тягача із напівпричепом сідельно-зчіпного пристрою), що фактично становила 12,14 т (12 140 кг). Дані обставини підтверджуються чеком зважування №15 від 09.04.2021 (о 12:16 год.), довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №033818 від 09.04.2021, актом №0050337 від 09.04.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових парламентів та розрахунком №0050337 від 09.04.2021 (а.с.56, 57, 58). Водій ОСОБА_2 не вимагав повторного зважування, з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №033818 від 09.04.2021 і актом №0050337 від 09.04.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових парламентів, ознайомився без зауважень, пояснень чи доповнень вказав і не зазначив. Пунктами 18, 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його виконання. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У виданій довідці вказано місце габаритно-вагового контролю та дата його здійснення. У бланку довідки, наявній у матеріалах справи, відсутня графа про час здійснення габаритно-вагового контролю, однак час визначений у чеку зважування, на підставі якого така довідка складена. Згідно пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. В матеріалах справи у відношенні до засобу вимірювальної техніки ваги автомобільної для зважування в русі (автоматичний зважувальний пристрій) заводський серійний номер 20ВА-Д-2-1WWS-0,9 зав. №2135, виданий Національним науковим центром "Інститут метрології" (а.с.66, 67-68), наявний поданий відповідачем Сертифікат перевірки типу UA.TR.113-0076-18 від 11.09.2020 (чинний до 25.07.2028) та Сертифікат відповідності UA.TR.113-0076/42F-20 від 10.11.2020 (чинний до 09.11.2021). В матеріалах справи міститься Декларація про відповідність №2135 приладу №20ВА-Д-2-1WWS-0,9 зав. №2135, згідно якого призначений орган ООВ "Метрологія" ННЦ "Інститут метрологія" провів випробування в рамках оцінки відповідності по модулю F, протокол випробувань №6/0076/42.П.457.F/11-20 від 10.11.2020 і видав сертифікат UA.TR.113-0076/42F-20 від 10.11.2020. Зазначені документи, на переконання суду, підтверджують ту обставину, що зважування транспортних засобів проводилось працівниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані і підстави для сумніву у достовірності результатів зважування відсутні. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Основною нормою, яка передбачала проведення габаритно-вагового контролю відповідно до методики, був пункт 19 Порядку №879, відповідно до якого під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Вказана у пункті 19 Порядку №879 вимога виключена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №671, що набрала чинності з 08.09.2017. З огляду на виключення пункту 19 Порядку №879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не свідчить про наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом, викладеною у постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17. Згідно Порядку №879 затверджено ряд нормативних актів, які визначають процедуру проведення габаритно-вагового контролю. Серед них: - Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений спільним наказом Міністерства Інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 за №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992; - Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 за №255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за № 1171/29301. Таким чином, оскільки 09.04.2021 при перевезенні вантажу вантажним автомобілем марки DAF, модель CF 85.430 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та спеціалізований напівпричіп - самоскид-Е марки Janmil, моделі NW - 1S (державний номерний знак НОМЕР_2 ) навантаження на одиночну вісь (другу вісь сідельного тягача) перевищувало встановлені вагові параметри більш як на 2 відсотки, то перевезення вантажу у такому випадку має здійснюватися за спеціальними правилами - на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд такого транспортного засобу. Водієм не пред`явлено під час здійснення рейдової перевірки дозволу або доказів внесення плати за проїзд, про що свідчить акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.04.2021. Згідно пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" прийнята з метою збереження дорожнього покриття доріг (надалі по тексту також Порядок №879). Отож плата за проїзд великогабаритного транспортного засобу в разі перевищення нормативу повинна стягуватися за пройдену по дорожньому покриттю відстань саме з метою збереження покриття, яке експлуатувалося таким транспортним засобом. Можливість оплати за лише пройдену частину маршруту по території України законодавцем визначена на випадок виконання приписів пункту 23 Порядку №879, якщо власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа провів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами. Відповідно до вимог пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Пунктом 2 Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за №879, встановлено наступні ставки плати за проїзд для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень: до 5 відсотків включно - 0,05 євро, від 5 до 10 відсотків включно - 0,1 євро, від 10 до 20 відсотків включно 0,27 євро, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро. Згідно з пунктом 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. На підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09.04.2021 та акту від 09.04.2021 за №0050337 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 17,82 євро. Згідно з розрахунком №0050337 від 09.04.2021 щодо плати за проїзд перевищення допустимого навантаження на одиночну вісь становить 1,14 т, розмір плати за перевищення навантаження на вісь за кожен кілометр відстані становить 0,27 євро, пройдена відстань - 22 км. Відповідно до товарно-транспортної накладної та даних актів перевірок, місцем навантаження є Тернопільська область, Теребовлянський район, село Різдвяни, а розвантаження Тернопільська область, Підволочиський район, смт. Підволочиськ, вулиця Незалежності, 12В. Оскільки транспортний засіб на повторний габаритний-ваговий контроль не спрямовувався та суду не надано докази приведення у відповідність вагових параметрів, то суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно було визначено відстань маршруту руху транспортного засобу з пункту завантаження до пункту розвантаження. Аналіз положень чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, а також дослідження матеріалів справи дає суду підстави зробити висновок, що вищевказаний розрахунок плати за проїзд є правильним та таким, що відповідає вимогам Порядку №879. Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Разом з тим, як зазначено вище по тексту рішення, судом 13.09.2021 закрито провадження у справі, про що постановлено відповідну ухвалу. Позивач, окрім вказаного вище, не зазначив жодного доводу про порушення порядку проведення перевірки, в тому числі вчиненні при безпосередньому ваговому контролі, ознайомленні водія із документами, оформлених під час перевірки, внесення до них неповних, недостовірних чи необ`єктивних відомостей. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 вказує, серед іншого, на перевезення ним сипучого рухомого вантажу, який під дією зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а також особливостей ландшафту місцевості, через яку здійснюється перевезення за інерцією міг частково зміститись в межах ємкості напівпричепа, на що ані водій транспортного засобу, ані конструкція автомобіля з напівпричепом поза всякими сумнівами вплинути не могли. Позивач стверджує, що відповідачем під час здійснення габаритно-вагового контролю таких обставин до уваги не взято, що і призвело до безпідставного притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності. Згідно пункту 4 абзацу 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 за №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (враховуючи сипучість вантажу). Законодавцем чітко передбачена критична похибка в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. Натомість, в межах даних спірних правовідносин перевищення навантаження на вісь становить більше 2%, а саме 10,36%. Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 за №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (надалі по тексту також Правила №363) на водія та перевізника покладений ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, яких позивачем не виконано. Згідно пунктів 8.14-8.15 глави 8 зазначених Правил завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення. Пунктом 12.5 глави 12 Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Пунктом 8.20 глави 8 Правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Пунктом 8.21 глави 8 Правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України. Відтак, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів, інших учасників дорожнього руху. У свою чергу, ФОП ОСОБА_1 , всупереч вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не забезпечено жодним чином належного кріплення сипучого вантажу (зерна сої) у напівпричепі, що було б достатньо для здійснення його безпечного перевезення. Безумовно, відсутність будь-якого кріплення сипучого вантажу ймовірно зумовлює його зміщення, однак в жодному разі не звільняє позивача від виконання обов`язків, передбачених чинним законодавством, та не є підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої в результаті допущення ним надмірного навантаження на осі транспортного засобу. ФОП ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу (висновку експерта, спеціаліста тощо) на підтвердження обставини можливого змішення в кузові транспортного засобу чи його причепа сої під час проведення процедури зважування, в тому числі за відповідної маги, об`єму, фізичних властивостей сировини (речовини) при русі з ним із відповідною швидкістю чи при зупиненні або гальмуванні автомобілем. По друге, є очевидним значне перевищення навантаження на одиночну вісь на 1,14 т. Чинне