LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС464/5819/19

від 27.10.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених ви…

Ухвала 27 жовтня 2021 року м. Київ справа № 464/5819/19 провадження № 61-17112ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки у спільній сумісній власності та вселення у квартиру, ВСТАНОВИВ: 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження і заявником не заявлено клопотання про його поновлення. Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Враховуючи наведене, останнім днем звернення до суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, повний текст якої складено 22 липня, (з урахуванням вихідних днів) було 23 серпня 2021 року, однак касаційну скаргу згідно відтиску поштового штемпеля на конверті подано 18 жовтня 2021 року, тобто після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України. У касаційній скарзі ОСОБА_1 не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Таким чином, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати відповідні докази, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. До касаційної скарги заявником додано квитанцію від 20 серпня 2021 року № 34063923 про сплату судового збору у розмірі 3 072,00 грн. Із інформації, яка наявна в Автоматизованій системі діловодства Верховного Суду за номером касаційного провадження № 61-14342ск21, вбачається, що вищевказана квитанція раніше вже надсилалася заявником до суду касаційної інстанції як доказ сплати судового збору за розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справі № 464/5819/19. Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості Верховному Суду зараховувати в якості судового збору кошти, що сплачені громадянами за подання інших заяв чи скарг, по яким були ухвалені процесуальні рішення. При цьому Суд роз`яснює, що заявник не позбавлений права звернутись із заявою про повернення судового збору у порядку передбаченому пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір». Таким чином заявнику необхідно надати інший документ, що підтверджує сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_2 звернулась до суду у жовтні 2019 року з позовом, у якому просила: 1) визначити частку в розмірі 1/2 частини у спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1 ; 2) вселити у зазначену квартиру. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання позовної заяви, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання позовної заяви, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до положень частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання позовної заяви, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921,00 грн. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Зі змісту касаційної скарги убачається, що заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову прокуратури відмовлено. З урахуванням зазначеного вище, при поданні касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі, що відповідає сумі: (1/2 ціна вартості спірного майна х 1 %) + (1 762,00 грн х 0,4) х 200 %. У той же час, із матеріалів касаційного провадження неможливо встановити дійсну вартість спірної квартири, виділити Ѕ частину з якої просила позивач, тому заявнику необхідно самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору в частині майнових вимог за подання касаційної скарги на судові рішення та сплатити з урахуванням наведеної вище формули. Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 29 листопада 2021 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»