Постанова 4804 № 265/1208/21

22-ц/804/2263/21 265/1208/21 Єдиний унікальний номер 265/1208/21 Номер провадження 22-ц/804/2263/21 ПОСТАНОВА І м е н е м У к р а ї н и 20 жовтня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Биліни Т.І., суддів Зайцевої С.А.,, Пономарьової О.М., за участю секретаря Сидельнікової А.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , відповідач Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовгаз», розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2021 року та на додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2021 року у складі суду Козлова Д.О., у цивільній справі про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 24 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовгаз» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що він є власником буд. АДРЕСА_1 . Домоволодіння знаходиться на куті вулиць Хвильової та Володимирської. 02 грудня 2013 року між ним та відповідачем укладено договір № 14341-0-17070 про надання населенню послуг з газопостачання, за яким відповідач зобов`язується безперервно надавати споживачеві, членам його сім`ї та іншим особам, зареєстрованим у приватному будинку, послуги з постачання природного газу для побутових потреб, з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах, передбаченим цим договором. 28 серпня 2019 року за місцем його проживання був замінений лічильник на G-4 ELSTER № 12180103 2019 та відбувся пуск газу по АДРЕСА_2 . Він належним чином виконував умови договору щодо своєчасної оплати отриманої послуги. Станом на 10 грудня 2020 року не мав боргу, проте, у вказану дату працівниками відповідача був складений акт про порушення за № 08/706/20, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме, несанкціоноване втручання в систему газопостачання, виконане прихованим способом, бо на підземній дільниці газопроводу до вузла обліку газу виконана врізка: закручений болт, при його відкручуванні надходить природний газ. Того ж дня працівниками відповідача газопровід був роз`єднаний та опломбований, а домоволодіння по АДРЕСА_2 , де позивач мешкає зі своєю сім`єю, відключено від газопостачання. Одночасно був демонтований побутовий лічильник газу марки G-4 ELSTER № 12180103 2019 та повідомлено, що розгляд акту про порушення відбудеться 23 грудня 2020 року. 23 грудня 2020 року позивач був присутній на засіданні комісії, де, як і під час складання акту, заперечував проти причетності до несанкціонованого втручання в систему газопостачання, виконаного прихованим способом та розрахунку за не облікований газ за період з 10 грудня 2019 року по 10 грудня 2020 року в розмірі 12047,10 мЗ, з яких підлягає оплаті ПАТ "Маріупольгаз" 11680,56 м3 на суму 67301,03 грн., та діючому постачальнику 366,54 м3. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права оскільки існування несанкціонованого газопроводу у розумінні пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС не доведено. В Акті про порушення № 08/706/20 від 10 грудня 2020 р. зазначено, що на підземній дільниці газопроводу виявлено болт, як врізку до вузла обліку. Проте болт, діаметр якого 6 мм було виявлено на надземній частині трубопроводу, крім того він не є газовим відвідом, штуцером, патрубком. Болт понад 20 років був під бітумним протикорозійним покриттям. Для розгерметизації болта працівниками відповідача застосовувалися молоток та ніж та певні зусилля, що свідчить про відсутність вільного доступу до нього. Оскільки працівниками відповідача не була встановлена наявність несанкціонованого газопроводу, виконаного шляхом прихованих заходів, через відсутність газових відводів, штуцерів та патрубків, підстави для відключення будинку від газопостачання були відсутні, а як наслідок дії працівників - незаконні. Безпідставне припинення газопостачання суттєво порушило права позивача та його батьків пенсіонерів, які проживають разом із ним. Вказане порушення потребувало від них додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки вони взимку залишилися без опалення та гарячого водопостачання. Газові прилади: газова плита, газова колонка, газовий котел залишилися без застосування. Позивач та члени його родини вимушені були нервувати, витрачати своє здоров`я та час, на пошуки альтернативних джерел опалення будинку, гарячого водопостачання та приготування їжі, а також доведення своєї невинуватості. Вказане завдало йому моральну шкоду, яку він оцінив у 50000грн. Просив суд визнати незаконним та скасувати протокол комісії ПАТ "Маріупольгаз" від 23 грудня 2020 року з розгляду порушення про донарахування не облікованих об`ємів природного газу за період з 10 грудня 2019 року по 10 грудня 2020 року у розмірі 12047 мЗ, з яких підлягає оплаті ПАТ "Маріупольгаз" 11680,56 мЗ на суму 67301,03 грн. та 366,54 мЗ діючому постачальнику. Просив визнати неправомірними дії працівників ПАТ "Маріупольгаз" по перекриттю газопостачання у його домоволодіння, зобов`язавши відповідача за власний рахунок поновити газопостачання до будинку; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 грн. та понесені ним судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2021 року позовну заяву задоволено частково. Скасовано рішення комісії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом розгляду порушення від 23 грудня 2020 року, щодо задоволення акту про порушення №08/706-20 від 10 грудня 2020 року, відповідно до якого було проведено донарахування об`єму та вартості не облікованого (донарахованого) природного газу ОСОБА_1 за вказаною адресою, за період з 10 грудня 2019 року по 10 грудня 2020 року в об`ємі 11680,56 м. куб. на суму 67301,03 грн. та в об`ємі 366,54 м. куб. Вказані висновки обґрунтовані правовою позицією Великої палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 року по справі №910/17955/17 та правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24 жовтня 2018 року по справі №914/2384/17. Зобов`язано ПАТ "Маріупольгаз" поновити газопостачання до будинку, що належить ОСОБА_1 , відключеного від газорозподільчої системи внаслідок неправомірних дій працівників відповідача. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Маріупольгаз на користь держави судовий збір у розмірі 1271,20 грн. Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги по даній справі задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. Задовольняючи позовну заяву частково, суд першої інстанції виходив з недоведеності представниками ПАТ "Маріупольгаз" існування на момент складання акту про порушення від 10 грудня 2020 року № 08/706-20 по АДРЕСА_3 ) несанкціонованого газопроводу, оскільки не існувало самовільно під`єднаного газопроводу (відводу, штуцеру, патрубку), який би був фізично з`єднаний (вварений, врізаний) з газорозподільною системою. Відповідачем не було доведено несанкціонованого відбору позивачем природного газу з газорозподільної системи через відсутність можливості ззовні виявити місце врізання болта до газопроводу, яке було покрито антикорозійним захистом. Відключення житла громадянина від газопостачання взимку вважається грубим втручанням в приватне життя фізичної особи, пов`язане з позбавленням позивача та членів родини належних умов до існування, що призводить до змін у побуті, укладі життя, тощо, та є таким, що не ґрунтується на законі. Відключення представниками ПАТ "Маріупольгаз" домоволодіння від газопостачання призвело до необхідності позивача та членів його родини застосувати додаткові зусилля для організації свого побуту, вказане спричинило неможливість належного опалення їх житла, чим була завдана моральна шкода у вигляді душевних страждань. Виходячи з вимог розумності та справедливості, тривалість порушення прав споживачів, їх кількість та наявність альтернативного засобу для часткового опалення житла позивача вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволені частково, в розмірі 20000грн.. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи Не погодившись з рішеннями, відповідач ПАТ "Маріупольгаз" подав апеляційні скарги, на основне та додаткове судове рішення, в яких посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення від 12 липня 2021 року скасувати в частині задоволених вимог та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а також скасувати додаткове рішення від 02 серпня 2021 року. Апеляційні скарги мотивовані тим, що висновки суду щодо фактів втручання в газорозподільчу мережу, викладені у рішенні суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до Акту про порушення № 08/706-20 від 10.12.2020 за адресою АДРЕСА_1 було виявлене порушення несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи до вузла обліку природного газу шляхом прихованих заходів, а саме, на підземній ділянці газопроводу виконано врізку, вкручений болт, при його відкручуванні надходить природний газ. Факт врізки на підземній білянці газопроводу, що знаходиться на території домоволодіння, належного позивачу на праві приватної власності суперечить конструкції даного газопроводу та є технічно небезпечним втручанням в газорозподільчу систему. При наявності такого отвору, забезпечена можливість, в будь-який час, здійснити швидкий монтаж та демонтаж штуцера з підключеним гумовим шлангом, який забезпечить приєднання до газових приладів або пристроїв. Відповідач вважає свої дії, як оператора ГРМ в частині виявлення, фіксації факту несанкціонованого відбору природного газу з ГРМ, а саме, наявності несанкціонованого газопроводу, донарахування об`ємів природного газу такими, що у повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства. Позивачем не надано жодних підтверджуючих документів та не наведено доказів, про винні дії ПАТ «Маріупольгаз», які б свідчили про настання у позивача матеріальної та моральної шкоди. Свідком ОСОБА_3 батьком володільця, який мешкає за вказаною адресою, було повідомлено про можливість використання додаткового альтернативного опалення - твердопаливного котла, тому висновки суду першої інстанції щодо необхідності вживати позивачем та членами його родини додаткових зусиль для організації свого побуту взимку, є такими, що суперечать фактичним обставинам справи. Висновки додаткового рішення, щодо компенсації витрат на правничу допомогу безпідставні, тому, що в основному рішенні це питання вже вирішувалося і в його задоволенні було відмовлено. Доводи і заперечення інших учасників справи Представник відповідача ПАТ «Маріупольгаз» Сивоконь О.В. в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційних скарг, просив їх задовольнити. Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, просила залишити їх без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник третьої особи ТОВ «Азовгаз» в суд апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи попереджений належним чином. Зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржуване рішення відповідає в повній мірі, обставини судом першої інстанції встановлено повно, висновки зроблено у відповідності до вимог законів, які регулюють спірні відносини. Відповідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Належність будинку АДРЕСА_4 на праві власності ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про право власності від 8 лютого 1999 року виданим Маріупольським БТІ № 18/8, реєстр № 6730 (а. с. 11). Між ПАТ «Маріупольгаз» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з газопостачання від 2 грудня 2013 року за № 14341-0-17070 та договір від 28 серпня 2019 року про передачу побутового лічильника газу на відповідальне збереження по АДРЕСА_2 , де вставлений лічильник газу «G-4 ELSTER» № 12180103, вказане підтверджено технічними умовами та актом про пуск газу від 28 серпня 2019 року (а. с. 12-14, 15-16, 17-18, 19). Акт від 10 грудня 2020 року № 08/706-20 про порушення Кодексу ГРС, - несанкціоноване втручання в систему газопостачання, виконане прихованим способом було складено інспектором Кравченко Д. Г. та слюсарем ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 за участю позивача, підставою вказаного була врізка, тобто вкручений болт, на підземній дільниці газопроводу, виконана до вузла обліку газу, при відкручуванні якого надходить природний газ. Відео фіксація вказаного факту здійснювалась на камеру «Bоblov». На підставі зазначеного, домоволодіння, із зафіксованими показами лічильника, було відключене від газопостачання, лічильник газу G-4 ELSTER» № 12180103 демонтовано та проведено опломбування, місця несанкціонованої врізки. При складанні акту ОСОБА_1 заперечував причетність його чи членів родини до факту виявленого порушення, про існування врізки вони не знали, бо будинок придбали. (а. с. 20, 21, 27, 28). Протоколом розгляду порушення від 23 грудня 2020 року комісією ПАТ «Маріупольгаз» було розглянуто акт про порушення від 10 грудня 2020 року № 08/706-20 у присутності ОСОБА_1 . За результатами розгляду акту, комісія відповідача прийняла рішення про кваліфікацію виявленого порушення, як наявність несанкціонованого газопроводу, виконаного прихованим шляхом, що є підставою для донарахування не облікованих об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням за період з 10 грудня 2019 року по 10 грудня 2020 року (а. с. 22). Розрахунок обсягів річної замовленої потужності на 2021 рік по АДРЕСА_2 свідчить про замовлену потужність за такою адресою на рівні 2759,65 куб. м. на 2021 рік. Вартість закупівельної ціни підтверджується відомостями, наданими суду ПАТ «Маріупольгаз» (а. с. 23, 49). Актом-розрахунком комісії ПАТ «Маріупольгаз» від 23 грудня 2020 року визначено розміри об`ємів необлікованого природного газу, виконаний за граничними об`ємами споживання природного газу за період з 10 грудня 2019 року по 10 грудня 2020 року, у розмірі 12047,10 м3, з яких підлягає оплаті ПАТ «Маріупольгаз» - 11680,56 м3 на суму 67301,03 грн.; та оплаті ТОВ «Азовгаз» - 366,54 м3 (а. с. 24). Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд першої інстанції вірно зазначив, що між сторонами у справі склалися правовідносини, які регулюються Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про ринок природного газу», «Правилами безпеки систем газопостачання України», затвердженими наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285, «Правилами постачання природного газу», затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи. Підпунктом 4 пункту 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема, Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі, в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу. Підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить наявність несанкціонованого газопроводу. Несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу) (пункт 4 Глава 1 Розділу І Кодексу ГРМ). Пунктами 1, 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення. Згідно з підпунктом 6 пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадку несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ. У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу). Суд першої інстанції належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази, а саме: акт про порушення від 10 грудня 2020 року № 08/706-20, додані до нього фото-, відео- матеріали, та встановив, що ПАТ «Маріупольгаз» не доведено належними та допустимими доказами факт здійснення позивачем споживання природного газу через несанкціонований газопровід поза обліком лічильника газу, дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання неправомірним та скасування протоколу комісії ПАТ «Маріупольгаз» з розгляду порушення від 23.12.2020 року та донарахування вартості природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 у розмірі 67301,03грн, оскільки таке рішення прийнято із порушенням чинного законодавства України. Також правильним є висновок суду про наявність правових підстав для зобов`язання ПАТ «Маріупольгаз» відновити газопостачання у будинок позивача, оскільки випадків, за яких було можливе припинення газопостачання, а саме несанкціонований відбір природного газу, судом не встановлено. Крім цього, судом встановлено, що всупереч вимогам пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ ПАТ «Маріупольгаз»» не повідомило позивача про припинення газопостачання до його будинку, що свідчить про порушення процедури відключення будинку від газопостачання та є самостійною підставою для зобов`язання позивача відновити газопостачання. Встановивши, що з вини ПАТ «Маріупольгаз» неправомірно припинено газопостачання у будинок, в якому зареєстрований та проживає позивач разом з батьками пенсіонерами, внаслідок чого останні вимушені були змінити звичний для них уклад життя, що викликало душевні хвилювання, переживання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, розмір відшкодування із урахуванням засад розумності та справедливості визначено в сумі 20 000,00 грн. Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Доводи апеляційної скарги про те, що за адресою АДРЕСА_1 було виявлене порушення несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи до вузла обліку природного газу шляхом прихованих заходів, а саме, на підземній ділянці газопроводу виконано врізку, вкручений болт, при його відкручуванні надходить природний газ, не спростовують висновків суду першої інстанцій з огляду на таке. У Кодексі ГРМ, термін «несанкціонований газопровід» визначений як самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі, без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу). Тобто, обов`язковою ознакою несанкціонованого газопроводу є те, що споживання природного газу через самовільно під`єднаний газопровід не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу). Водночас, судом у цій справі не встановлено факту споживання позивачем природного газу через несанкціонований газовий відвід поза лічильником обліку газу. Доводи апеляційної скарги, що при наявності отвору, забезпечена можливість, в будь-який час, здійснити швидкий монтаж та демонтаж штуцера з підключеним гумовим шлангом, який забезпечить приєднання до газових приладів або пристроїв жодним чином не доведений та взагалі є припущенням. Відповідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано жодних підтверджуючих документів та не наведено доказів, про винні дії ПАТ «Маріупольгаз», які б свідчили про настання у позивача матеріальної та моральної шкоди - безпідставні. Відключення будинку від газопостачання в зимовий період, без достатніх для цього підстав з порушення порядку повідомлення про відключення є достатньою підставою для ствердження позивача про наявність моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги, що висновки додаткового рішення, щодо компенсації витрат на правничу допомогу безпідставні, так як в основному рішенні це питання вже вирішувалося і в його задоволенні було відмовлено - неспроможні. В позовних вимогах позивач зазначив: «стягнути з відповідача понесені мною судові витрати». Згідно положень ч.1 ст.131 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 3 вказаної норми передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно положень п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини основного рішення питання щодо відшкодування судових витрат не вирішено. Згідно абзацу 2 ч.3 ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Відповідно п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. З матеріалів справи вбачається акт від 12.07.2021 року про вартість наданих послуг з переліком їх видів, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 30 грудня 2020 року та квитанції до прибуткового касового ордеру за №,№ 15, 24,45,75 (а.с.113, 114, 118) З огляду на вказане додаткове рішення від 02.08.2021 постановлено судом першої інстанції у відповідності до положень Закону, розмір судових витрат визначено з урахуванням пропорційності розміру задоволених вимог. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За вказаних обставин доводи відповідача про незаконність судового рішення є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції, відповідачем не надано. При розгляді даної справи колегія суддів врахувала позицію Верховного Суду зазначену в постанові КЦС ВС від 29.06.2021 у справі № 215/4940/18. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року). У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції постановлено згідно вимог чинного законодавства та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі. У відповідності до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2021 року. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2021 року та додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2021 року та додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Головуючий: Т.І. Биліна Судді: С.А. Зайцева О.М. Пономарьова