Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/6370/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6370/21 пров. № А/857/16815/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.; розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу фермерського господарства "Галичани-Агро-Ленд" на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року про повернення позовної заяви, прийняту суддею Денисюк Р.С. в м.Луцьк у справі № 140/6370/21 за адміністративним позовом фермерського господарства "Галичани-Агро-Ленд" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Фермерське господарство Галичани-Агро-Ленд звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1984886/38692188 від 30.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 16.09.2020 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 15 від 16.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву Фермерського господарства Галичани-Агро-Ленд до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - повернуто позивачеві без розгляду. Фермерське господарство Галичани-Агро-Ленд подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що з урахуванням вимог ч.4 ст. 122 КАС України строк оскарження до суду вказаних рішень відповідачів сплив 14.01.2021р. Своєчасно звернутись до суду не могли, оскільки у зв`язку з протиправним блокуванням накладних підприємство отримало несприятливу репутацію щодо надійності як контрагента, а тому значна частина покупців сільськогосподарської продукції відмовилась працювати з позивачем, що ускладнило фінансове становише господарства. У 2021 році підприємство отримало кредит в ПАТ КБ «Приватбанк», на погашення якого витрачались значні обігові кошти. Окрім того, позивач здійснює капітальне будівництво, на ведення якого у 2020 році витрачались значні кошти. У зв`язку з пандемією COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та введеним карантином робота підприємства суттєво ускладнилась та через ці обмеження виникли тимчасові фінансові труднощі. Оскільки діяльність підприємства носить сезонний характер, а тому осінньо-зимовий період є найскладнішим у діяльності господарства. З урахуванням того, що на підприємстві неодноразово відбувалась зміна керівництва. Юрист та бухгалтер у штаті підприємства по 01.05.2021 відсутні, тому виникла затримка у подачі позову. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що Фермерське господарство Галичани-Агро-Ленд поштовими засобами зв`язку 17 червня 2021 року звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1984886/38692188 від 30.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 16.09.2020 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 15 від 16.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 1 10) Позивач додав до позовної заяви клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що в Україні запроваджено карантин через спалах коронавірусу, у зв`язку із запровадженими заходами ускладнилась робота підприємства та виникли тимчасові фінансові труднощі. Діяльність господарства носить сезонний характер, а тому осінньо-зимовий період є найскладнішим у його діяльності. З урахуванням цього, на підприємстві неодноразово відбувалась зміна керівництва, а юрист і бухгалтер у штаті підприємства відсутній взагалі по 01.05.2021. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позов залишено без руху, з підстав того, що позовна заява, не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, та позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду (разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи), у якому вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску. 15.07.2021 позивачем поштовими засобами зв`язку подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що у зв`язку з протиправним блокуванням накладних, підприємство отримало негативну репутацію щодо надійності як контрагента, в зв`язку з чим значна частина покупців відмовилась працювати з позивачем, що ускладнило фінансове становище підприємства. Крім цього, значну частину коштів підприємство витрачало на погашення кредиту, а також на незавершені капітальне будівництво. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не є поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено достатніх доводів щодо існування обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, виходячи з наступного. Спірним у цій справі є питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків проводилася процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудового порядку вирішення спору. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду. Так, відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України. Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду. Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України. Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу. Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації. Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18. Верховним Судом у постанові від 2 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поряд з цим, пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Предметом спору є рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1984886/38692188 від 30.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 16.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 1 10) Оскаржуване рішення від 30.09.2020 № 1984886/38692188 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 13.10.2020 № 55658/38692188/2 скаргу платника податків Фермерського господарства Галичани-Агро-Ленд на рішення від 30.09.2020 № 1984886/38692188 залишено без задоволення, яке було отримане позивачем 13.10.2020. Таким чином, з 14.10.2020 розпочався перебіг тримісячного строку для звернення до суду із цим позовом, визначеного абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України та закінчився 14.01.2021. Зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, як і в апеляційній скарзі, обставини відсутності коштів, кадровий дефіцит, зміни бухгалтерів, відсутності юрисконсульта та запроваджений на всій території України карантин, не є поважними причинами. Позивачем, як суду першої, так і апеляційної інстанції не наведено достатніх доводів щодо існування обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами та доповненнями) на всій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року. 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" Підпунктом 2 пункту 9 вказаного Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України був доповнений пунктом 3, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Таким чином, строки, визначенні КАС України, продовжено на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). 17 липня 2020 року набрали чинності положення Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", якими пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено у новій редакції. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строків встановлених відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, зокрема, строку звернення до суду, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX. Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків - 6 серпня 2020 року. Оскільки спірне рішення, з приводу правомірності яких виник спір, винесено 30 вересня 2020 року (після набранням чинності Закону № 731-IX) розпочався відлік передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом. Надаючи оцінку зазначеним позивачем підставам пропуску строку на предмет їх поважності, суд першої та апеляційної інстанції дійшов висновку,що вони не свідчать про об`єктивну неможливість реалізації позивачем свого права звернення до суду у передбачений КАС України строк. Так, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку. Зазначені позивачем в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду обставини не спричинили припинення діяльності підприємства та виконання керівником та працівниками фермерського господарства своїх функціональних обов`язків, а, відтак, позивач жодним чином не був обмежений у праві на своєчасне отримання правової допомоги у встановлені частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строки. Частиною другою статті 123 КАС України визначено, що якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадку, передбачених частиною другою статті 123 КАС України. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Зазначення в резолютивній частині ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року про повернення позовної заяви «без розгляду» - вважати опискою. Керуючись ст.ст.243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фермерського господарства "Галичани-Агро-Ленд" залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року про повернення позовної заяви, у справі № 140/6370/21 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула