LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд360/1438/21

від 25.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 360/1438/21 - задовольнити.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2021 року справа №360/1438/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 360/1438/21 (головуючий суддя І інстанції Смішлива Т.В., складена у повному обсязі 14 червня 2021 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, - ВСТАНОВИВ: 24 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» (далі позивач) до Одеської митниці Держмитслужби (далі відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 500500/2021/000002/2 від 04 січня 2021 року. Разом із позовною заявою товариством подано клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Хозленд до Одеської митниці Держмитслужби задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000002/2 від 04 січня 2021 року; визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00003 від 04 січня 2021 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хозленд судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4615,73 грн. Клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги не було задоволено у зв`язку з відсутністю доказів понесення таких витрат. 11 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 360/1438/21 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року вищевказану заяву залишено без розгляду у зв`язку з пропуском п`ятиденного строку на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Позивач з ухвалою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що докази понесених витрат надані позивачем ще при поданні позовної заяви. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи вважає за необхідне скасувати ухвалу суду, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, фактично понесені стороною, на користь якої ухвалено судове рішення в адміністративній справі, витрати на правову допомогу у такій справі підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на підставі рішення суду. З матеріалів справи слідує, що позивач вважає за потрібне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7 000,00 грн. Суд першої інстанції відмовив позивачу у зв`язку з пропуском строку подання такої заяви, з чим суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне. Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги. До позовної заяви додано платіжне доручення № 9290 від 09 березня 2021 року про сплату 5 000,00 грн. в рахунок попередньої оплати правової допомоги. Суд першої інстанції при прийнятті рішення по суті вимог не розглянув вказану заяву з посиланням на відсутність доказів оплати витрат на правничу допомогу, що спростовується вищевказаним платіжним дорученням. При розгляді повторної заяви суд першої інстанції залишив її без розгляду у зв`язку з пропуском п`ятиденного строку на її подання після прийняття рішення по суті вимог. Враховуючи вищевикладене, подання заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів щодо оплати таких послуг ще при поданні позовної заяви, суд апеляційної інстанції вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови у розгляді такої заяви при прийнятті рішення по суті вимог, що тягне за собою протиправне залишення без розгляду повторної заяви, яка фактично не повинна була бути поданою. Щодо відшкодування вищевказаних витрат позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Як вже зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема ,заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відтак, витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн. підлягають задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим ухвала місцевого суду підлягає скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 360/1438/21 - задовольнити. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 360/1438/21 - скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу задовольнити Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд (код ЄДРПОУ 41459351) судові витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 жовтня 2021 року. Судді А.В. Гайдар А.А. Блохін І.Д. Компанієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»