Постанова 4876 № 908/1748/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.10.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1748/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р. у справі № 908/1748/21 (повний текст складено 12.08.2021р., суддя - Топчій О.А., м. Запоріжжя) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деярда», м. Біла Церква Київської області до Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь Запорізької області про стягнення коштів ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р. у справі № 908/1748/21 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деярда» основний борг у розмірі 73 910,00 грн., 4 017,52 грн. пені, 3 153,05 грн. інфляційних втрат, 900,64 грн. 3 % річних, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися про укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин. Позивачем було надано докази належного виконання зобов`язання щодо поставки обумовленого договором товару. Натомість, відповідачем доказів повної та своєчасної оплати отриманого товару не надано. Щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р. в частині розподілу судових витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням суду в частині розподілу судових витрат на правову допомогу. У відзиві на позовну заяву від 06.07.2021 року відповідач зазначав, що по тексту договору про надання правової допомоги №25/4-21 від 25.04.2021 не вбачалося, що послуги надаються саме по цій справі. З позовної заяви від 11.06.2021 вбачається, що усна консультація з вивченням документів, аналіз наявних доказів та правовий аналіз договору складає 2 200,00 грн., формування та узгодження правової позиції (1,5 години) - 1 300,00 грн. та підготовка проекту позовної заяви 4 500,00 грн., але дана інформація не містилася у тексті договору про надання правової допомоги. Стверджує, що рішення по аналогічним справам не містять складної нормативно-правової інформації, є сталими та загалом ідентичними, а отже у даному випадку відповідач не вважає, що деякі з послуг були дійсно надані адвокатом. Витрати на правову допомогу є завищеними, не відповідають критеріям розумності та співмірності і становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ним у позовній заяві було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, складає 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг. Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 8 000,00 грн., судом першої інстанції було враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом у фіксованому розмірі, послуги адвоката були реально надані відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом було взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі. Відповідачем не було надано належних доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, порушення критерію реальнсті та розумності наданих послуг професійної правничої допомоги, їх неспівмірності зі складністю справи та обсягом проведених адвокатом робіт. В апеляційній скарзі відповідач додаткових фактичних аргументів, крім зазначених у відзиві на позовну заяву, не надав, законність та обґрунтованість апеляційної скарги не довів, доводи сторони позивача, щодо коректності суми правової допомоги 8 000,00 грн не спростував. Водночас, вичерпна правова позиція відповідача в апеляційній скарзі залишилася в розрізі безоплатної правової допомоги, оскільки з будь-якою іншою грошовою сумою оплати правової допомоги, з доданим контррозрахунком можливої грошової суми оплати правової допомоги відповідач не визначився.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі. Вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. 16.06.2020 між ТОВ «Деярда» - постачальник та ПрАТ «Агропромислова компанія» - покупець укладено договір поставки №15, за умовами п. 2.1. якого на умовах договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця корма, кормові добавки та інші продукти, адсорбенти, підкислювачі, дезінфектанти, промислову хімію обладнання, устаткування для тваринницьких ферм та комплексів, та інший товар, найменування, кількість, ціна та асортимент якого визначено відповідно до замовлення покупця і накладних на кожну окрему партію товару, що підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість згідно умов договору. Пунктом 3.2. договору визначено обов`язок покупця оплачувати вартість кожної партії товару з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару протягом 90 календарних днів з моменту отримання відповідно замовлення покупця від постачальника. Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 21.02.2021, але в будь якому випадку до повного виконання грошових зобов`язань, та продовжує свою дію на новий річний термін на тих самих умовах, якщо жодна із сторін за 20 днів до закінчення терміну дії не заявила про його припинення. Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачеві товар на загальну суму 98 910,00 грн за видатковими накладними: - №146 від 31.07.2020 на суму 23550,00 грн, - №191 від 13.10.2020 на суму 23550,00 грн, - №158 від 25.08.2020 на суму 23550,00 грн, - №205 від 11.011.2020 на суму 5 887,50 грн, - №215 від 25.11.2020 на суму 17 662,50 грн, - №5 від 11.01.2021 на суму 4 710,00 грн. Про отримання відповідачем товару свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних. Для оплати поставленого товару позивачем виставлено відповідні рахунки. Відповідачем отриманий товар оплачений частково на суму 20000,00 грн, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 73 910,00 грн. Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №0104/2021 від 01.04.2021 щодо погашення заборгованості. Відповіді на претензію не надано, заборгованість не погашена. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати товару на суму 73 910,00 грн стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку. В позовній заяві позивач просив також стягнути з відповідача 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Із змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення місцевого господарського суду у даній справі оскаржується відповідачем лише в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується. Статтею 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Визначаючи суму відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі самі критерії застосовуються Європейським судом з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. 25.04.2021 року між ТОВ «Деярда» (клієнт) та адвокатом Полянською Світланою Павлівною укладено договір про надання правової допомоги № 25/4-21, відповідно до якого адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу (далі послуги), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору. Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем додано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, а саме сплата судового збору 2 270,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн. Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що представником позивача дотримано порядок повідомлення про понесення позивачем судових витрат. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до п.п. 3.1, 3.2. договору №25/4-21, гонорар форма винагороди адвоката за надання послуг, передбачених цим договором. Розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у Додатку №1 до цього договору. При визначені розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний адвокату для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду адвоката у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката. Згідно п. 1 додатку №1 до договору №25/4-21 від 25.04.2021 року сторони погодили, що виплата гонорару (винагороди) авансом здійснюється в розмірі 8 000,00 грн. Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 29.06.2021 року адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги щодо підготовлення та передачі до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про стягнення на користь клієнта заборгованості. Перелік наданих послуг адвокатом: аналіз наявних доказів, збір інформації (2 години) - 2 200,00 грн.; формування та узгодження правової позиції (1,5 години) 1 600,00 грн.; підготовка проекту позовної заяви (4 години) 4 200,00 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачем надано до місцевого господарського суду відзив на позовну заяву від 06.07.2021, в якому він просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, проте останній не довів належними та допустимими доказами їх не співмірності заявленим у позові вимогам. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Вирішуючи питання про розподіл витрат, що пов`язані з наданням правничої допомоги адвокатом, колегія суддів апеляційного суду враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвокатом з клієнтом. Суд не може втручатися у відносини адвоката з клієнтом. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо визнання розміру наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката співмірним заявленим у позові вимогам. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021р. у справі № 908/1748/21- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Ю.Б. Парусніков Суддя Л.М. Білецька