Постанова 4852 № 160/5217/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5217/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі № 160/5217/21 за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Межиріцької сільської ради, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради щодо не прийняття рішення про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 21,8452 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 21,8452 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1367, розташованої на території Межиріцької сільської ради (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада); зобов`язати Межиріцьку сільську раду надати йому дозвіл на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 21,8452 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 21,8452 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1367, розташованого на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада); стягнути на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради щодо не розгляду клопотання позивача від 17.02.2021 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 21,8452 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 21,8452 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1367, розташованої на території Межиріцької сільської ради (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада). Зобов`язано Межиріцьку сільську раду у встановленому законом порядку розглянути направлене 27.02.2021 засобами поштового зв`язку клопотання позивача від 17.02.2021 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва орієнтовною площею 8452 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 21,8452 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1367, розташованої на території Межиріцької сільської ради (Межиріцька сільська об`єднана територіальна громада). В іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволенні клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив відсутності доказів їх сплати. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить в цій частині скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким стягнути на його користь витрати на професійну допомогу у розмірі 8000 грн. Апеляційна скарга мотивована аналізом правової позиції Верховного Суду з питання надання правової допомоги та наявністю доказів на підтвердження наданої правової допомоги незалежно від того, чи їх вартість фактично сплачено або має бути сплачено у майбутньому. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Виходячи з аналізу наведених положень статті 134 КАС України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верхового Суду від 03.01.2019 у справі № 922/445/19. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність для покладення на відповідача заявлених позивачем витрат на правничу допомогу. Щодо визначеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. Такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. За правилами частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Таким чином, підлягають відшкодуванню не всі заявлені стороною витрати, а лише такі, що пов`язані з розглядом справи. Також суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. В спірному випадку на підтвердження понесених позивачем витрат суду надано: копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17.02.2021 № 17/02-7, копію додаткової угоди №1 до договору, копію акту приймання - передачі послуг від 05.04.2021 за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17.02.2021 року № 17/02-7 й звіт від 06.04.2021 року. Відповідно до звіту від 06.04.2021 в рамках договору були надані послуги: вивчення порушеного клієнтом питання, ознайомлення з первинними документами, проведення аналізу нормативно-правової бази: тривалість 2 години (помічник адвоката); вартість 1500 грн.; проведення огляду, аналізу та узагальнення судової практики у справах, що за предметом співпадають зі справою, дорученою клієнтом: тривалість 2 години (помічник адвоката); вартість 1500 грн.; підготовка письмових доказів до позовної заяви: тривалість 1 година (помічник адвоката); вартість 750 грн.; підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду тривалість 4 години (помічник адвоката), вартість 3000 грн.; 1 година адвокат, вартість 1250 грн., усього 8000 грн. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що такі послуги як вивчення порушеного клієнтом питання, ознайомлення з первинними документами, проведення аналізу нормативно-правової бази; проведення огляду, аналізу та узагальнення судової практики у справах, що за предметом співпадають зі справою, дорученою клієнтом, фактично охоплюються такими послугами як підготовка письмових доказів до позовної заяви, підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тому виділення вказаних вище послуг як окремих і самостійних не є підставою для відшкодування їх вартості відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що підлягають відшкодуванню визначені позивачем витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 5000,00 грн. Суд першої інстанції не врахував усі обставини, що мають значення для справи, та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат, внаслідок рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі № 160/5217/21 скасувати в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та в цій частині прийняти нову постанову. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Межиріцької сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5000, 00 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко