Постанова Львівський апеляційний суд № 464/5058/21

Справа № 464/5058/21 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В. Провадження № 33/811/1379/21 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 14 вересня 2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. в дохід держави. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 29 червня 2021 року о 19 год. 50 хв. по вул. Пасічна, 167 у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнилася, що це буде безпечно та не створить небезпеки або перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду заднім ходом. В результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.10.9 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 14 вересня 2021 року та прийняти постанову про те, що винуватцем у даній ДТП є ОСОБА_2 . В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржуване рішення судді є необґрунтованим та неправомірним, оскільки заперечення, наведені нею у протоколі, не були враховані, а саме вона заперечувала обставину про те, що ОСОБА_2 рухався на своєму транспортному засобі позад її автомобіля, адже він не міг рухатися позаду її автомобіля, бо поза її автомобіля була стіна паркінгу. На її переконання, ОСОБА_2 , виїжджаючи зі свого паркомісця, рухаючись назад, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху, та скоїв наїзд на її автомобіль, в результаті чого пошкодив задні двері її автомобіля з правого боку та задній бампер свого автомобіля. Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Вказаних вимог закону при розгляді цієї справи суддя першої інстанції дотримався в повному обсязі. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29 червня 2021 року серії ААБ №264677 (а.с.1), 29 червня 2021 року о 19 год. 50 хв. по вул. Пасічна, 167 у м.Львові, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , на паркові даного будинку, рухаючись заднім ходом, не впевнилася в безпечності та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався позаду. При ДТП транспортні засоби отримали пошкодження з матеріальними збитками. За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди також було складено протокол про адміністративне правопорушення від 29 червня 2021 року серії ААБ№264678 (а.с.2) відносно ОСОБА_2 . У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечила свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та пояснила, що вона 29 червня 2021 року, рухачись за кермом службового автомобіля «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , заїжджала заднім ходом на паркомісце №31 будинку 167 по вул.Пасічній. Перед її паркомісцем стояв автомобіль ОСОБА_2 , який здавав назад і хотів розвернутися, щоб виїхати з паркомісця. Вважає, що в даній дорожньо-транспортній пригоді винен ОСОБА_2 . Однак, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, така доводиться здобутими у справі доказами, допустимість яких в апеляційного не суду не викликає сумнівів, які у своїй сукупності взаємоузгоджуються та доповнюють один одного. Згідно з долученою до матеріалів справи схемою місця ДТП (а.с.3), яка складалася у присутності усіх учасників дорожнього-транспортної пригоди та такими без жодних зауважень й застережень було підписано вказану схему, дорожньо-транспортна пригода мала місце на парковці будинку 167 по вул.Пасічній. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 , отримав пошкодження у виді деформації задньої правої дверки, а автомобіль ОСОБА_2 «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_2 , - пошкодження лакофарбового покриття заднього бампера. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.4), він 29 червня 2021 року близько 19 год. 50 хв. рухався на своєму автомобілі «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме, рухаючись заднім ходом, переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не очікуючи для себе, відчув удар в задню частину автомобіля. Вийшовши з автомобіля, побачив автомобіль «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 . В момент, коли він починав рух, «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , стояв на місці. Так, відповідно до п. 2.3.б ПДР визначено, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з вимогами п.10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Тобто, рухаючись заднім ходом, водій ОСОБА_1 повинна була переконатися, що її дії не створюють небезпеку чи перешкоду іншим автомобілям, однак таких вимог не дотрималась. Аналізуючи послідовність дій учасників ДТП, апеляційний суд вбачає, що у тому числі недотримання ОСОБА_1 вимог п.10.9 ПДР знаходиться у безпосередньому причинному зв`язку із настанням ДТП, а виконання цього пункту ПДР був її обов`язок. На переконання апеляційного суду, матеріали справи містять у собі достатні докази, які у своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, а отже твердження апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Посилання ОСОБА_1 на те, ОСОБА_2 не міг рухатися позаду її автомобіля, бо позаду її автомобіля була стіна паркінгу, слід оцінити критично, оскільки механізм контактування, виходячи із наявних на транспортних засобах механічних пошкодженнях після зіткнення, свідчить, що контактування відбулось заднім бампером автомобіля під керування ОСОБА_2 у праву дверку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Ураховуючи те, що розгляд справи судом проводиться в межах складеного протоколу, апеляційний суд вважає, в межах даного провадження оцінці підлягають обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 29 червня 2021 року серії ААБ №264677, натомість питання наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, вирішена судом в межах протоколу, складеного відносно нього. На переконання апеляційного суду, суддя першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи, з дотриманням вимог ст.252 КУпАП оцінив зібрані у справі докази та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в недотриманні вимог п.10.9 Правил дорожнього руху та наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Ураховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді є законною й обгрунтованою, а отже підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимоги немає. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 14 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, залишити без змін, її апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М.Урдюк