Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1737/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1737/21 Головуючий першої інстанції Танцюра К.О. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 17.05.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., за участю секретаря судового засідання Смирнової М.В., представника відповідача Філіпенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 08.02.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови йому в обміні посвідки на постійне проживання від 08.10.2020р.; зобов`язання провести йому обмін посвідки на постійне проживання, зазначивши правильно його прізвище ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що міграційним органом видано позивачу посвідку на постійне проживання в Україні з помилковим зазначенням прізвища, тобто з порушенням міграційного законодавства України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2021р. позов задоволений з підстав порушення міграційним органом передбаченого законодавством права кожної особи на ім`я. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи норм матеріального права, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняте нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на дискреційні повноваження міграційного органу при вирішенні питань, віднесених до його компетенції, а тому суд не може приймати рішення, яким накладати обов`язок на міграційну службу діяти всупереч законодавства України, а саме здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є громадянином держави Ізраїль на підставі паспорта від 23.02.2014р. № НОМЕР_1 , згідно якого прізвище позивача - ОСОБА_1, ім`я - ОСОБА_1. /а.с.7-8/ 08.10.2020р. Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області позивачу було видано посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 , згідно якої прізвище позивача - ОСОБА_1 / ОСОБА_1 , ім`я позивача - ОСОБА_1 / ОСОБА_1. /а.с.3/ 28.10.2020р. позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою щодо вірного зазначення в посвідці на постійне проживання з Україні його прізвища - ОСОБА_1. /а.с.16/ Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 18.11.2020р. №Б-2290/6/5101-20/5100.5.3/12508-20 повідомлено позивача про те, що у наданій позивачу посвідці на постійне проживання його прізвище - ОСОБА_1 надруковано без дужок, а саме як ОСОБА_1 оскільки за технічними можливостями системи Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами (ЄІАС УМП) на базі якої друкуються документи не передбачено збереження дужок при зазначенні персональних даних особи. /а.с.15/ Вважаючи протиправними дії щодо невірного зазначення прізвища у посвідці на постійне проживання в Україні, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, статтею 28 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім`я) або діяти без зазначення імені. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону. Відповідно до ч.1,2 ст.294 Цивільного кодексу України фізична особа має право на ім`я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. Відповідно до ч.4 ст.295 Цивільного кодексу України прізвище, власне ім`я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що кожна особа має право на ім`я та прізвище, які не можуть бути змінені органами державної влади та місцевого самоврядування. Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином держави Ізраїль на підставі паспорта від 23.02.2014р. № НОМЕР_1 , згідно якого прізвище позивача - ОСОБА_1, ім`я - ОСОБА_1 , переклад прізвища українською мовою - ОСОБА_1, ім`я позивача - ОСОБА_1 . /а.с.7-13/ Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018р. №321. Пунктами 89, 90 Порядку №321 встановлено, що до посвідки вноситься така інформація: 1)ім`я особи;2) стать;3) громадянство;4) дата народження; 5) унікальний номер запису в Реєстрі;6) номер документа;7) дата видачі документа;8) дата закінчення строку дії документа; 9) підстава для отримання дозволу на імміграцію (код);10) найменування територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що здійснив оформлення посвідки (код); 11) місце народження; 12) відцифрований образ обличчя особи;13) відцифрований підпис особи. У посвідці складові імені - «прізвище» та «власне ім`я», а також місце народження іноземця або особи без громадянства зазначаються українською мовою та латинськими літерами відповідно до написання в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства. У разі коли в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, відсутні написання прізвища, імені, громадянства англійською мовою, така особа подає переклад цього документа англійською мовою, завірений в установленому порядку. Якщо прізвище не є складовим імені, відповідне поле не заповнюється. Разом з тим, 08.10.2020р. Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області видало позивачу посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 , згідно якої прізвище позивача - ОСОБА_1 , ім`я позивача - ОСОБА_1 . Тобто, відповідачем у посвідці на постійне проживання в Україні від 08.10.2020р. № НОМЕР_2 зазначено прізвище позивача - ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу позивача у паспорті громадянина Ізраїль - ОСОБА_1, а тому порушує п.п.89, 90 Порядку №321. Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на технічні можливості системи Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами (ЄІАС УМП), оскільки робота такої системи повинна відповідати вимогам законодавства, зокрема, Порядку №321. /а.с.15/ Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо визнання протиправними дій Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в обміні посвідки на постійне проживання від 08.10.2020р. та зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області провести обмін посвідки на постійне проживання, зазначивши правильно його прізвище ОСОБА_1. На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 27.10.2021р. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.