Постанова 4876 № 904/2257/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.10.2021 Справа № 904/2257/21 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач), суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021 у справі №904/2257/20 (суддя Загинайко Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоматика", м.Дніпро до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Жовті Води Дніпропетровської області про стягнення 136273 грн. 19 коп. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтоматика" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (з урахуванням заяви за вх. №18202/21 про збільшення позовних вимог від 12.04.2021) про стягнення з відповідача 129960 грн. 00 коп. - основного боргу, який виник за поставку, монтаж та налагодження товару відповідно до умов договору №12с/132/53-142-04-20-01284 від 13.10.2020, 1046 грн. 80 коп. - 3% річних, 5266 грн. 39 коп. - інфляційних втрат та витрати, пов`язані з розглядом справи. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №12с/132/53-142-04-20-01284 від 13.10.2020 щодо оплати вартості поставленого позивачем товару, а також його монтажу та налагодження, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 129960 грн. 00 коп., внаслідок чого позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021 у справі №904/2257/21 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоматика" 129960 грн. 00 коп. - основного боргу, 1046 грн. 80 коп. - 3% річних, 5266 грн. 39 коп. - інфляційних нарахувань, 2270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору та 8000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем умов договору №12с/132/53-142-04-20-01284 від 13.10.2020 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару. Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних за період 05.01.2021-12.04.2021 в сумі 1046 грн. 80 коп. та інфляційних втрат за період січень-березень 2021 року в сумі 5266 грн. 39 коп., господарський суд, здійснивши перевірку їх розрахунку, дійшов висновку, що розрахунки виконано правильно, у зв`язку з чим задовольнив вказані позовні вимоги у зазначених сумах. Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції встановив, що не відповідає принципу розумності та співмірності визначена адвокатом вартість таких послуг, як ознайомлення з матеріалами справи №904/2257/21 у Господарському суді Дніпропетровської області на суму 1500,00 грн.; складання та підписання виконавцем позовної заяви, вартість роботи якої становить 6 000,00 грн., у зв`язку з чим, щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, оцінивши витрати позивача, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, та те, що справа слухалась за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. 00 коп. є співрозмірною та підлягає стягненню з відповідача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021 у справі №904/2257/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу на 50%. Узагальнені доводи апеляційної скарги Відповідач вважає, що визначена судом першої інстанції сума витрат на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. не відповідає принципу співмірності та фактичному обсягу виконаних робіт. Апелянт посилається на те, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, та відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу (поставки), у спорах такого характеру, за відсутності особливостей купівлі-продажу (поставки) товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту купівлі-продажу (поставки), судова практика є сталою; спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а також позовна заява таких не містить, для кваліфікованого адвоката дана справа є звичайним розрахунковим спором. Апелянт зазначає, що позовна заява не містить великої кількості додатків та й сам позов по обсягу не є значним; фактично позивачем надані такі документи щодо суті спору: договір, видаткова накладна, здійснено розрахунок сум, що підлягають стягненню, для адвоката дана справа є звичайним розрахунковим спором; адвокат мав дослідити умови договору та вирахувати загальну суму поставки за однією накладною, розрахунок інфляційних та річних також не є складним та охоплює один період; сума заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу є надмірною порівняно з сумою позову, а обсяг заявленого часу - фактично затраченому часу у даному спорі. Відповідач вважає, що представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід, об`єктивно не вимагалось багато часу на опрацювання матеріалів справи про стягнення заборгованості за договором поставки і підготовки позовної заяви, додатків до неї, з урахуванням предмета спору та складності даної справи, у зв`язку із чим, відповідач вважає, що рішення господарського суду щодо стягнення судових витрат, не відповідає принципу розумності та співмірності. На думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено, що усі докази, які сторона подає у справі повинні направлятися всім учасникам справи, тому послуги у розмірі 1500,00 грн. з затратами однієї години є безпідставними. За доводами скаржника, суд першої інстанції при визначенні сум відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не виходив із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, з конкретних обставин справи та доведеності того, що такі витрати були фактичними, а їхній розмір - обґрунтованим. Апелянта посилається на те, що судом першої інстанції не вчинено в повному обсязі дій, спрямованих на повне, всебічне і об`єктивне дослідження наданих позивачем доказів на їх відповідність критеріям реальності адвокатських послуг, розумності та співмірності їхнього розміру зі складністю справи. Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтоматика", своїм правом, передбаченим ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом направлення на його електронну адресу копії ухвали апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі. Рух справи у суді апеляційної інстанції Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021 у справі №904/2257/20; ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного. Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини Між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємство "Спецавтоматика" (постачальник) та Відокремленим підрозділом "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) укладено договір №12с/132/53-142-04-20-01284 від 13.10.2020, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, сторони підтверджують дату поставки товару та здійснення монтажу та налагодження мережевої системи контролю управління доступом, зазначений у специфікації (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець - прийняти і оплатити товар на умовах, визначених договором. За пунктом 1.2. договору, найменування (Мережева система контролю управління доступом) товару, код товару за ДК 021:2015 код 35120000-1 "Системи та пристрої нагляду та охорони" (мережева система контролю управління доступом). Кількість товару, який буде поставлено покупцю визначено специфікацією. Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна (сума) договору становить 108300 грн., крім того ПДВ - 21660,00 грн. Загальна сума договору 129960,00 грн. Пунктом 3.3. договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 45 банківських днів, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару, яким сторони підтверджують дату поставки товару та здійснення монтажу та налагодження мережевої системи контролю управління доступом, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі, згідно рахунку-фактури наданого постачальником. Згідно з пунктом 4.4. договору, разом з товаром постачальник надає покупцеві наступні оригінали товаросупровідних документів: видаткова накладна; акт приймання-передачі робіт; рахунок-фактура; комплект технічної документації на українській мові або російській мові; паспорт. Відповідно до пункту 5.3. договору, зобов`язання постачальника по поставці вважаються виконаними з дати підписання обома сторонами та скріпленими печатками (за наявності) акту приймання-передачі продукції. У специфікації, скріпленої підписами та печатками сторін, визначено найменування та вартість продукції: мережева система контролю управління доступом вартістю 129960,00 грн. (з ПДВ) (а.с.68). На виконання умов договору, позивач здійснив поставку відповідачу визначеного договором товару, що підтверджується рахунком-фактурою №1КА-2910 від 29.10.2020, видатковою накладною №406 від 29.10.2020, а відповідач прийняв товар згідно акту прийому-передачі товару від 29.10.2020 (а.с.76) без зауважень (а.с.75-77). Посилаючись на несплату відповідачем товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтоматика" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (з урахуванням заяви за вх. №18202/21 про збільшення позовних вимог від 12.04.2021) про стягнення з відповідача 129960 грн. 00 коп. - основного боргу, який виник за поставку, монтаж та налагодження товару відповідно до умов договору №12с/132/53-142-04-20-01284 від 13.10.2020, 1046 грн. 80 коп. - 3% річних, 5266 грн. 39 коп. - інфляційних втрат та судові витрати. Спірні правовідносини сторін виникли в ході виконання господарського договору. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведеній нормі кореспондують положення статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статей 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документ, які можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Судом першої інстанції встановлено, що надана видаткова накладна складена між позивачем та відповідачем містить всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є первинними документами й такими, що підтверджують здійснення господарської операції по постачанню позивачем відповідачу товару. Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України також встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Як встановлено судом першої інстанції дійшов, відповідачем не заперечується факт поставки товару, позивач свої зобов`язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Враховуючи, п.3.3. договору, відповідач повинен здійснити оплату за отриманий ним товар у строк по 04.01.2021 включно. Однак, як встановлено судом першої інстанції дійшов, відповідач, у встановлений строк договором, оплату за отриманий ним товар не здійснив, доказів оплати товару за видатковою накладною №406 від 29.10.2020 в сумі 129960,00 грн. матеріали справи не містять. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 129960,00 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню. Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вх№18202/21 від 12.04.2021) 3% річних за період з 05.01.2021 по 12.04.2021 в сумі 1046 грн. 80 коп. та інфляційні втрати за період січень-березень 2021 року в сумі 5 266 грн. 39 коп. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим задовольнив ці вимоги у вказаних вище сумах. Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, то відповідно на відповідача було покладено й судові витрати у цій справі, зокрема й витрати позивача на професійну правничу допомогу. Так судом першої інстанції встановлено, що в підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, останнім в матеріали цієї справи надано договір №0103/21-ПД від 01.03.2021 про надання професійної правничої допомоги, відповідно до п. 1.1. якого Адвокатське бюро "Костянтина Потапова "Легіт Юніон" (виконавець, бюро) зобов`язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецавтоматика" (клієнт) професійну правничу допомогу в обсязі, визначеному п. 1.2. договору, а клієнт зобов`язується надати надання правничої допомоги та витрати, необхідні для виконання даного договору. Виконавець має право надати клієнту правничу допомогу поза межами обсягу, визначеного пунктом 1.2. договору. Відповідно до п. 1.2. договору обсяг правничої допомоги, що надається відповідно до договору, включає реалізацію від імені клієнта процесуальних прав та обов`язків, що полягає у складенні, підписанні, як виконавцем, так і безпосередньо клієнтом, та поданні (направленні) до господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". До обсягу правничої допомоги, визначеного даним пунктом договору, не входить оскарження судових рішень у справі. Згідно з пунктом 2.2.1. договору клієнт зобов`язується здійснювати своєчасну оплату платежів в ході надання правничої допомоги, без здійснення яких надання правничої допомоги клієнту може ускладнитись або унеможливитись (сплата зборів, зокрема, судового збору, державного мита, плата за оформлення нотаріальної довіреності, оплата кур`єрських послуг, послуг органу поштового зв`язку, експерта, суб`єкта оціночної діяльності, послуг/робіт третіх осіб тощо). Із метою здійснення відповідних платежів грошові кошти можуть бути своєчасно надані безпосередньо виконавцю. Клієнт зобов`язаний приймати та оплачувати надану відповідачем правничу допомогу в порядку, розмірі та у строки, визначені умовами даного договору (п. 2.1.2. договору). Відповідно