Постанова 4852 № 280/1672/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1672/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року (суддя Семененко М.О. м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 17.05.2021 року) у адміністративній справі №280/1672/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання зарахувати до загального стажу періоди здійснення підприємницької діяльності, зобов`язання призначити пенсію за віком, суд, в с т а н о в и в: У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов`язати відповідача зарахувати йому до загального страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності у формі фізичної особи-підприємця з червня 2004 року по серпень 2004 року включно, з жовтня 2004 року по грудень 2004 року включно, з березня 2005 року по травень 2005 року включно, з липня 2005 року по грудень 2005 року включно, з березня 2006 року по червень 2006 року включно, з серпня 2006 року по грудень 2006 року включно, з березня 2007 року по квітень 2007 року включно, з червня 2007 року по липень 2007 року включно, з квітня 2008 року по серпень 2008 року включно, з жовтня 2008 року по грудень 2008 року включно, лютий 2009 року; зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням необхідного трудового стажу, на підставі п. «б» т.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року) та прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зі зменшенням необхідного трудового стажу, на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року) із зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.06.2004 року по 31.08.2004 року, з 01.10 2004 року по 31.12.2004 року, з 01.03.2005 року по 31 травня 2005 року, з 01.07.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.03.2006 року по 30.06.2006 року, з 01.08.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.03.2007 року по 30.04. 2007 року, з 01.06.2007 року по 31.07.2007 року, з 01.04.2008 року по 31.08.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.02. по 28.02. 2009 року у повному обсязі; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.06.2004 року по 31.08.2004 року, з 01.10.2004 року по 31.12.2004 року, з 01.03.2005 року по 31.05.2005 року, з 01.07.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.03.2006 року по 30.06.2006 року, з 01.08.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.03.2007 року по 30.04.2007 року, з 01.06.2007 року по 31.07.2007 року, з 01.04.2008 року по 31.08.2008 року, з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.02. по 28.02. 2009 року у повному обсязі. З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт заначив, що ОСОБА_1 вже звертався з аналогічними позовними вимогами до Запорізького окружного адміністративного суду та судом 27.08.2020 року у справі №280/3955/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано пенсійний орган зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 08.07.1990 року по 13.11.1991 року в Запорізькому кооперативі «Нарада», однак суд 17.05.2021 року виніс ухвалу про відмову у закритті провадження. Апелянт вважав висновок суду помилковим. Апелянт вважав висновок суду про зарахування страхового стажу підприємницької діяльності таким, що суперечить Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється за даними, що мітяться в системі персоніфікованого обліку за періоди, за які сплачені страхові внески. Апелянт зазначав, що відповідно до ч.3 ст.24 Закону страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Апелянт зазначав, що позивачем було сплачено внески не за повні місяці та суми сплачених за місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, у зв`язку з чим відсутні підстави для зарахування спірних періодів до страхового стажу, як повний місяць. Апелянт зазначав, що копії квитанцій, наданих суду ОСОБА_1 підтверджують те, що ним у 2005 році сплачувався фіксований податок до місцевого бюджету, а тому період березень 2005 року - травень 2005 року не підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 , оскільки сплата не була здійснена до органів Пенсійного фонду. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 15.04.1999 року по 19.01.2015 року, перебував на спрощеній системі оподаткування. Суд зазначав, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року у справі №280/3955/20, яке набрало законної сили 13.10.2020 року, визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 08.07.1990 року по 13.11.1991 року в Запорізькому кооперативі «Нарада» та зобов`язано зарахувати йому до загального страхового стажу цей період роботи. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів здійснення підприємницької діяльності, суд зазначив, що права позивача в частині не зарахування до загального страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності з 2004 року по 2009 роки суд зазначив, що це питання не було предметом розгляду пенсійним органом, та позивач в майбутньому після відповідного звернення до Пенсійного фонду, буде мати право оскаржити такі дії після отримання відповідної відповіді (у разі необхідності). Суд зазначав, що ОСОБА_1 14.11.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та просив зарахувати йому до загального страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності у формі фізичної особи-підприємця з червня 2004 року по серпень 2004 року включно, з жовтня 2004 року по грудень 2004 року включно, з березня 2005 року по травень 2005 року включно, з липня 2005 року по грудень 2005 року включно, з березня 2006 року по червень 2006 року включно, з серпня 2006 року по грудень 2006 року включно, з березня 2007 року по квітень 2007 року включно, з червня 2007 року по липень 2007 року включно, з квітня 2008 року по серпень 2008 року включно, з жовтня 2008 року по грудень 2008 року включно, лютий 2009 року та призначити йому з 13.03.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням зарахованого страхового стажу. Листом від 27.11.2020 року №1059-10370/К-02/8-0800/20 відповідач відмовив йому у зв`язку з тим, що його загальний стаж складає 24 роки 01 місяць 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах та суми сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, а тому цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок; запропоновано ОСОБА_1 здійснити доплату до Пенсійного фонду з 2004 року за ті місяці, у яких суми є меншими ніж мінімальний страховий внесок. Суд керувався положеннями ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначав, що законодавчо визначеною умовою для врахування періоду трудової діяльності особи, яка в проміжок часу займалася підприємництвом, для її страхового стажу є сам лише факт сплати нею страхових внесків, незалежно від їх розміру. Належними доказами, якими підприємець на спрощеній системі оподаткування може підтвердити свій стаж є документи, а саме до 01.01.2004 року спеціальний торговий патент, або свідоцтво про сплату єдиного податку, або патент про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідка про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 року - довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Суд зазначив, що відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з (форми ОК-5) ОСОБА_1 у вказаний період сплачував страхові внески, а, отже, періоди здійснення ним підприємницької діяльності підлягають зарахуванню до страхового стажу у повному обсязі. Суд врахував, що ОСОБА_1 було надано копії квитанцій про сплату фіксованого податку №004400001 від 03.03.2005 року, №006100001 від 05.04.2005 року, №01200001 від 05.05.2005 року та №000500001 від 31.05.2005 року, які надавались відповідачу. Суд зазначив, що пунктів 2, 6 Указу Президента України №727/98 (в редакції на час сплати позивачем фіксованого податку) було передбачено, що суб`єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків, в тому числі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України, яке в свою чергу перераховує 42 відсотки до Пенсійного фонду України; на обов`язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням, а тому ОСОБА_1 , здійснюючи підприємницьку діяльність у період з березня 2005 року по травень 2005 року включно, сплачував страхові внески у складі єдиного податку через органи казначейства відповідно до вимог Указу Президента України №727/98, а пенсійний орган не позбавлений здійснити перевірку сплати ОСОБА_1 єдиного податку відповідно до наданих квитанцій №004400001 від 03.03.2005 року, №006100001 від 05.04.2005 року, №01200001 від 05.05.2005 року та №000500001 від 31.05.2005року у органів, до компетенції яких віднесено адміністрування єдиного податку. Суд також зазначив, що ОСОБА_1 не доведено, що він звертався до пенсійного органу із заявою встановленої форми про призначення пільгової пенсії на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року, вказане питання відповідачем не розглядалось, рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з цих підстав не приймалось, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають за відсутності порушеного права. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 15.04.1999 року по 19.01.2015 року, перебував на спрощеній системі оподаткування. Встановлено, що 13.03.2020 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та йому було відмовлено у зв`язку з тим, що страховий стаж складає 24 роки, 01 місяць, 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року у справі №280/3955/20, яке набрало законної сили 13.10.2020 року, визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 08.07.1990 року по 13.11.1991 року в Запорізькому кооперативі «Нарада»; зобов`язано зарахувати йому до загального страхового стажу цей період роботи. Щодо позовних вимог про зарахування до загального страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності у формі фізичної особи-підприємця з червня 2004 року по серпень 2004 року включно, з жовтня 2004 року по грудень 2004 року включно, з березня 2005 року по травень 2005 року включно, з липня 2005 року по грудень 2005 року включно, з березня 2006 року по червень 2006 року включно, з серпня 2006 року по грудень 2006 року включно, з березня 2007 року по квітень 20067 року включно, з червня 2007 року по липень 2007 року включно, з квітня 2008 року по серпень 2008 року включно, з жовтня 2008 року по грудень 2008 року включно, лютий 2009 року, суд зазначив, що позовні вимоги передчасні, оскільки не розглядалися пенсійним органом. Встановлено, що ОСОБА_1 14.11.2020 року звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке одержано останнім 18.11.2020 року, в якому просив зарахувати йому до загального страхового стажу період здійснення ним підприємницької діяльності у формі фізичної особи-підприємця з червня 2004 року по серпень 2004 року включно, з жовтня 2004 року по грудень 2004 року включно, з березня 2005 року по травень 2005 року включно, з липня 2005 року по грудень 2005 року включно, з березня 2006 року по червень 2006 року включно, з серпня 2006 року по грудень 2006 року включно, з березня 2007 року по квітень 20067 року включно, з червня 2007 року по липень 2007 року включно, з квітня 2008 року по серпень 2008 року включно, з жовтня 2008 року по грудень 2008 року включно, лютий 2009 року та просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням зарахованого страхового стажу. Встановлено, що листом від 27.11.2020 року №1059-10370/К-02/8-0800/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило ОСОБА_1 в зарахуванні вище вказаного періоду здійснення підприємницької діяльності у формі фізичної особи-підприємця до загального страхового стажу та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 у зв`язку з тим, що його загальний стаж складає 24 роки 01 місяць 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах та сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок; запропоновано здійснити доплату до Пенсійного фонду з 2004 року за ті місяці, у яких суми є меншими ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно частин 1-3 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент звернення з заявою про призначення пенсії) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць. Законом України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11.10.2017 року, розділ ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено п.3-1, згідно з яким до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із ст.26 цього Закону включаються періоди, зокрема ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Відповідно до п.4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (в редакції на момент звернення із заявою про призначення пенсії) періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. Аналізуючи вище вказані нормативно-правові акти, суд апеляційної інстанції зазначає, що положення частин 1-3 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п.3-1 розділу ХV Прикінцевих положень цього Закону та п.4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 не суперечать один одному. Як вбачається з аналізу текстів вище вказаних нормативних актів включаються періоди ведення підприємницької діяльності з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску), однак якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць. Відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 зараховано до страхового стажу лише ті періоди, за які сплачено страхові внески, а саме: з 0104.2004 року по 31.08.2004 року 10 днів; з 01.10.2004 року по 31.12.2004 року 11 днів; з 01.07.2005 року по 31.12.2005 року 14 днів; з 01.03.2006 року по 30.06.2006 року 8 днів; з 01.08.2006 року по 31ю.12.2006 року 10 днів; з 01.03.2007 року по 30.04.2007 року 4 дні; з 01.06.2007 року по 31.07.2007 року 4 дні; з 30.04.2008 року по 30.04.2008 року по 30.04.2008 року 1 день; з 31.05.2008 року по 31.05.2008 року 1 день; з 30.06.2008 року по 30.06.2008 року 1 день; з 01.07.2008 року по 13.08.2008 року 1 місяць 25 днів; з 31.08.2008 року по 31.10.2008 року 1 день; з 30.11.2008 року по 01.12.2008 року 2 дні; з 01.02.2009 року по 01.02.2009 року 1 день. З розрахунку стажу, зробленого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області вбачається, що ОСОБА_1 не враховано період з березня по травень 2005 року включно та за лютий 2009 року у повному обсязі. Згідно квитанцій ОСОБА_1 у березні травні 2005 року платив до бюджету фіксований податок як фізична особа-підприємець. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, позовні вимоги задовольнити частково про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди період з березня по травень 2005 року включно та за лютий 2009 року у повному обсязі з дотриманням вимог ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Позивачем 26.02.2021 року сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН1751. Підлягає поверненню 454 грн (908 грн.: 2). Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року у адміністративній справі №280/1672/21 скасувати. Прийняти нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання зарахувати до загального стажу періоди здійснення підприємницької діяльності, зобов`язання призначити пенсію за віком задовольнити частково. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.03.2005 року по 31 травня 2005 року, з 01.02. по 28.02.2009 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.03.2005 року по 31.05.2005 року, з 01.02. по 28.02.2009 року з урахуванням положень ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та висновків суду апеляційної інстанції. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова