Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/3951/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/3951/21 пров. № А/857/15358/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Матковської З.М., Шавеля Р.М., за участю секретаря Герман О.В., апелянта ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року (ухвалене головуючим суддею Комшелюк Т.О. у м. Рівне) у справі № 460/3951/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського суду Рівненської області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом 12.02.2021; зобов`язати відповідача надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 12.02.2021. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що ним 12.02.2021 до Рівненського міського суду Рівненської області було подано запит на отримання публічної інформації наступного змісту: «Прошу повідомити чи відбулося засідання у справі № 569/1031/17 призначене до судового розгляду 29.01.2021 15:00». Однак, позивач не отримав жодної відповіді. Вважає, що відповідач порушив його права на збір та отримання інформації, вільний збір доказів та порушив базові принципи «сучасного суду», «роботи з громадськістю» та «відкритість суду», підірвав довіру до правосуддя в цілому, авторитет всіх суддів та працівників означеного суду, посіяв сумніви в неупередженості голови суду, ствердив в переконанні упередженості конкретної судді та скоєння нею кримінальних правопорушень. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що з позовної заяви вбачається, що позивача цікавила безпосередньо інформація про те, чи відбулося засідання у справі № 569/1031/17, призначене до судового розгляду 29.01.2021 о 15:00 год. Проте, у даному випадку така інформація не є публічною інформацією у розумінні Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», оскільки остання міститься в матеріалах справи, та, відповідно полягає у прийнятті відповідного рішення за наслідками розгляду такої справи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача, з приводу яких позивачем заявлено позов, не стосуються правовідносин, пов`язаних із доступом до публічної інформації. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що запитувана ним інформація відноситься до публічної і відповідно до Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» мала бути надана відповідно до його запиту. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. Відповідач в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що позивачем 12.02.2021 подано запит до відповідача на отримання публічної інформації наступного змісту: «Прошу повідомити чи відбулося засідання у справі № 569/1031/17 призначене до судового розгляду 29.01.2021 15:00». Однак станом на час розгляду справи, відповідь на запит позивача, останньому не надходила. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено. Позивач вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (далі - Закон № 2939-VI). Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI встановлено, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію. Відповідно до ст. 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13цього Закону. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI, запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Крім цього, положеннями ст. 19 Закону № 2939-VI визначено порядок оформлення запитів на інформацію. Так, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга). Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя вказаної статті) та має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частина п`ята). Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Статтею 23 Закону № 2939-VI передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновків, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень. Більше того, визначено часові рамки надання відповіді на запит на інформацію та підстави оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації. Разом з цим, ст. 19 Закону № 2939-VI імперативно встановлено, що незалежно від того, чи стосується запитувана інформація особисто запитувача чи ні, останній має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію без пояснення причини подання запиту. Відтак колегія суддів вважає, висновок суду першої інстанції про те, що позивач не зазначив та не підтвердив належними і допустимими доказами того, що він є учасником судового процесу у кримінальній справі № 569/1031/17, справи що стосується запитуваної інформації, спростовується вимогами ст. 19 Закону № 2939-VI. Крім цього, відповідно до частин 1, 3 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого, є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Колегія суддів вважає, що організаційне забезпечення роботи суду, у тому числі ведення судової статистики, вирішення кадрових питань, здійснення діловодства, забезпечення роботи автоматизованої системи документообігу в суді, узагальнення судової практики, оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) є владними управлінськими функціями, а тому інформація стосовно реалізації цих функцій, в тому числі щодо розгляду судової справи, охоплюється поняттям публічної інформації і надається відповідно до Закону № 2939-VI. Відтак, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідач, як розпорядник публічної інформації всупереч вимог Закону № 2939-VI не надав позивачу відповідь на його запит щодо розгляду справи, а саме чи відбулося засідання у справі № 569/1031/17 призначене до судового розгляду 29.01.2021 о 15:00 год., а тому наявні підстави для задоволення позову. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. З врахуванням усіх наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 460/3951/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Рівненського міського суду Рівненської області щодо ненадання публічної інформації за запитом від 12 лютого 2021 року. Зобов`язати Рівненський міський суд Рівненської області надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 12 лютого 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 25 жовтня 2021 року