LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873911/1295/18

від 31.08.2021 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" серпня 2021 р. Справа№ 911/1295/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко А.І. суддів: Скрипки І.М. Михальської Ю.Б. секретар судового засідання: Бендюг І.В., за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 31.08.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Животок Олександра Олександровича на рішення Господарського суду Київської області від 30.04.2021 (повний текст складено 24.05.2021) у справі № 911/1295/18 (суддя Мальована Л.Я.) за позовом

1. Березанської міської ради Київської області

2. Підприємства "Березаньтепломережа" до Фізичної особи-підприємця Животок Олександра Олександровича третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області про виселення з орендованого приміщення, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У червні 2019 року позивачі звернулись до суду з позовом про виселення ФОП Животок О.О. з орендованого приміщення загальною площею 299,5 кв.м., які розташовані на першому поверсі (кімнати 4,5,6,7,23) та другому поверсі (кімнати № 36,37,38,39,53,55) двоповерхової будівлі, за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 18, яке було передано згідно договору оренди комунального майна № 24 від 12.10.2004. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав обов`язок по передачі орендованого приміщення, у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви Рішенням Господарського суду Київської області від 30.04.2021 у справі №911/1295/18 позов задоволено повністю. Виселено Фізичну особу - підприємця Животка Олександра Олександровича з приміщення загальною площею 299,5 кв. м., які розташовані на першому поверсі (кімнати 4, 5, 6, 7, 23), та другому поверсі (кімнати № 36, 37, 38, 39, 53, 55) двоповерхової будівлі, за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 18 (колишня адреса - вул. Фрунзе,20) для здійснення торгівлі непродовольчими товарами (кімнати 4, 5, 6, 7, 36, 37, 38, 39) та розміщення офісу(кімнати № 23, 53, 55). Присуджено до стягнення відповідача на користь Березанської міської ради Київської області судовий збір в сумі 1 762, 00 грн. Присуджено до стягнення відповідача на користь Підприємства "Березаньтепломережа" судовий збір в сумі 1 762,00 грн. Суд першої інстанції виходив з встановлених обставин щодо припинення строку дії договору та невиконання відповідачем свого обов`язку щодо звільнення та повернення орендованого майна. Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить суд його рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на час виникнення спірних правовідносин Підприємство "Березаньтепломережа" є підприємством-балансоутримувачем, а тому в силу положень Закону України «житлово-комунальні послуги» та договору оренди самостійно не уповноважене приймати рішення про передачу або відмову у передачі в оренду комунального майна, продовження або відмову у продовженні строку дії договору оренди цього майна. Такі дії відносяться до компетенції Березанської міської ради. У доповненнях до апеляційної скарги, поданих до суду 19.08.2021, апелянт з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №910/12224/17 та постанови Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі №910/9480/16 та від 07.06.2017 у справі №910/9482/16 зазначає, що чинне законодавство України не надає право Підприємству "Березаньтепломережа" виступати орендодавцем щодо спірного майна та мати права орендодавця, тобто балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги Березанська міська рада Київської області та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області подали відзиви, у яких зазначають, що відповідні рішення щодо розпорядження майном територіальної громади міста Березань приймала в межах своєї компетенції Березанська міська ради Київської області, і на підставі прийнятого рішення балансоутримувач - Підприємство "Березаньтепломережа" (орендодавець у договірних відносинах) укладено договір оренди. Третя особа додатково зазначає, що договір оренди №24 від 12.10.2004 припинений через закінчення строку, на який його було укладено, відтак, відповідач зобов`язаний звільнити та повернути позивачам орендоване майно. За вказаних обставин, позивач-1 та третя особа просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Як вбачається з матеріалів справи, Підприємством "Березаньтепломережа" не було надано відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Явка представників у судове засідання В судове засідання 31.08.2021 представник позивача-2 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвал суду апеляційної інстанції від 17.06.2021 та 12.07.2021, яка надсилалась Підприємству "Березаньтепломережа" за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: 07541, Київська область, місто Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 20, причиною повернення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою". У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивач-2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та обізнаний про розгляд справи у Північному апеляційному господарському суді, а не отримання поштової кореспонденції учасником справи не залежить від волевиявлення суду. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України). Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача-2, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України. Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як підтверджено матеріалами справи, 12 жовтня 2004 року між Підприємством "Березаньтепломережа" (орендодавець) та Приватним підприємцем Животком Олександром Олександровичем (орендар) укладено договір оренди №24 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення загальною площею 299,5 кв. м., які розташовані на першому поверсі (кімнати 4, 5, 6, 7, 23), та другому поверсі (кімнати № 36, 37, 38, 39, 53, 55) двоповерхової будівлі, за адресою: Київська область м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 18( колишня адреса - вул. Фрунзе,20) для здійснення торгівлі непродовольчими товарами (кімнати 4, 5, 6, 7, 36, 37, 38, 39) та розміщення офісу(кімнати № 23, 53, 55). На виконання умов договору 12.10.2004 сторонами договору підписано акт приймання-передачі комунального майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування орендоване майно. Пунктом 8.1. договору сторони визначили термін дії договору з 12 жовтня 2004 року до 12 жовтня 2005 року (з наступною пролонгацією). За умовами п. 2.1 договору орендар має, зокрема переважне право на продовження дії (переукладення) цього договору на новий термін. Згідно з пунктом 9.3. договору оренди - договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, крім випадків, передбачених пунктом 9.4. цього договору. Так, пункт 9.4. передбачає, що після закінчення терміну дії договору та за відсутності заборгованості по орендній платі орендар має переважне право на продовження дії (переукладання) цього договору. при відсутності пропозиції однієї зі сторін про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується факт неодноразової пролонгації дії договору. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №38 від 15.05.2017 орендодавець - Підприємство "Березаньтепломережа" повідомив орендаря - ФОП Животок Олександра Олександровича про закінчення строку дії договору 12.10.2017, який не буде продовжуватись, та просив звільнити орендоване приміщення до 12.10.2017 та скласти акт приймання-передачі. Докази направлення наявні у матеріалах справи (а.с. 16). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що строк дії договору припинив свою дію 12.10.2017. Пунктом 5.6. договору передбачено, що повернення орендованого нежитлового приміщення орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі. Разом з тим, відповідач орендованого приміщення не звільнив, у зв`язку з чим Підприємство "Березаньтепломережа" листами №103 від 26.10.2017 та №24 від 29.05.2018 повторно зверталось із вимогами про звільнення займаних приміщень площею 299,50 кв.м. та підписання акту приймання-передачі. Проте вказані листи були залишені без відповіді та задоволення. Розпорядженням виконавчого комітету Березанської міської ради №13 від 19.02.2016 "Про перейменування вулиць та провулків міста Березань" вулицю Фрунзе перейменовано у вулицю Героїв Небесної Сотні. Рішенням виконавчого комітету Березанської міської ради №205 від 09.10.2018 "Про упорядкування адресного господарства" нежитловій будівлі (будинок побуту) по вул. Фрунзе,20 в м. Березань присвоєно адресу- вул.Героїв Небесної Сотні,

18. Спір у справі виник з приводу того, що за доводами позивачів станом на дату звернення з позовом до суду відповідач продовжує користуватися об`єктом оренди, у зв`язку з чим, позивачі вимушені були звернутись з даним позовом до суду. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Предметом апеляційного розгляду є питання щодо наявності підстав для виселення відповідача із займаного орендованого приміщення. Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Укладений між сторонами договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 096 від 13.06.2016 за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна. Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За умовами статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Отже, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). Відповідно до частини 1 статті 317, статті 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Отже, лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також вирішення питання продовження договору оренди, повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно Територіальна громада м. Березань в особі Березанської міської ради є власником нежитлової будівлі (будинку побуту) по вул. Героїв Небесної Сотні, 18 (колишня адреса - вул. Фрунзе,20) в м. Березань Київської області, яке перебуває на балансі підприємства "Березаньтепломережа". Водночас, судами у справі №911/1185/18 (постанова Верховного Суду від 27.03.2019) встановлено, що згідно з п. 3 Положення про порядок передачі в оренду майна територіальної громади м. Березань, затвердженого рішенням Березанської міської ради від 26.03.2010 №518/37-V, орендодавцями майна територіальної громади м. Березань щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна є балансоутримувачі. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Як вбачається з договору оренди №24 від 12.10.2004 - це двохсторонній договір про передачу майна територіальної громади міста Березань в оренду, за умовами якого орендодавцем визначено Підприємство "Березаньтепломережа", орендарем - Фізична особа-підприємець Животок Олександра Олександровича. Відповідно до пункту 3.1. договору орендодавець, зокрема, має право вимагати від орендаря належного виконання ним своїх обов`язків, а також інші права, що випливають з цього договору та встановлені чинним законодавством. Пунктом 9.4. передбачено, що після закінчення терміну дії договору та за відсутності заборгованості по орендній платі орендар має переважне право на продовження дії (переукладання) цього договору. При відсутності пропозиції однієї зі сторін про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах. Тобто, Підприємство "Березаньтепломережа" як орендар за договором уповноважений повідомляти орендаря про закінчення строку дії договору та вимагати останнього звільнити орендовані приміщення. Посилання апелянта на висновки суду касаційної інстанції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №910/12224/17 та постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі №910/9480/16 та від 07.06.2017 у справі №910/9482/16, не можуть прийматись до уваги, оскільки у даних справах судами встановлені інші фактичні обставини справи, ніж у справі, що розглядається. Так, у даній справі №911/1295/18 судами встановлено, що договір оренди укладено між двома сторонами, при цьому орендодавцем у якому виступає балансоутримувач такого майна - Підприємство "Березаньтепломережа" (згідно рішення міської ради уповноважено виступати орендодавцем окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна територіальної громади міста Березань). Тобто в даному випадку особа, яка є орендодавцем за договором, вправі звертатись до орендаря з повідомленням про припинення строку дії договору та вимагати звільнити орендоване майно. Водночас, у справах на які посилається апелянт, встановлено обставини, коли договори оренди комунального майна укладено між трьома сторонами, де орендодавцем виступали власники майна (уповноважені органи місцевого самоврядування), третьою стороною - балансоутримувачі, на яких договором покладено обов`язок лише забезпечувати додержання вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки та контролювати виконання орендарем умов договору щодо сплати орендарем орендної плати та інших платежів. Відповідно у даних випадках, суди дійшли висновку про те, що балансоутримувач, оскільки не є орендодавцем за договором, не уповноважений звертатись до орендаря з повідомленням про закінчення строку дії договору та вимагати звільнити орендоване майно. Отже, як вставлено судом, строк дії договору оренди №24 від 12.10.2004 припинив свою дію 12.10.2017 (лист-повідомлення №38 від 15.05.2017, а.с. 15). Положеннями статті 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов`язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Стаття 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" чинному на момент виникнення спірних відносин) встановлює правові наслідки припинення договору оренди, а саме у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. Згідно з ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Відповідно до пункту 5.5. договору при поверненні об`єкту оренди сторони повинні призначити своїх представників та приступити до передачі об`єкта, що орендується, протягом п`яти робочих днів з моменту закінчення терміну оренди. В цей строк орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди та передати його орендодавцю. Пунктом 5.6. договору сторони зазначили, що при поверненні об`єкту оренди складається акт здачі-приймання, який підписується представниками сторін. Матеріалами справи підтверджено, що вже після припинення строку дії договору позивач-2 неодноразово звертався до відповідача про звільнення орендованого майна та підписання акту приймання-передачі. Водночас, станом на час розгляду даної справи відповідач в порушення умов договору орендованого приміщення не звільнив, акт приймання-передачі не підписав. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно, також відхиляються колегією суддів, оскільки одним із позивачів у даній справи виступає власник спірного майна - Березанська міська рада Київської області. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Підсумовуючи наведене та приймаючи до уваги встановлений судами факт припинення строку дії договору оренди та неналежне виконання відповідачем свого обов`язку щодо звільнення орендованого майна у визначений договором строк, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 30.04.2021 у справі № 911/1295/18 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на апелянта. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Животок Олександра Олександровича на рішення Господарського суду Київської області від 30.04.2021 у справі №911/1295/18 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 30.04.2021 у справі №911/1295/18 залишити без змін. Матеріали справи №911/1295/18 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено: 22.10.2021. Головуючий суддя А.І. Тищенко Судді І.М. Скрипка Ю.Б. Михальська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»