Постанова 4817 № 607/11759/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/11759/21Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 22-ц/817/982/21 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 331100000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 жовтня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Міщій О. Я., за участю секретаря - Стецюк М.А. та сторін: представника ОСОБА_1 - адвоката Бакальця І.Г., прокурора Тернопільської окружної прокуратури - Галаса Н.В., представника КНП "ТОККПЛ" ТОР - Баранюк Н.М., представника УСП ТМР - Черніцького В.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/11759/21 за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Бакальця Ігоря Гнатовича та Тернопільської окружної прокуратури на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року, ухваленого суддею Черніцькою І.М., повний текст якого складений 09 липня 2021 року, у цивільній справі за заявою представника Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради генерального директора Шкробота Володимира Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільської окружної прокуратури про госпіталізацію до психіатричного закладу Костіва Руслана Євгеновича у примусовому порядку, - В С Т А Н О В И В: 05 липня 2021 року генеральний директор Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради Шкробот Володимир Васильович звернувся в суд із заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку порядку без його усвідомленої згоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 . В обґрунтування вказаної заяви генеральний директор КНП "ТОККПЛ" ТОР Шкробот В.В. зазначив, що 03 липня 2021 року ОСОБА_1 поступив в психіатричне відділення КНП "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" ТОР в супроводі працівників поліції, у зв`язку з погіршенням психічного стану, агресивною, неадекватною поведінкою. Після огляду лікар-психіатр дійшов висновку про необхідність його госпіталізації для обстеження та лікування у зв`язку з наявністю у нього психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих, суттєву шкоду його здоров`ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року заяву представника Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради генерального директора Шкробота Володимира Васильовича про госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 у примусовому порядку - задоволено. Госпіталізовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради у примусовому порядку. Рішення суду підлягало до негайного виконання. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бакалець Ігор Гнатович просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради про госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 у примусовому порядку, посилаючись на те, що воно ухвалено із порушенням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Бакалець І.Г. зазначив, що у судовому засіданні представник КНП "ТОКПЛ" ТОР - завідувач відділення лікар-психіатр Баранюк Н.М. повідомила, що серед матеріалів справи №607/11759/21 відсутні будь-які медичні документи, які б документально підтверджували в ОСОБА_1 психічне захворювання, яке відноситься до тяжкого психічного розладу, а тому є порушення вимог ст.14 ЗУ "Про психіатричну допомогу". Крім цього, вказує, що ОСОБА_1 у порушення вимог частин 1-2 статті 16 ЗУ "Про психіатричну допомогу" не був своєчасно оглянутий комісією лікарів-психіатрів, тобто протягом 24-годин з часу госпіталізації, і суд першої інстанції не дав належної правової оцінки вказаній обставині, чим допустив порушення норм матеріального права. Також з вказаним рішенням не погодилася і прокуратура, подавши апеляційну скаргу, в якій Тернопільська окружна прокуратура просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради про госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 у примусовому порядку, посилаючись на те, що воно є незаконним та підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги Тернопільська окружна прокуратура зазначила, що у висновку не зазначено, що діагностоване у ОСОБА_1 психічне захворювання є тяжким психічним розладом, про що у судовому засіданні підтвердила завідувач відділення лікар-психіатр Баранюк Н.М. Таким чином, судом при винесенні рішення про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 не взято до уваги той факт, що психічне захворювання останнього не відноситься до тяжких, а відтак, не дотримано вимог ст.14 ЗУ "Про психіатричну допомогу". Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради своїм правом на відзив не скористалося. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Бакалець І.Г. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній, а також підтримав апеляційну скаргу Тернопільської окружної прокуратури. Прокурор Тернопільської окружної прокуратури - Галас Н.В. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній, а також підтримав апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бакальця І.Г. Представник КНП "ТОККПЛ" ТОР - Баранюк Н.М. апеляційних скарг не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. Представник УСП ТМР - Черніцький В.Р. поклався на думку суду. Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання. У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Бакальця Ігоря Гнатовича та Тернопільської окружної прокуратури підлягають до задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що 03 липня 2021 року о 7.00 годині ОСОБА_1 був доставлений у психіатричне відділення КНП "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" ТОР нарядом швидкої допомоги в супроводі працівників поліції, у зв`язку з погіршенням психічного стану, агресивною, неадекватною поведінкою. Після огляду лікар-психіатр Курудз Л.М. дійшов висновку про необхідність його госпіталізації для обстеження та лікування у зв`язку з наявність у нього психічного розладу та погіршення психічного стану, який обумовлює його небезпеку для себе та оточуючих, суттєву шкоду його здоров`ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога. Підставою для висновку про необхідність примусової госпіталізації була поведінка ОСОБА_1 , відомості про поведінку останнього викладені у заяві та зверненнях сусідів, поясненнях сестри (а.с. 4-5). Як вбачається із заяви мешканців третього під`їзду будинку за АДРЕСА_2 від 05 липня 2021 року, адресованої до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області останні просять вжити заходів щодо ОСОБА_1 , який становить загрозу життю і здоров`ю мешканцям під`їзду. Зокрема, 21 травня 2021 року ОСОБА_1 о 01 год. 00 хв. в агресивному стані взяв до рук металевий предмет, побив двері та кнопку відкривання ліфту. 03 липня 2021 року ОСОБА_1 взяв до рук дерев`яні палки, якими розмахував до дітей та погрожував їм (а.с. 6-7). Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 05 липня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на психічний розлад, діагноз - емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип і потребує стаціонарного обстеження і лікування, оскільки страждає на психічний розлад, що обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих, суттєву шкоду його здоров`ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що існують підстави для госпіталізації в примусовому порядку ОСОБА_1 до психіатричного закладу і це відповідає положенням Закону України "Про психіатричну допомогу", вимогам процесуального законодавства та є необхідною, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 виявляє реальні наміри вчинити та вчиняє дії, що становлять небезпеку для нього та оточуючих, а його обстеження та лікування можливі лише в умовах психіатричного стаціонару, що підтверджено належними та допустимими доказами та не спростовано сторонами. Колегія суддів, з даним висновку суду першої інстанції не погоджується, оскільки неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, виходячи з такого. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається із Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров`я", Закону України "Про психіатричну допомогу" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу доки наявність такого розладу не буде встановлена на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Зазначене положення закону узгоджується із пунктом 5 Принципу 4 - "Визначення психічної хвороби" Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психічної допомоги, прийнятих резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1991 року №46/119, де вказано, що жодна особа або орган влади не може класифікувати особу як таку, що має психічну хворобу, інакше як з метою, що прямо пов`язана із психічним захворюванням або внаслідок психічного захворювання. Статтею 4 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг. Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність (стаття 14 Закону України "Про психіатричну допомогу"). Частинами першою та другою статті 16 Закону України "Про психіатричну допомогу" встановлено, що особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. Надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з гарантіями, що передбачені цією статтею. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини особа не може вважатися "психічно хворою" та бути позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов: по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно встановити, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (пункт 96 рішення у справі "Заїченко проти України" (№2) від 26 лютого 2015 року (заява №45797/09)). Згідно із частинами першою, другою статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту "е" пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Відповідність такого позбавлення особи свободи національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин, які повинен встановити суд, розглядаючи справу. Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №2-1/07 (провадження №14-9свц18). Як вбачається з висновку комісії лікарів-психіатрів, що ОСОБА_1 поступив на лікування в КНП "ТОКПЛ" ТОР 03.07.2021 з діагнозом "емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип" і не зазначено, що діагностоване у ОСОБА_1 психічне захворювання, психічний стан чи його поведінка є тяжким психічним розладом. У судовому засіданні представник КНП "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" також відзначила, що діагностоване комісією лікарів у ОСОБА_1 психічне захворювання не відноситься до тяжкого психічного розладу. Наявність у ОСОБА_1 на день госпіталізації тяжкого психічного розладу не підтверджено жодним доказом. Тому, колегія суддів вважає, що без встановлення того факту, що особа страждає на тяжкий психічний розлад нема підстав застосувати до неї такий захід, як примусова госпіталізація до психіатричного закладу. Крім цього, частинами першою та другою статті 16 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. Як видно з висновку, що ОСОБА_1 був доставлений до психіатричного закладу 03.07.2021 о 7.00 годині, оглянутий комісією лікарів-психіатрів лише 05.07.2021, що є порушенням вимог ст.16 Закону України "Про психіатричну допомогу". Тому, недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту "е" пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бакальця Ігоря Гнатовича та апеляційну скаргу Тернопільської окружної прокуратури слід задовольнити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради Шкробота Володимира Васильовича про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку порядку без його усвідомленої згоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - відмовити. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції віднести на рахунок держави, оскільки сторони звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання: заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бакальця Ігоря Гнатовича та апеляційну скаргу Тернопільської окружної прокуратури - задовольнити. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради Шкробота Володимира Васильовича про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку порядку без його усвідомленої згоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - відмовити. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції віднести на рахунок держави. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 23 жовтня 2021 року. Головуючий Судді