Постанова 4854 № 540/3393/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3393/21 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Петряєва Володимира Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року, прийняте у складі суду судді Гомельчука С.В. в місті Херсон по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради Херсонської області, в якому позивач просив суд: - визнати протиправними бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради Херсонської області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за надання послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 року з 01.01.2020 року; - зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради Херсонської області нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсації за падання послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 року з 01.01.2020 року по листопад 2020 року, з урахуванням виплат які проведені за цей період. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Петряєв Володимир Вікторович звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскільки позивач з повним пакетом необхідних документів звернувся до відповідача із відповідною заявою за призна ченням компенсації протягом 60 календарних днів із дня опублікування постанови №859, відповідач протиправно не призначив компенсаційні виплати з 01.01.2020 року. Крім того апелянт не погоджується з тим, що компенсація була взагалі призначена у березні 2021, що є порушення пункту 14 постанови №859. Апелянт також вважає, що має право не застосування до нього вимог постанови №859 саме з січня 2020 року оскільки позивач оформлював документи на маму, за якою раніше не здійснював догляд, а стару компенсацію отримував по догляду за батьком. За таких обставин, на думку апелянта, документи були подані вперше і компенсація повинна виплачуватися саме з 01.01.2020 року. Представник відповідача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 23.05.2019р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Каховської міської ради Херсонської області, як отримувач компенсації за надання послуг на підставі довідки ЛКК Каховської районної лікарні від 23.05.2019р., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004р. №558. Позивач 20.10.2020р. звернувся із заявою до Управлінні праці та соціального захисту населення Каховської міської ради Херсонської області про призначення компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020р. №859 (а.с. 33). За наслідками розгляду вищевказаної заяви, згідно листів відповідача від 03.03.2021р., від 19.03.2021р., ОСОБА_1 призначено компенсацію, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з 01.11.2020р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020р. №859. Виплату по компенсації включено до виплатних відомостей ІІ періоду березня 2021р. в сумі 5998,42 грн. Не погоджуючись з датою, з якої ОСОБА_1 призначена компенсація, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивач звернувся з даним позовом до суду. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно призначено ОСОБА_1 компенсацію, передбачену приписами постанови Кабінету Міністрів України №859, саме з листопада 2020р., у зв`язку із чим відсутні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за надання послуг з 01.01.2020р. по листопад 2020р. згідно Кабінету Міністрів України №859. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671 -VIII (далі - Закон № 2671) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. У відповідності до пункту 17 статті 1 Закону № 2671 соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України. За приписами частини 6 статті 13 Закону № 2671 фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України. Згідно з частиною 7 статті 13 Закону № 2671 фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. 29.04.2004 року постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі Порядок № 558, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 1 Порядку № 558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі за текстом - компенсація). Згідно з пунктом 2 Порядку № 558 компенсація призначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах: 15 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю І групи; 10 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, особам з інвалідністю 11 групи та дітям з інвалідністю; 7 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю III групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування. Компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради видає заявнику розписку про прийняття заяв і документів із зазначенням дати їх прийняття. Днем подання заяв для призначення компенсації вважається день реєстрації структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради заяв з необхідними документами. Якщо заяви та документи надсилаються поштою, днем подання заяв для призначення компенсації вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення. У разі коли до заяв не додані всі необхідні документи, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради письмово протягом трьох днів повідомляє заявнику, які документи слід подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня одержання такого повідомлення, днем подання заяв вважатиметься день їх прийняття або відправлення (пункт 5 Порядку № 558). Відповідно до пункту 7 Порядку № 558 призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради протягом десяти днів після одержання заяв із необхідними документами розглядає їх та приймає рішення про призначення компенсації чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення, про що інформує заявника письмово протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення. Як вбачається з матеріалів справи та сторонами не заперечується, позивач отримував компенсацію відповідно до вимог Порядку № 558 з 23.05.2019 року. Водночас, постановою Кабінетом Міністрів України від 23.09.2019 року № 859 було затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі Порядок № 859). Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1161 (пункт 1 Порядку № 859). При цьому, згідно пункту 14 Порядку №859, компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2019 року № 859 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 січня 2020 р. для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови, крім підпункту 2 пункту 7 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого зазначеною постановою, який набирає чинності з 1 січня 2021 року. Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2019 року № 859 була опублікована 25.09.2020 року в офіційному виданні «Урядовий кур`єр». Водночас, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2019 року № 859 передбачено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, щомісячні компенсаційні виплати, призначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» проводяться до дати призначення таким фізичним особам іншої виплати на догляд, установленої законодавством, або до 31 грудня 2022 року. Як вірно зазначено судом першої інстанції, фізичні особи, які надають відповідні соціальні послуги, не мають права на одночасне отримання двох компенсацій, встановлених постановами Кабінету Міністрів України за №558 та №859, при цьому виплата за новою постановою (№859) може бути проведена лише у випадку припинення виплати за постановою, яка втратила чинність (№559). Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач з 23.05.2019 року отримував компенсацію за постановою Кабінету Міністрів України №558, а 20.10.2020 року звернувся до відповідача за виплатою компенсації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №859, при тому, що виплата за постановою Кабінету Міністрів України №558 проводилась по 31.10.2020 року, відповідач правомірно призначив позивачу виплату компенсації за постановою Кабінету Міністрів України №859 саме з 01.11.2020 року. Посилання апелянта на приписи п. 4 Порядку №859 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2019 року № 859 колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані приписи не застосовуються у випадку, якщо до звернення із відповідною заявою, особі вже була призначена та виплачувалась відповідна компенсація згідно постанови Кабінету Міністрів України №558. Щодо посилань апелянта на порушення відповідачем пункту 14 Порядку № 859 колегія суддів зазначає, що вказані вимоги підзаконного акту підлягають до застосування у випадку звернення особи за призначенням компенсації, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі після спливу 60 календарних днів із дня опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2019 року № 859, що не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, відносно посилань апелянта, що позивач оформлював документи на маму, за якою раніше не здійснював догляд, а стару компенсацію отримував по догляду за батьком, колегія суддів зазначає, що норми чинного законодавства не пов`язують факт отримання щомісячних компенсаційних виплат з особою, якій надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а пов`язують такий факт виключно з особою отримувача компенсації. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Петряєва Володимира Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О. О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва