Постанова 4857 № 380/7258/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7258/20 пров. № А/857/10050/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б. представників позивача: Царука А.П., Куть Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 380/7258/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укртекстрейдинг" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларацйіїї,- ВСТАНОВИВ: 08.09.2020р. позивач Приватне підприємство «Укртекстрейдинг» звернувся з позовом до Галицької митниці Державної митної служби України (правонаступник Тернопільська митниця Державної митної служби України ) в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати: -рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/600058/2 від 15.07.2020р. - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209220/2020/00414 від 15.07.2020р.; -рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/600059/2 від 15.07.2020р. -картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209220/2020/00415; - рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/600065/2 від 28.07.2020р. -картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209220/2020/00433 від 28.07.2020р. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2021р. позов задоволено повністю. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Галицька митниця Держмитслужби подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2021р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Представники позивача Царук А.П., Куть Н.В. в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судове засідання апелянт Тернопільська митниця Державної митної служби України не з`явився. Проте, 12.10.2021р. подав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021р. заява апелянта про проведення судового засідання у режимі відеоконференція залишена без задоволення, оскільки в порушення вимог ч.2 ст.195 КАС України подана з порушенням п`ятиденного строку до судового засідання. ч.2 ст.313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, ч.3 цієї статті визначено, що якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Отже, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, а їх участь у судовому засіданні не визнана обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 01.09.2018р. ПП «Укртекстрейдинг» (Покупець) та підприємство «OPTIMUM SK S.R.O.» (Продавець) уклали міжнародний контракт купівлі-продажу товарів №2018/09/01 від 01.09.2018р. За умовами цього контракту Продавець зобов`язується продати Покупцю на умовах EXW Bratislava товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту. Всі витрати на доставку товару здійснюється за рахунок Покупця і включаються у вартість товару. Згідно п. 2.1 Контракту ціна товару визначається в доларах США чи євро та зазначається в товаротранспортній накладній (т.1 а.с. 43-52). На підставі вказаного контракту позивач ввіз на митну територію України придбаний товар тканину. На виконання зазначеного контракту та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №28/07/2020 від 08.07.2020р. та №06/07/2020 від 03.07.2020р. позивач ПП «Укртекстрейдинг» придбав синтетичну декоративну тканину в кількості 626 рулонів, вартість 21008,96 доларів США; країна походження - Китай. (т.1 а.с.64-74) На виконання зазначеного вище контракту через уповноважену на митне декларування особу ПП ««Укртекстрейдинг» подав 14.07.2020р. до митного оформлення митну декларацію МД ІМ 40 ДЕ: №UA209220/2020/011054 за такими кодами товарів: - 6006320090 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсового трикотажного полотна, з розрізаним вибивним ворсом, що виготовлений синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсового трикотажного полотна становить 710+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; - шар вибіленої тканини, полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток та синтетичних штапельних волокон (поліефір 100%). Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 29,0+-0,5% від загальної маси цього матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу становить 414+-1 г/м.кв. Всього 27129,4м.пог/38038,24 м.кв. (596 рулонів)» (товар-1); - 5407520000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар пофарбованої тканини, підданої ворсуванню-начісуванню (не ворсова), складного переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 71,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; - шар вибіленої тканини, полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних штапельних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 29,0+-0,5% від загальної маси цього матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу становить 315+-1 г/м.кв. Всього 1650 м.пог/2392,5 м.кв. (30 рулонів )» (товар-2). (т. 1 а.с.53-56, 255-256) Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 19804,46 USD і 1204,50 USD. До вказаної митної декларації позивач надав митному органу на підтвердження митної вартості товарів пакувальний лист (Packing list) від 03.07.2020р.; від 08.07.2020р., рахунок-фактуру (інвойс) №06/07/2020 від 03.07.2020р.; №28/07/2020 від 08.07.2020р.; автотранспортну накладну від 09.07.2020р.; сертифікат про походження товару від 09.07.2020р. №PL/MF/AN0319868; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 10.09.2019р. №KT-UA403000-0010-2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 23.09.2019р. №KT-UA403000-0011-2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 15.10.2019р. №KT-UA403000-0013-2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 13.07.2020р.; документ, що підтверджує вартість товару №1 від 16.06.2020р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.05.2019р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 21.04.2020р. №19-09/375, від 03.06.2019р. №19-09/517, від 23.01.2020р. №19-09/79; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 -3021, 3023) цінова пропозиція від 21.05.2019р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного 2018/09/01 від 01.09.2018р. кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується; договір про надання послуг митного брокера від 03.04.2014р. №7; договір (контракт) про перевезення від 10.10.2019р. №2019/10-10; інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення 20PL402010NU3ELJ61 від 09.07.2020р.. Заявлену митну вартість декларант визначив згідно п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору). На виконання вищезазначеного контракту та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №17/07/2020 від 07.07.2020р.; №07/07/2020 від 03.07.2020р. ПП «Укртекстрейдинг» придбав синтетичну декоративну тканину в кількості 1069 рулонів, вартість 39185,31 доларів США; країна походження - Китай. (т.1 а.с. 125-128) На виконання контракту через уповноважену на митне декларування особу позивач 14.07.2020р. подав до митного оформлення вантажну митну декларацію UA209220/2020/011056 (т. 1 а.с.99-103, 241-243) за такими кодами товарів: - 5407530000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар тканини, з ниток різних кольорів, дрібновізерункового переплетіння. До складу тканин входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 87,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; шар вибіленої тканини , полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних текстурованих ниток поліефіру 100 %. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 13,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу в цілому становить 292+-1г/м.кв. Всього 25047,1м.пог/36432,1 м.кв (472 рулонів)» (товар-1); - 5407520000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар пофарбованої тканини, підданої ворсуванню-начісуванню (не ворсова), складного переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 71,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; шар вибіленої тканини полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних текстурованих ниток поліефіру 100 %. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 29,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу в цілому становить 315+-1г/м.кв. Всього 263 рулони» (товар-2); - 6001920000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсового трикотажного полотна, з розрізаним вибивним ворсом, що виготовлений з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсового трикотажного полотна становить 71,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; шар вибіленої тканини полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних текстурованих ниток поліефіру 100 %. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 29,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу в цілому становить 414+-1г/м.кв. Всього 34 рулони» (товар-3); - 5407730000 «тканина складного переплетення, з ниток різних кольорів. До складу тканини входять: синтетичні комплексні нетекстуровані нитки поліефіру -32,0+-0,5%, синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 20,0+-0,5% синтетичні шпательні волокна поліефіру 4,0+-0,5%, волокна бавовни віскози 0,3+-0,5%. Без покриття та просочування, що можна виявити неозброєним оком. Поверхнева щільність текстильного матеріалу в цілому становить 308+-1г/м.кв. Всього 19 рулонів» (товар 4); - 5801330000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсової тканини з ниток різних кольорів, з розрізаним ворсом. Ворс виготовлено з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсової тканини становить 76,0+-0,5%від загальної маси текстильного матеріалу; - шар вибіленої тканини, полотняного переплетення, яка виготовлена із синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 24,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу в цілому становить 301+-1г/м.кв. Всього 171 рулон» (товар-5); - 6006320090 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар вибивного трикотажного полотна основ`язаного переплетенням. Трикотажне полотно виготовлено з синтетичних ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибивного трикотажного полотна становить 49,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; - шар пофарбованого трикотажного полотна, поперечнов`язаного переплетенням. З одного боку трикотажне полотно піддане ворсуванню/начісуванню (не ворсове). Трикотажне полотно виготовлено з синтетичних ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст пофарбованого трикотажного полотна становить 51,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу становить 370+-1 г/м.кв. Всього 4240 м.пог/6148 м.кв. (80 рулонів)» (товар-6); - 6005350000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар трикотажного вибивного полотна основ`язаного переплетенням. Трикотажне полотно виготовлено з синтетичних ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст пофарбованого трикотажного полотна становить 478,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; - шар трикотажного вибіленого полотна, поперечнов`язаного переплетенням. З одного боку піддане ворсуванню/начісуванню (не ворсове). Трикотажне полотно виготовлено з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибіленого трикотажного полотна становить 53,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу становить 230+-1 г/м.кв. Всього 1409 м.пог/2049,7 м.кв. (30 рулонів)» (товар-7). Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 18284,38 USD, 8294,63 USD, 1405,61 USD, 733,43 USD, 6343,33 USD, 3095,20 USD і 1028,72 USD відповідно. До вказаної митної декларації декларант надав митному органу наступні документи на підтвердження митної вартості товарів: пакувальний лист (Packing list) від 20.05.2020р., рахунок-фактуру (інвойс) №07/07/2020р. від 03.07.2020р.; №17/07/2020 від 07.07.2020р.; автотранспортну накладну від 03.07.2020р.; від 06.07.2020р.; сертифікат про походження товару №PL/MF/AN0319868 від 07.07.2020р., від 09.07.2020р., рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 10.09.2019р. №KT-UA403000-0010-2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 23.09.2019р. №KT-UA403000-0011-2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 15.10.2019р. №KT-UA403000-0013-2019; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 10.04.2020р.; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару: видаткові накладні №34 від 12.03.2020р., №36 від 12.03.2020р., №49 від 10.04.2020р., податкові накладні №11 від 12.03.2020р., №22 від 31.03.2020р., №4 від 10.04.2020р., №6 від 04.03.2020р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 13.07.2020р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.05.2019р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 21.04.2020р. №19-09/375, від 03.06.2019р. №19-09/517, від 23.01.2020р. №19-09/79; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 -3021, 3023) від 21.05.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення №2018/09/01 від 01.09.2018р.; договір про надання послуг митного брокера №7 від 03.04.2014р. №7; договір (контракт) про перевезення від 10.10.2019р. №2019/10-10; інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення 20PL402010E0702089 від 07.07.2020р. Заявлену митну вартість декларант визначив згідно п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору). Задекларована митна вартість визначалась на підставі положень контракту №2018/09/01 від 01.09.2018р. та інвойсів. На виконання зазначеного контракту та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №58/07/2020 від 21.07.2020р. ПП «Укртекстрейдинг» придбав синтетичну декоративну тканину в кількості 620 рулонів, вартість 20778,36 доларів США; країна походження товару - Китай. (т.1 а.с. 166-167). На виконання зазначеного вище контракту через уповноважену на митне декларування особу позивач 27.07.2020р. подав до митного оформлення митну декларацію МД ІМ 40 ДЕ: №UA209220/2020/011877 за такими кодами товарів: (т. 1 а.с.145-150, 211-213); - 5801330000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсової тканини з ниток різних кольорів, з розрізаним ворсом. Ворс виготовлено з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсової тканини становить 76,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; -шар вибіленої тканини, полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 24,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу становить 301+-1 г/м.кв. Всього 9227,68 м.пог/9227,68 м.кв. (201 рулон)» (товар-1); - 5407530000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар тканини, з ниток різних кольорів, дрібновізерункового переплетіння. До складу тканин входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 87,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; шар вибіленої тканини , полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних текстурованих ниток поліефіру 100 %. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 13,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу в цілому становить 292+-1г/м.кв. Всього 6243,6 м.пог/9053,2 м.кв (136 рулонів)» (товар-2); - 5407520000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар пофарбованої тканини, підданої ворсуванню-начісуванню (не ворсова), складного переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100% Відсотковий вміст тканини становить 71,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; шар вибіленої тканини, полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних текстурованих ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 29,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу в цілому становить 315+-1г/м.кв. Всього 5554,97 м.пог/8054,69 м.кв (121 рулон)» (товар-3); - 6001920000 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсового трикотажного полотна, з розрізаним вибивним ворсом, що виготовлений з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсового трикотажного полотна становить 710+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу шар вибіленої тканини, полотняного переплетення, яка виготовлена з синтетичних текстурованих ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибіленої тканини становить 29,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу в цілому становить 414+-1г/м.кв. Всього 5004,08 м.пог/7255,88 м.кв (109 рулонів)» (товар-4); - 6005370090 «текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар вибивного трикотажного полотна основ`язаного переплетенням. Трикотажне полотно виготовлено з синтетичних ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибивного трикотажного полотна становить 49,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу; - шар пофарбованого трикотажного полотна, поперечнов`язаного переплетенням. З одного боку піддане ворсуванню/начісуванню (не ворсове). Трикотажне полотно виготовлено з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст пофарбованого трикотажного полотна становить 51,0+-0,5%від загальної маси текстильного матеріалу. Поверхнева щільність текстильного матеріалу становить 370+-1 г/м.кв. Всього 2433,17 м.пог/3528,09 м.кв. (53 рулони)» (товар-5). Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 6736,21 USD, 4557,83 USD, 4055,13 USD, 3652,98 USD, і 1776,21 USD відповідно. До даної митної декларації декларант надав митному органу наступні документи на підтвердження митної вартості товарів пакувальний лист (Packing list) від 21.07.2020р., рахунок-фактуру (інвойс) №58/07/2020 від 21.07.2020р.; автотранспортну накладну А№898526 від 22.07.2020р.; сертифікат про походження товару №PL/MF/AN0319892 від 22.07.2020р.; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 10.09.2019р. №KT-UA403000-0010-2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 23.09.2019р. №KT-UA403000-0011-2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 15.10.2019р. №KT-UA403000-0013-2019; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від №12 22.07.2020р.; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару №12 від 22.07.2020р., №5 від 14.05.2020р., №7 від 21.05.2020р., №8 від 25.05.2020р., №9 від 27.05.2020р., видаткові накладні №34 від 12.03.2020р., №36 від 12.03.2020р., №49 від 10.04.2020р., податкові накладні №11 від 12.03.2020р., №22 від 31.03.2020р., №4 від 10.04.2020р., №6 від 04.03.2020р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.07.2020р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.05.2019р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 21.04.2020р. №19-09/375, від 03.06.2019р. №19-09/517, від 23.01.2020р. №19-09/79; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) від НП336630113235 від 13.07.2020р. та ПН336630113235 від 13.07.2020р. та від 21.05.2019р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення №2018/09/01 від 01.09.2018р.; договір про надання послуг митного брокера №7 від 03.04.2014р.; договір (контракт) про перевезення від 10.10.2019р. №2019/10-10; інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення 20PL402010E0777842 від 22.07.2020р.. Заявлену митну вартість декларант визначив згідно п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору). Задекларована митна вартість визначалась на підставі положень контракту №2018/09/01 від 01.09.2018 та інвойсів. Оплати товару за контрактом №2018/09/01 від 01.09.2018р. відбувалася шляхом перерахування коштів на банківські рахунки, що підтверджується платіжними документами (т. 2 а.с. 14-19). Митний орган скерував декларанту електронні повідомлення про необхідність подання додаткових документів. (т.1 а.с. 174-176). На вказані запити позивач направив митному органу листи/довідки транспортних витрат від 13.07.2020р.; від 24.07.2020р., у якому вказав, що видатки за транспортні послуги по перевезенню вантажу/тканини становлять: по маршруту м. Крайня Поляна (Словаччина) м. Гребенне -м.Рава-Руська (Україна) - 8500 грн., по маршруту м. Гребенне - м.Рава-Руська (України) м. Тернопіль (Україна) м. Буськ (Україна) - 2500 грн.; страхування вантажу не проводилось (т. 1 а.с. 177, 178). Митний орган здійснив коригування митної вартості декларованого товару та прийняв рішення: - №UA209000/2020/600058/2 від 15.07.2020р., яким визначив вартість імпортованого товару за резервним (6) методом на рівні 3,9600 USD за одиницю першого товару; 1,2543 USD за одиницю другого товару (т.1 а.с.75); - №UA209000/2020/600059/2 від 15.07.2020р., яким визначив вартість імпортованого товару за резервним (6) методом на рівні 1,5615 USD за одиницю першого товару; 0,7560 USD за одиницю другого товару; 3,9600 USD за одиницю третього товару; 1,4752 USD за одиницю четвертого товару; 1,2850 USD за одиницю п`ятого товару; 3,9600 USD за одиницю шостого товару; 3,7700 USD за одиницю сьомого товару (т.1 а.с. 110-113); - №UA209000/2020/600065/2 від 28.07.2020р., яким визначив вартість імпортованого товару за резервним (6) методом на рівні 1,8400 USD за одиницю першого товару; 1,6565 USD за одиницю другого товару; 1,6565 USD за одиницю третього товару; 3,9600 USD за одиницю четвертого товару; 3,9600 USD за одиницю п`ятого товару (т. 1 а.с. 157-158). Прийняті рішення митний орган мотивував тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності та неточності, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом. В рішеннях про коригування митної вартості зазначено, що: -другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно з ст. 64 МК України; -джерелом інформації для коригування митної вартості є митні декларації №UA100480/2020/807306 від 14.07.2020р., №UA110370/2020/5523 від 21.05.2020р., №UA204020/2020/15755 від 09.06.2020р., №UA500020/2020/219643 від 14.07.2020р., №UA209140/2020/41581 від 18.05.2020р., №UA100020/2020/24213 від 30.04.2020р., №UA209170/2020/46351 від 06.07.2020р., №UA100020/28919 від 15.06.2020р., №UA807200/2020/10916 від 18.07.2020р., №UA100480/2020/807502 від 17.07.2020р., №UA100020/2020/33764 від 21.07.2020р.. Отже, за результатами розгляду поданих митних декларацій №№UA209220/2020/011054 від 14.07.2020р.; UA209220/2020/011056 від 14.07.2020р.; №UA209220/2020/011877 від 27.07.2020р. та доданих до них документів, митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям вищевказаних рішень про коригування митної вартості товарів з причини неподання повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209220/2020/00414, №UA209220/2020/00415, №UA209220/2020/00433 (т. 1 а.с. 246, 219, 199). ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ч.2ст.51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Із змісту ст.52 МК України видно, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. ч.4,ч.5 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ч.3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Тобто, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду в постанові від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а. Відповідно до ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. ч.1,ч.2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Крім того, відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно ч.1-3 ст.54 цього Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. ч.6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що обов`язок митного органу зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Також, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Згідно правової позиції Верховного Суду яка викладена у постанові від 05.03.2019р. у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено. Поряд з цим, відповідно до норм ст.ст.51-58 МК України самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення. Матеріалами справи підтверджується, що до декларацій подані всі обов`язкові документи передбачені ч.1, ч.2ст.53 МК України і даних документів цілком достатньо для підтвердження митної вартості та відповідно завершення митного оформлення. Отже, під час заявлення товару до митного оформлення за митними деклараціями №№UA209220/2020/011054 від 14.07.2020р.; UA209220/2020/011056 від 14.07.2020р.; №UA209220/2020/011877 від 27.07.2020р. позивач надав всі документи, відповідно до вимог ч.1,ч.2 ст.53 МК України, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, а тому у спірних правовідносинах сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях. При цьому, зі змісту спірних рішень не зрозуміло в чому конкретно виявилася невідповідність поданих документів умовам, наведеним у главі 9 МК України. Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митних деклараціях зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки. Разом з тим, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Надаючи оцінку доводам апелянта, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що за відсутності документів, які б пояснили сумніви митного органу, відповідач не мав достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості товару за ціною договору, враховуючи таке. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Проте, з огляду на те, що декларантом позивача надані документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару. Одна лише обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки сторони вільні в формуванні цін на товари за взаємним погодженням, виходячи з кон`юнктури ринку, якості і споживчих властивостей продукції, ступеня новизни товару і його корисності, співвідношення попиту та пропозиції, враховуючи необхідність отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності. ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апелянта про те що за результатами опрацювання митної декларації UA 209220/2020/011054 від 14.04.2020р. встановлено, що платіжний документ №1 від 16.06.2020р. неможливо ідентифікувати з даною поставкою товарів, оскільки вказана сума не відповідає сумі яка зазначена у рахунках-фактурах колегія суддів не приймає до уваги за безпідставністю. В даному платіжному дорученні чітко зазначено в п.70 що призначенням платежу є оплата згідно контракту від 01.09.2018р. № 2018/09.01 та це є авансовим платежем. Також, для оплати даного товару позивач перерахував продавцю суму в розмірі 51183,27 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням від 22.07.2020р.; суму в розмірі 21500 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням від 27.07.2020р., та суму в розмірі 10000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням від 30.07.2020р. Крім того, доводи апелянта про те, що в інвойсі вказано, що ціна товару сформована відповідно до ексклюзивних прав ПП «Укрекстрейдинг», проте характер таких прав та їх вплив на ціну товару документально декларантом не підтверджено, а також та обставина, що у сертифікаті якості зазначено характеристики тканини, що викликає сумнів щодо достовірності даного документу тощо що свідчить про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості у зв`язку з обмеженнями визначними ч.1 ст. 58 МК України колегія суддів також не приймає до уваги. Оскільки, ексклюзивні права позивача не впливають на ціну товару відповідно до укладених договорів і не мають цифрової складової в ціні товару та не потребують документального підтвердження. Доводи апелянта про відсутність того чи іншого реквізиту документа, (товаросупровідні документи: банківські платіжні документи, експертні митні декларації з Польщі тощо) що не дає можливість ідентифікувати такі документи за даною операцією колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки чинним законодавством не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу), товаросупровідних документів, (експортні митні декларації). Для ідентифікації вказаних документів за даною операцією достатньо іншої інформації яку подав митному органу декларант. При цьому, митний орган не спростував вищевказані висновки експертів про вартість товару які надав позивач митному органу. Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15, від 24.01.2019р. у справі № 820/636/17, від 21.01.2020р. у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020р. у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021р. у справі № 826/13892/16). З огляду на те, що декларантом позивача надані документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач Галицька митниця Державної митної служби України як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог ст.77 КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є протиправними, які слід скасувати. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27.06.2019р. у справі № 803/667/17, від 02.04.2019р. у справі № 809/784/19, від 06.03.2019р. у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/1. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі №380/7258/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 23.10.2021р.