Постанова Донецький апеляційний суд № 227/1503/21

Єдиний унікальний номер 227/1503/21 Номер провадження 33/804/515/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2021 року місто Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Круподеря Д.О. за участю секретаря Юрченко Т.С., захисника Макєєва О.В. в режимі відео конференції розглянувши апеляційну скаргу захисника Макєєва О.В. на постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 вересня 2021 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,- ВСТАНОВИВ: Як встановлено судом першої інстанції, 04.04.2021 року о 04 год.13 хв. в м.Добропілля по вул.Першотравневій АЗС « Авіас» гр.-н ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT SCENIC н.з. НОМЕР_1 , з наявними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода). Від продуття газоаналізатора 6810 «Драгер» та проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Постановою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати. З таким судовим рішенням не погодився захисник Макєєв О.В. та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що ОСОБА_1 не міг примати участь у судових засіданнях за станом здоров`я, однак судом застосовано привід, чим порушено Конституційній права особи та права передбачені ст. 268 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не роз`яснені права, на відеозаписі не встановлено факту відмови останнього від продуття газоаналізатора та проходження огляду у медичному закладі, а лише чутно промову працівника поліції, крім того факт складання протоколу на відеозаписі не зафіксований. Також зазначає, що ОСОБА_1 не вручалось направлення для проходження медичного огляду на стан сп`яніння, крім того останнього не відсторонено від керування транспортним засобом, місце зупинки ОСОБА_1 залишено самостійно на автомобілі, при цьому посилання в постанові на те, що автомобіль відігнали поліцейські не відповідає дійсності. Зауважує, що посилання суду на письмові пояснення свідків є незаконними, оскільки відповідно до рішення ВС від 29.04.2020 року, свідків необхідно допитувати безпосередньо у судовому засіданні, при цьому свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є зацікавленими особами, а тому їх показання не можуть бути покладені в доказову базу винуватості ОСОБА_1 . Показання свідка ОСОБА_4 є необ`єктивними та такими, що суперечать матеріалам справи, оскільки останній повідомив, що його запрошували у якості свідка 1 місяць тому, тоді як щодо ОСОБА_1 протокол складено біля 5 місяців тому. Крім того, вказаний свідок зазначив про такі ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , які не міг бачити, оскільки останній весь час перебував в автомобілі. Також звертає увагу, що надані працівниками поліції матеріали, які містяться на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС, отже копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора, таким чином зазначений відеозапис не є допустимим доказом. Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з цим, ст. 130 КУпАП встановлені кілька складів адміністративного правопорушення, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Твердження захисника, що матеріалами справи та відеозаписом не встановлено факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, повністю спростовуються матеріалами справи та апеляційним судом сприймаються як спроба уникнути ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та як наслідок від адміністративного стягнення. Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №152119 від 04 квітня 2021 року (а.с. 2); письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які показали, що водій ОСОБА_1 відмовився у їх присутності пройти медичний огляд в установленому законом порядку на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного приладу та в лікарні, відеозаписом поліцейських, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і на у медичному закладі (а.с. 3-4). Апеляційний суд зазначає, що норми КУпАП не містять положень щодо необхідності безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні та неможливості враховувати письмові пояснення таких свідків при вирішені справи по суті, крім того свідок ОСОБА_4 безпосередньо допитаний судом першої інстанції, при цьому судом першої інстанції використані всі можливості щодо виклику свідка ОСОБА_6 у судове засідання, однак останній не з`являвся. При цьому посилання захисника на відсутність такої відповіді ОСОБА_1 на технічному записі, не знайшли свого підтвердження, оскільки на відеозаписі чутно, як водій ОСОБА_1 , у присутності свідків, словесно виражає відмову від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с. 12). Більш того, в апеляційній скарзі не заперечується факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, лише зазначаються ймовірні порушення. Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, твердження захисника про недопустимість відеозапису, у зв`язку із тим, що оптичний диск не підпадає під визначення електронного доказу передбаченого ст. 99 КАС, є безпідставними, оскільки відповідно до вищенаведених норм закону, технічний запис адміністративного правопорушення є належним та допустимим доказом, крім того норми КУпАП, за якими проводиться розгляд протоколів про адміністративне правопорушення, не містять вимог щодо процедури оформлення відеозаписів поліцейських, які є додатком до протоколу. Апеляційний суд, не вбачає підстав визнавати показання свідка ОСОБА_4 надані в судовому засіданні в суді першої інстанції необґрунтованими або викривленими, оскільки його показання узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема письмовими поясненнями іншого свідка та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Неузгодженість показань свідка щодо дати події відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, не впливає на доведеність такого факту, оскільки беззаперечно встановлено, що перебіг подій наведених свідком прямо співпадає з подіями викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та подіями зафіксованими на диску, отже у апеляційного суду не виникає сумніву, що свідок ОСОБА_4 надав показання щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, які мали місце саме 04.04.2021 року. Невідповідність ознак сп`яніння у ОСОБА_1 зазначених свідком ОСОБА_4 не впливає на доведеність факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що і утворює склад адміністративного правопорушення, крім того свідок зазначив ознаки сп`яніння, які були наявні у ОСОБА_1 за власною думкою та нормами КУпАП передбачено засвідчення свідками саме факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, підтвердження факту наявності ознак сп`яніння у водія, від свідків не вимагається. Ненадання направлення на проходження медичного огляду на стан сп`яніння та не відсторонення від керування транспортним засобом ОСОБА_1 не є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом, крім того, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 інкриміновано адміністративне правопорушення саме за не проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського, тому надання направлення в даному випадку не є доцільним. Отже, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року. Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допитані судом першої інстанції, як працівники поліції, які виклали перебіг подій 04.04.2021 року, під час виконання ними службових обов`язків, при цьому факт самої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння засвідчений незалежними свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , при цьому норми закону, в даному випадку, забороняють залучати зацікавлених свідків саме до посвідчення факту відмови від проходження огляду, що дотримано при фіксуванні правопорушення, отже посилання захисника щодо неможливості посилання в рішенні суду на показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є необґрунтованими. Доводи захисника на незаконні застосування приводу до ОСОБА_1 , у зв`язку з його хворобою, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять жодних достовірних даних про хворобу та лікування ОСОБА_1 та неможливість останнього у зв`язку з цим прибувати до судових засідань. Більш того, відповідно до рапорту поліцейського на виконання приводу ОСОБА_1 , останній ухилявся від зустрічі з працівниками поліції, що також підтверджує факт умисного ухилення від явки в суд. Інші доводи апеляційної скарги не вказують на порушення суддею при розгляді справи вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови. Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , не заперечує факт керування транспортним засобом та факт його відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, лише зазначає на порушення порядку проходження огляду на стан сп`яніння. Однак наведені доводи не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді, а тому відсутні підстави для скасування постанови суду та визнання в діях ОСОБА_1 відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Будь яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, на підтвердження доводів апеляційної скарги не надано. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Макєєва О.В. залишити без задоволення. Постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.