до п. 3.1. договору із метою виконання зобов`язань, реалізації прав та повноважень, передбачених договором , бюро доручає здійснення захисту, представництва клієнта, а також вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на надання правничої допомоги, директору бюро - адвокату Потапову Костянтину Олександровичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3334 від 28.04.2017) та працівнику бюро - адвокату Зубреву Віталію Олеговичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4775 від 12.06.2020), які можуть діяти як окремо один від одного, так і сумісно. Бюро має право видавати на підставі даного договору ордери, що посвідчують повноваження на надання правничої допомоги адвоката Потапова Костянтина Олександровича, адвоката Зубрева Віталія Олеговича з зазначенням, що права адвоката договором не обмежується. Також бюро має право видавати на підставі цього договору відповідні ордери адвокатам - працівникам бюро та іншим адвокатам на умовах, визначених даним договором, а також довіреності особам, яким доручено виконання договору (п. 3.1. договору). Згідно з п. 4.1. договору в цілях розрахунків сторони визначили, що вартість 1 години участі представника клієнта у судовому засіданні або у заходах реалізації прав, пов`язаних із прибуттям до суду, становить 2000 грн., вартість 1 години надання виконавцем іншої правничої допомоги згідно даного договору становить 1500 грн. Вартість 1 години надання виконавцем правничої допомоги згідно договору може бути змінена за згодою сторін (п. 4.2. договору). Із метою оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги, обсяг якої визначено пунктом 1.2. договору, клієнт на умовах передоплати перераховує на користь бюро грошові кошти у сумі 6000 грн. згідно банківських реквізитів бюро, вказаних у даному договорі або у виставленому клієнту для оплати гонорару рахунку-фактурі (п. 4.4. договору). Відповідно до п. 7.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині зобов`язань - до їх повного виконання сторонами. Також, на підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи ТОВ "Спецавтоматика" надано: - акт здачі-прийняття правничої допомоги від 09.03.2021 за складання та підписання виконавцем позовної заяви витрачено 4 години, вартість роботи становить - 6 000 грн.00 коп. (із розрахунку 1500 грн. 00 коп. за 1 годину); - детальний опис робіт від 09.03.2021; - свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3334; - ордер від 01.03.2021 №1034422; - додаткова угода №1 від 31.01.2021 щодо вартості оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги клієнту в сумі 11000 грн. 00 коп.; - акт здачі-прийняття правничої допомоги від 07.04.2021, відповідно до якого вартість ознайомлення з матеріалами справи №904/2257/21 у Господарському суді Дніпропетровської області 1 500 грн. 00 коп. (витрачено 1 година); - акт здачі - прийняття правничої допомоги від 12.04.2021, згідно з яким вартість складання відповіді на відзив від 12.04.201 становить 3000 грн. 00 коп., із розрахунку 1500 грн. 00 коп. за 1 годину (витрачено 2 години); - платіжне доручення №2921 від 31.03.2021 на суму 1000 грн. 00 коп.; - платіжне доручення №2961 від 09.04.2021 на суму 3000 грн. 00 коп.; - платіжне доручення №27 від 01.03.2021 на суму 6000 грн. 00 коп. Господарським судом першої досліджено вартість кожної складової послуг адвоката та встановлено, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір правової допомоги в сумі 10500,00 грн. є неспівмірним та завищеним. Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не відповідає принципу розумності й співмірності визначена адвокатом вартість таких послуг, як ознайомлення з матеріалами справи №904/2257/21 у Господарському суді Дніпропетровської області (1500,00 грн.), а також складання та підписання виконавцем позовної заяви (6000,00 грн.). З урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та те, що справа слухалась за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. Саме вказану суму місцевий господарський суд визнав справедливою та співрозмірною зі складністю даної справи. Між тим, відповідач (апелянт) не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає задоволену судом суму (8000 грн.) неспівмірну зі складністю справи та просить її зменшити на 50%. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення господарського суду першої інстанції в частині часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. Відтак, враховуючи приписи частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення лише в цій частині. Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Згідно з частинами першою, третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частини 1 і 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). За приписами частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18). Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі №911/1563/18, також зазначалось, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи її складність, час витрачений адвокатом на підготовку позовної заяви та опрацювання спірних правовідносин та те, що справа слухалась за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, те, що справа не потребувала значного обсягу часу та не вимагала особливої юридичної і технічної роботи, такі дії не були зумовлені будь-якими складнощами надання такої послуги адвокатом, відповідно заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10500,00 грн. є неспівмірною, а тому обґрунтовано була зменшена судом першої інстанції до 8000,00 грн. Зі своєї сторони скаржником не наведено обставин і доказів, які свідчили б про звернення його до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України), чи про подання ним до того ж суду доказів неспівмірності таких витрат, або обставин, які перешкоджали б поданню суду таких доказів. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують викладених вище висновків суду. Тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні. Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції Зважаючи на те, що при поданні апеляційної скарги на рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу Законом України "Про судовий збір" не передбачена сплата судового збору, відповідно розподіл цих судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється. Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2021 у справі №904/2257/20 в частині стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 27.10.2021. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв