Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 365/245/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 365/245/21 Суддя (судді) першої інстанції: Хижний Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Згурівського районного суду Київської області від 01 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа на стороні відповідача - поліцейський СРПП № 2 Броварського РУП ГУ НП в Київській області старший сержант поліції Дяченко Олексій Миколайович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову поліцейського СРПП № 2 Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшого сержанта поліції Дяченка Олексія Миколайовича серії БАБ № 280535 від 11 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн. за частиною 6 статті 121 КУпАП та частини 4 статті 126 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначав про відсутність доказів вчинення ним адміністративних правопорушень. Разом з тим, станом на момент виникнення спірних правовідносин термін позбавлення позивача права користування транспортними засобами закінчився та після закінчення такого терміну позивач позитивно склав іспит, а посвідчення водія повернуто власнику, що підтверджується листом Територіального сервісного центру №3241 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області Головного сервісного центру МВС. Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 01 вересня 2021 року позов задоволено. Скасовано постанову серії БАБ № 280535 від 11 травня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським СРПП № 2 Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшим сержантом поліції Дяченком Олексієм Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121, частиною 4 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 гривень та справу про адміністративне правопорушення закрито. В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Київській області посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наводить нормативно-правове регулювання спірних правовідносин. Разом з цим вказує, що під час зупинки автомобіля позивача поліцейський виявив, що номерний знак його машини був забруднений, що не дозволяло прочитати його символи. Крім того під час зупинки виявилось, що позивач на підставі постанови суду позбавлений права керування, у зв`язку з чим поліцейський правомірно вилучив посвідчення водія. Перевіривши повноту встановлення судом попередньої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом встановлено, що 11 травня 2021 року поліцейським СРПП відділення № 2 Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшим сержантом поліції Дяченко Олексієм Миколайовичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 280535 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 та частиною 4 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400,00 грн. За змістом постанови ОСОБА_1 11 травня 2021 року о 17 годині 35 хвилин, на вул. Українська в смт. Згурівка, Броварського району, кермував автомобілем ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 з умисно прихованим державним номерним знаком, також позбавлений права керування Згуріївським райсудом від 11.06.2019, чим порушив п. 2.9«в» та п. 2.1 ПДР України. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до пункту 2.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно підпункту «в» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий; Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що повинно бути підтверджено належними доказами. Орган (посадова особа), що розглядає справу, зобов`язаний встановити подію та склад правопорушення, забезпечити та врахувати всі докази та прийняти законне рішення. Як вбачається з матеріалів справи, позивач факт порушення вимог підпункту «в» пункту 2.9 ПДР повністю заперечує. Разом з тим, будь-які докази на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом, номерний знак якого забруднений, що не дозволяє прочитати його символи, в матеріалах справи відсутні. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. Правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 127/163/17-а, від 26.04.2018 у справі № 338/1/17. За таких обставин, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП. Стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП колегія суддів зазначає наступне. Постановою Згурівського районного суду Київської області від 11 червня 2019 року у справі №365/276/19, яка набрала законної сили 11 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , зокрема, позбавлено права керування транспортними засобами на строк один рік. Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин - 11 травня 2021 року термін позбавлення позивача права керування транспортними засобами закінчився. В свою чергу, листом Територіального сервісного центру №3241 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області Головного сервісного центру МВС від 15 травня 2021 року №31/3241/5Аз підтверджується, що після закінчення терміну позбавлення права керування транспортними засобами 30 квітня 2021 року позивач позитивно склав іспит, а посвідчення водія повернуто власнику. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП повністю спростовується. Враховуючи викладене, оскільки вина позивача у вчиненні адміністративних правопорушень не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Згурівського районного суду Київської області від 01 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко