Постанова 4851 № 520/3207/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 р.Справа № 520/3207/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Кононенко З.О. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 30.06.21 по справі № 520/3207/21 за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд: встановити Обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року в адміністративній справі №520/3207/21; зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року в адміністративній справі №520/3207/21 протягом 10 робочих днів з моменту набрання законної сили; накласти на керівника Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, відповідального за виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року в адміністративній справі №520/3207/21, штраф у сумі 90800,00грн. (сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), з яких 45400,00 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 та 45400,00 грн. стягнути до Державного бюджету України. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року в адміністративній справі № 520/3207/21, яке набрало законної сили 19 травня 2021 року, є продовженням бездіяльності Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, а також не виконання Конституції та законів України. Зауважує на безпідставності доводів відповідача про відсутність коштів для виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, оскільки невиплата вказаних сум порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Зазначає, що Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації не надано належних та допустимих доказів на виконання рішення суду щодо виплати позивачу заборгованості в сумі 8306,00 грн. Вказує, що оскільки судом першої інстанції приймалося рішення в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, тому суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали прийняв та взяв до уваги направлений відповідачем на адресу позивача та суду звіт про виконання судового рішення, який свідчить лише про часткове виконання судового рішення. Стверджує, що відповідачем тільки нараховано, проте не виплачено позивачу кошти в сумі 8306,00 грн. Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що Центр на підставі Положення про Обласний центр по нарахуванню на здійсненню соціальних виплат (нова редакція) нараховує та виплачує соціальну допомогу згідно розпоряджень районних УСЗН та в межах відповідного фінансування згідно із паспортом бюджетної програми на відповідний рік, оскільки Центр є державною установою, і не розпоряджається коштами, а лише їх перераховує на рахунки отримувачів таких допомог через банківські та інші установи. Вказує, що 05.05.2021 року на виконання рішення суду Центр самостійно зробив розрахунок суми доплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 і листом від 11.05.2021 року №8082/06 повідомив позивача, що йому на підставі рішення суду зроблено перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розмір недоплаченої суми становить 8306,00 грн. Зазначена сума включена до заявки на 05.05.2021 року на виділення коштів з державного бюджету на виконання судових рішень, що подається до Департаменту соціального захисту населення ХОДА для подальшого подання до Міністерства соціальної політики України, як головного розпорядника коштів (лист Центру від 05.05.2021 року М401/08). Виплата недоплаченої суми буде проведена після надходження коштів на виконання судових рішень. Зауважує, що Центр здійснив не лише перерахунок (розрахунок) в сумі 8306,00 грн., а й включив зазначену суму до заявки на 05.05.2021 року на виділення коштів з державного бюджету на виконання судових рішень. Вказує, що Центр 20.04.2021 року листом №6095/06 звернувся із проханням до начальника управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради в найкоротший термін здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 та надати розпорядження до Центру, оскільки функція призначення (перерахунку) допомог та компенсацій не належить до компетенції Центру. 14.05.2021 року (лист №3745/06) Центр отримав від управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради розпорядження від 14.05.2021 року №930570 про проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 в сумі 8306,00 грн. Вважає, що до набрання рішенням законної сили, Центр зробив все можливе для найскорішого виконання зазначеного рішення. Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов`язано Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплаченої суми. Рішення набрало законної сили 13.05.2021 року. Вважаючи, що Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації протиправно не виплачено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплаченої суми, яка нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року, позивач звернувся до суду з відповідною заявою. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року відповідачем виконано, а тому підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не вбачається. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 1 ст.255 КАС України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Частинами 1, 2 ст.382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою/органом, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа/орган, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б принципу верховенства права. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу (контролю за виконанням рішення), на переконання колегії суддів, можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Таким чином, процесуальні дії, визначені ст.382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Використання у приписах вказаної статті словосполучення суд, який ухвалив, дає підстави для висновку, що для встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення у справі повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 року у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 року у справі №286/766/17, які судами, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховуються при вирішенні спірних правовідносин. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проаналізувавши наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі № 539/3406/17. Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Так, рішенням суду у даній справі, серед іншого, було зобов`язано Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплаченої суми. З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації 05.05.2021 року зроблено розрахунок суми доплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 і листом від 11.05.2021 року №8082/06 повідомлено позивача, що йому на підставі до рішення суду зроблено перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розмір недоплаченої суми становить 8306,00 грн. Зазначена сума включена до заявки на 05.05.21 року на виділення коштів з державного бюджету на виконання судових рішень, що подається до Департаменту соціального захисту населення ХОДА для подальшого подання до Міністерства соціальної політики України, як головного розпорядника коштів (лист Центру від 05.05.2021 року №401/08). Одночасно, на виконання рішення суду, Центр 20.04.2021 року листом №6095/06 звернувся із проханням до начальника управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради в найкоротший термін здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 та надати розпорядження до Центру, оскільки функція призначення (перерахунку) допомог та компенсацій не належить до компетенції Центру. 14.05.2021 року (лист № 3745/06) Центр отримав від управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради розпорядження від 14.05.2021 року №930570 про проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 в сумі 8306,00 грн. Згідно розпорядження Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради №930570 від 14.05.2021 року, вказано виплатити ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, недоотриману разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у сумі 8306,00 грн. Таким чином, Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації вжито заходів з метою виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року в порядку, визначеному чинним законодавством. За цим, посилання апелянта на ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на виконання рішення суду, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду з заявою позивачем не було наведено переконливих аргументів, підтверджених доказами, стосовно того, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалене у цій справі судове рішення по суті спору залишиться невиконаним, або для його належного виконання слід буде докласти значних зусиль, в тому числі, шляхом ініціювання нового провадження. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, приймаючи до уваги те, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не обов`язком та вирішується на його розсуд. Доводи апелянта з посиланням на те, що судом першої інстанції не взято до уваги вимоги статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини щодо ефективного засобу захисту, принципу належного урядування, рішення Конституційного Суду України щодо гарантій соціального захисту певних категорій громадян з урахуванням встановлених у цій справі обставин колегія суддів відхиляє, оскільки ним не наведено жодних фактичних обставин справ на підтвердження вказаного факту. Крім того, положення вказаних статей ґарантують кожному право подати до суду будь-який позов щодо його прав і обов`язків та на їх ефективний захист, якими апелянт скористався. Також, такі доводи на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, то колегія суддів зауважує, що посилання на вказані рішення суду касаційної інстанції не впливають на вирішення даної справи з урахуванням викладених вище висновків суду. Також, колегія суддів наголошує, що позивач не позбавлений можливості примусового виконання судового рішення, що в таких категоріях справ покладене на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»). Проте, на противагу зазначеного, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач скористався своїм правом на примусове виконання судового рішення. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення питання, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 по справі № 520/3207/21 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко А.М. Григоров Повний текст постанови складено 25.10.2021 року