Ухвала КАС ВС № 160/17175/20
від 25.10.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 25 жовтня 2021 року м. Київ справа № 160/17175/20 адміністративне провадження № К/9901/37408/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/17175/20 за позовом Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 задоволено повністю адміністративний позов Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху через її невідповідність статті 296 КАС України, а саме: скаржником не додано документ про сплату судового збору. Скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору. Скаржник повторно звернувся до суду апеляційної інстанції 20.07.2021. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 визнано неповажними наведені контролюючим органом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин. У межах встановленого ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 строку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду апеляційної інстанції із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що первісна апеляційна скарга подана у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте була повернута з підстав несплати судового збору, що, на той час, було зумовлено відсутністю коштів для проведення оплати судового збору. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження. Крім того, на момент подачі повторної апеляційної скарги, яка була подана через два місяці після повернення первинної апеляційної скарги, оскаржуване рішення набрало законної сили. 18.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/17175/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 12.10.2021). В обґрунтування касаційної скарги скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідач, звертаючись повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України, надав платіжне доручення про сплату судового збору, що свідчить про вжиття відповідачем заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на неможливість звернення з апеляційною скаргою у строки визначені процесуальним законодавством у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір. Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 640/3393/19). В той же час, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Статтею 44 КАС передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина 1, пункти 6,7 частини 5 цієї статті). Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження у цій справі. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Відповідно до вищенаведеного та керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №160/17175/20. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Судді: І. А. Васильєва С. С. Пасічник В. П. Юрченко