законодавство допускає можливість відхилення від нормативно-вагових параметрів, але не більш як на 2 %, що в тому числі, на переконання суду, є деякою допустимою похибкою для можливих випадків незначного зміщення предмету перевезення. У даному випадку відхилення становить аж на 10,36%. По третє, чинним законодавством не визначено вимог обов`язковості отримання дозволу на перевезення подільних чи сипучих (рухомих) вантажів за умови дотримання загальних вимог щодо ваги транспортного засобу. У Правилах дорожнього руху відсутні виключення (або особливості) щодо ваги транспортних засобів, що перевозять сипучі вантажі або предмети перевезення, які мають властивості переміщуватися чи зміщуватися. Саме на перевізника лежить обов`язок (додатковий тягар) приймати для перевезення товар, а також розміщувати його таким чином, щоб при його транспортуванні (в русі) за умови ймовірного зміщення/переміщення предмету перевезення в будь-якому випадку не порушувалися нормативи навантаження на кожну вісь окремо. В протилежному випадку відповідальність лежить саме на перевізнику, в якого завжди є вибір: - або отримувати (завантажувати) для транспортування товар (сипучий/рухомий) майже до граничних величин дозволених/допустимих нормативів з можливим ризиком порушення положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху; - або утриматися від навантаження транспортного засобу до граничних величин дозволених/допустимих нормативів, надаючи достатній запас вільної ваги для уникнення перевищення ваги саме на одну вісь при ймовірному зміщенні предмету перевезення в русі. Позивач вказує на відомості, зазначені у товарно-транспортній накладній №7 від 09.04.2021, згідно із якими, маса зерна сої, яку було навантажено на автомобіль ФОП ОСОБА_1 становила 23 940 кг, а загальна маса вантажного автомобіля разом із зерном сої 39 480 кг (а.с.21), а тому, на момент здійснення позивачем перевезення вантажу, порушення нормативних вагових параметрів не було. Пунктом 11.1 Правил №363 передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Верховний Суд виснував, що розрахунок плати за проїзд визначається за наслідком габаритно-вагового контролю, у тому числі шляхом визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті, а тому відомості з товарно-транспортної накладної не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники. Стосовно відсутності у талоні зважування від 09.04.2021 підпису посадової особи, яка проводила зважування та відсотку похибки ваг, суд вважає за необхідним врахувати як обґрунтовані пояснення представника відповідача, за змістом яких вагове обладнання, яке використовується при зважуванні формує встановленого взірця і змісту чек (талон) зважування автоматично, що унеможливлює будь-яке втручання посадових осіб у процес визначення вагових параметрів. Даний прилад є автономний у формуванні перевірочних даних, а його результат по визначенню дійсної ваги не залежить від наявності чи відсутності підпису посадової особи інспектора. Обставину перевезення товару (сировини) за допомогою трансполярних засобів із держаними номерними знаками НОМЕР_6 і НОМЕР_2 позивач не заперечує, а сам стверджує про вказані події. У матеріалах контрольної перевірки відсутні пояснення чи зауваження водія ОСОБА_2 про те, що зважування транспортного засобу із держаним номерним знаком НОМЕР_6 здійснено зовсім з іншим причепом. Сам талон має результат про зважування кожної із п`яти осей окремо (два у вантажного автомобіля і 3 у причепа). Таке зауваження позивача не може свідчити про необ`єктивність результатів зважування, яке є предметом оскарження. Відтак, твердження позивача про невідповідність ваг чи неточність результату зважування, на переконання суду, є безпідставними та необґрунтованими. Разом з цим суд зазначає, що без належного правового обґрунтування, посилання ФОП ОСОБА_1 на відсутність деяких реквізитів у документі, який формується автоматично, тобто без втручання будь-яких осіб, є надуманими, а відтак відхиляються судом. Перевіряючи питання фактичного застосування санкції і визначення її розміру суд вказує, що відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а саме: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Приписами частини 5 і 6 статті 60 Закону №2344-III визначено, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, які забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №234367 від 03.06.2021, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 гривень, стали результати точного габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель CF 85.430 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та напівпричепа марки Janmil, моделі NW - 1S (державний номерний знак НОМЕР_2 ). За результатами габаритно-вагового контролю вищевказаного транспортного засобу встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 10,46%. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року у справі №300/3000/21 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 28.10.2021