Постанова 4805 № 296/9617/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/9617/19 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І. Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №296/9617/19 за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу у справі за заявою Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира, постановлену 19 травня 2021 року суддею Драчем Ю.І. у м. Житомирі, повний текст ухвали складено 19 травня 2021 року, в с т а н о в и в : 01.03.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою (а.с. 39-42), в якій, з урахуванням заяви від 18.05.2021 (а.с. 67-70), просила: вирішити питання про поворот виконання судового наказу Корольовського районного суду м. Житомира, виданого 26.12.2019 у даній справі; в порядку повороту виконання судового наказу стягнути на її користь з Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради (далі КП «Житомирводоканал», Комунальне підприємство) грошову суму у розмірі 1470,72 грн; в порядку повороту виконання скасованого судового наказу стягнути на її користь з Корольовського відділу Державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі Відділ) (з державного бюджету України) 578,81 грн. Вимоги обґрунтовувала тим, що ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 23.03.2020 за її заявою скасований судовий наказ, виданий Корольовським районним судом м. Житомира 26.12.2019 про стягнення з неї на користь Комунального підприємства заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 3819,01 грн. Проте, на виконання постанови від 20.02.2020 «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника», винесеної головним державним виконавцем Відділу Михальовою О.В. (далі Державний виконавець Михальова О.В.) в межах виконавчого провадження №60968010 по виконанню вказаного судового наказу з її заробітної плати утримано 2049,53 грн. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2021 року до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Державного виконавця Михальову О.В. (а.с.62). Ухвалою цього суду від 19 травня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 19 травня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог її заяви про поворот виконання судового рішення. Крім доводів, викладених у заяві про поворот виконання судового наказу, вказала, що суд першої інстанції не врахував, що кошти в сумі 2049,53 грн утримані з її заробітної плати на виконання постанови державного виконавця від 20.02.2020 у межах виконавчого провадження №60968010. Відрахування з її заробітної плати, як свідчить платіжне доручення від 26.03.2020 №693, здійснено саме в рамках даного виконавчого провадження, яке було відкрито на виконання судового наказу від 26.12.2019. Проте, державним виконавцем Михальовою О.В., безпідставно використано кошти, які надійшли в межах ВП № 60968010, на виконання іншого ВП №53778751, яке не має жодного відношення до справи №296/9617/19. Окрім того, виконавчі провадження мали різні ідентифікаційні дані щодо боржника. ОСОБА_1 також зауважила, що жодна особа, у тому числі, боржник не має правових підстав заперечувати щодо необхідності прийняття відповідних законних рішень в межах певного виконавчого провадження, «залишок» утриманих з неї коштів в сумі 162,74 грн, який за розпорядженням державного виконавця Михальової О.В. від 24.04.2020 №53778751 повинен був перерахований на її ( ОСОБА_1 ) користь, повернутий не був, а докази про здійснення таких дій відсутні. Просила суд апеляційної інстанції звернути увагу, що необхідність з`ясування фактів стягнення та перерахування коштів в межах виконавчих проваджень №60968010 та № 53778751. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній підстав. Представник Комунального підприємства Словінська Т.В. та державний виконавець Михальова О.В. апеляційну скаргу не визнали. Зазначили, що виконання за судовим наказом не відбувалося, а тому підстав для повороту його виконання не має. Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. За змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу. Статтею 444 ЦПК України, передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала. Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі. Судом першої інстанції встановлено, що 29.10.2019 Корольовським районним судом м.Житомира видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 3819,01 грн (а.с.14). У подальшому, відкрито виконавче провадження № 60968010 з виконання судового наказу №296/9617/19 від 26.12.2019 та 20.02.2020 державним виконавцем Михальовою О.В. у рамках даного виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.30, 45). 06.03.2020 ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу №296/9617/19 від 26.12.2019 (а.с. 19-26). Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23.03.2020 скасовано судовий наказ від 26.12.2019, виданий Корольовським районним судом м. Житомира за заявою КП «Житомирводоканал» (а.с. 34-35). Постановою Державного виконавця Михальової О.В. від 17.04.2020 закінчено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище виконавчого документа №296/9617/19 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.79). Крім того, у листі №18.22./20/2020/23/51388 від цього числа державний виконавець просив Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області припинити відрахування коштів у зв`язку із скасуванням 23.03.2020 Корольовським районним судом м.Житомира судового наказу (а.с.81). Матеріали справи також свідчать, що на виконанні у Відділі ДВС перебувало ВП №53778751 з виконання виконавчого листа №296/2819/14, виданого Корольовським районним судом м.Житомира 27.01.2015 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь КП «Житомирводоканал» заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 1470,72 грн, у якому постановою Державного виконавця Михальовою О.В. від 20.02.2020 звернуто стягнення на доходи боржника (а.с.32, 75, 95-97). З розпорядження державного виконавця №53778751 від 17.04.2020 вбачається, що грошові кошти у сумі 2049,53 грн, які надійшли 26.03.2020 на рахунок з обліку депозитних сум по примусовому виконанню виконавчого документа № 296/2819/14, виданого 27.01.2015, необхідно перерахувати на користь КП «Житомирводоканал» в сумі 1470,72 грн, 147,07 грн - виконавчого збору, 51 грн - витрат виконавчого провадження, 218 грн - витрат виконавчого провадження (а.с.71, 115). Отже, судом встановлено, що кошти, які позивач просить повернути їй не були стягнуті в порядку виконання судового наказу у справі № 296/9617/19, а стягнуті на підставі виконавчого документу № 296/2819/14, виданого 27.01.2015 року, а тому підстави для повороту виконання судового наказу у справі №296/9617/19 відсутні. З огляду на встановлені судом обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу. Факт перерахування ДВС коштів стягувачу саме за виконавчим провадженням №53778751 з виконання виконавчого листа №296/2819/14, виданого Корольовським районним судом м.Житомира 27.01.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Житомирводоканал» заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 1470,72 грн, підтверджено наданою Комунальним підприємством довідкою про стан розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2008 по 28.02.2021 (з урахуванням вхідного боргу) особовий рахунок НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_1 , обслуговуюча організація ПЖРЄП-16 (а.с.54-57). Посилання ж ОСОБА_1 на неправомірність дій державного виконавця щодо використання коштів, які надійшли згідно платіжного доручення №693 від 25.03.2020, (а.с.46 звор., 114) саме в межах ВП № 60968010, на виконання іншого виконавчого провадження №53778751, є безпідставними, оскільки такі дії державного виконавця у порядку, визначеному чинним законодавством, не оскаржувались та незаконними не визнавались. Отже, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для захисту прав ОСОБА_1 , який полягає у поверненні їй стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням, є помилковими. Інші, наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, не дають підстав вважати, що судом першої інстанції під час вирішення справи неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Крім того, слід зазначити, що матеріали цивільної справи містять судовий наказ, виданий судом у даній справі 29.10.2019. Будь-яких ухвал про виправлення описки щодо дати видачі судового наказу матеріали справи не містять. Натомість, у своїй заяві ОСОБА_1 просила скасувати судовий наказ від 26.12.2019, в ухвалі від 23.03.2020 суд скасував судовий наказ від 26.12.2019, який ним не видавався, на виконанні у виконавчій службі також перебував судовий наказ від 26.12.2019. Оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 19 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 25 жовтня 2021 року.