LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд400/5004/20

від 27.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року змінити шляхом викладення 2 та 3 абзаців резолютивної частини в наступній редакції:

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/5004/20 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв Повний текст судового рішення складений 25.01.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлева О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці і соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 11.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці і соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 р. у розмірі меншому, ніж передбачено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язання провести йому перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. /а.с.31-34/ В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020р. №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18), Департамент зобов`язаний виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.01.2021р. позов задоволений частково; визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, яка полягає в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ч.5 п.22 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2020р.; зобов`язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі відповідно до ч. 5 п. 22 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням раніше фактично виплаченої суми, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що позовні вимоги задоволенні не в тому обсязі, в якому вони заявлялися, що ускладнить виконання судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, має право на грошову допомогу до 5 травня за 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». /а.с.5/ У 2020 році позивачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 1390грн. /а.с.25/ 12.10.2020р. позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації із заявою про нарахування і виплату згаданої допомоги у 2020р. в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. /а.с.23/ Листом Департаменту соціального захисту населення Миколаївської ОДА від 26.10.2020р. № 2404-01-28 ОСОБА_1 відмовлено у нарахуванні допомоги у визначеному ним розмірі, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня виплачена в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань». /а.с.15-16/ Вважаючи протиправною бездіяльність щодо виплати грошової допомоги до п`ятого травня 2020р., як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни, учасників бойових дій як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено ч.5 такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком». Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення ст. 67 р. І, п.п.2-4, 6-8, 10-18, пп.7 п.19, п.п.20-22, 24-34, пп.1-6, 8-12 п.35, п.п.36-100 р.II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п.3 р.III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015р. також врегульовані п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України. Відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення ст. ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня. На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020р. №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень. Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020р. у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення п. 26 р. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ (далі - Закон України № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлення п.26 р. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закон України №3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закон України № 3551-ХІІ, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст. 8 Конституції України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2020р. (справа №440/2722/20). Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про перерахування та виплату позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2020р. в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Проте, в резолютивній частині рішення, судом першої інстанції не була зазначена, редакція Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме від 25.12.1998р. №367-ХІV, та розмір грошової допомоги, який необхідно нарахувати та виплатити позивачу, - п`ять мінімальних пенсій за віком, що на думку колегії суддів є суттєвою перешкодою на шляху до виконання судового рішення. За змістом ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року змінити шляхом викладення 2 та 3 абзаців резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. №367-ХІV. Зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. №367-ХІV, з урахуванням раніше фактично виплаченої суми». В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»