Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/454/21

Справа № 309/454/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21.10.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/399/21, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Іляшкович Н.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 17. 05. 2021. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , пенсіонер, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №087837 від 29. 01. 2021 та постанови судді від 17. 05. 2021 вбачається, що ОСОБА_1 29. 01. 2021 о 14 год. 15 в м. Хусті по вул. Івана Франка, керуючи автомобілем марки «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на автомобіль «KIA SPORTAGE», номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адмінінстративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. На зазначену постанову, захисник - адвокат Іляшкович Н.В. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді від 17. 05. 2021 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважає постанову суду такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заперечує факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пояснює, що насправді останній не керував автомобілем, а припаркував його біля центральної лікарні в м. Хуст, де мав намір пройти обстеження, власне в цей момент він почув звук та поштовх у своєму автомобілі. ОСОБА_1 вийшовши з автомобіля побачив автомобіль марки «KIA SPORTAGE», н. з. НОМЕР_2 з механічними ушкодженнями у вигляді подряпини передньої лівої дверки. Захисник переконана, що характер механічних ушкоджень, які були нанесені автомобілям свідчить про те, що її довіритель не винуватий у ДТП, яка мала місце за його участю, а вказує про не дотримання необхідної дистанції водієм автомобіля «KIA SPORTAGE». Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був впевнений у своїй не винуватості, у цьому його запевнили і працівники поліції, які прибули на місце події. З наведених підстав ОСОБА_1 спокійно підписав всі необхідні документи, у тому числі пояснення, які нібито з його слів записав працівник полії, при цьому не читав їх змісту, оскільки має поганий зір. -2- Тільки після того, як справу було направлено до суду ОСОБА_1 стало відомо, що саме є винуватцем ДТП. Захисник переконана, що суд прийняв рішення, яке грубо суперечить вимогам закону, оскільки закриваючи провадження у справі він не праві був встановлювати вину ОСОБА_1 . З наведених підстав просить врахувати науково-консультативний висновок Вищого адміністративного Суду України. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Іляшкович Н.В., потерпілий ОСОБА_3 та його представник - адвокат Іванчо Ю.Ю. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Іляшкович Н.В., потерпілого ОСОБА_3 та його представника - адвоката Іванчо Ю.Ю., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. ст. 268, 269, 270, 271 КУпАП. Крім того апеляційний суд враховує заяву представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Іванчо Ю.Ю. про розгляд апеляційної скарги у їх відсутності. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245 КУпАП були повно, всебічно та об`єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані по справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №087837 від 29. 01. 2021 (а.с.1), схемою місця ДТП від 29. 01. 2021 (а.с.2), письмовими поясненнями учасників ДТП наявними в матеріалах справи (а. с. 3, 4-5), а також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №092811 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.10). Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. -3- Судом першої інстанції встановлено, щоОСОБА_1 29. 01. 2021 о 14 год. 15 хв. в м. Хусті по вул. Івана Франка, керуючи автомобілем марки «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на автомобіль «KIA SPORTAGE», номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Дані висновки суду відповідають наявним в матеріалах справи письмовим поясненням потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також даним протоколу про адміністративне правопорушення, які беззастережно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до положень п. 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. При оцінці зібраних по справі доказів апеляційний суд уважає, що вимоги КУпАП та інші нормативно-правові акти, при збиранні та фіксуванні таких, порушені не були. При розгляді справи про адміністративне правопорушення цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги захисника Іляшкович Н.В. з приводу того, що в момент зіткнення, автомобіль ОСОБА_1 був припаркований і перебував у нерухомому стані спростовується наявними в справі доказами, зокрема поясненнями самого ОСОБА_1 , який зазначав про те, що він, виїжджаючи зі стоянки, вирівнював керований ним автомобіль, поясненнями потерпілого та схемою ДТП. Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 підписував всі документи не читаючи їх змісту, оскільки має поганий зір апеляційний суд розцінює, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Жодних об`єктивних доказів, які б підтвердили наявність у ОСОБА_1 таких проблем із зором, які б перешкодили йому ознайомитись зі змістом документів, які він підписував апеляційному суду не надано, більше того, такі доводи апеляційної скарги фактично ставлять під сумнів можливість ОСОБА_1 повноцінно керувати транспортними засобами. Доводи сторони захисту про порушення судом порядку закриття провадження у справі, визначеного ст. 247 КУпАП та відсутність правових підстав для встановлення винни ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у протоколі адміністративного правопорушення при одночасному закритті провадження у справі внаслідок спливу передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд відхиляє і вважає їх такими, що ґрунтуються на власному тлумаченні норм КУпАП. Зміст ст. 280 КУпАП визначає предмет доказування органів адміністративної юрисдикції, які на етапі слухання справи мають проаналізувати зібрані матеріали і обставини справи. Щоб винести мотивоване і законне рішення, органу адміністративної юрисдикції необхідно встановити, чи був вчинений адміністративний проступок, а також необхідно з`ясувати, чи мають місце в діянні особи, яка притягається до відповідальності, всі ознаки, що характеризують склад адміністративного проступку. Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова має містити досить повну інформацію про особу, щодо якої вона винесена, бути зрозумілою і переконливою не тільки за смислом, а й за змістом. У ній необхідно обґрунтувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосовуваного стягнення, а також рішення про припинення справи або вжиття заходів впливу. Обгрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним -4- застосуванням матеріально - правових і процесуально - правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справи. За змістом п. 7 ст. 247 КУпАП провадження може бути закрито в разі закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 38 КУпАП. Тобто законодавець визначив, що провадження може закриватись, якщо орган, який розглядає справу, дійде висновку щодо закінчення строків накладення стягнення, що можливо, на переконання апеляційного суду, лише після встановлення судом факту наявності події правопорушення, вини особи у вчиненні цього правопорушення. Апеляційний суд вважає, що системний аналіз положень ст. 247 КУпАП, дає підстави для висновку, що перед ухваленням рішення про можливість закриття провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП (що є нереабілітуючими підставами закриття провадження), суд повинен дійти висновку про відсутність реабілітуючих підстав, передбачених іншими пунктами ст. 247 цього Кодексу, за наявності яких закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП недопустиме. Всупереч твердженням захисника в апеляційній скарзі, суд першої інстанції зазначені положення закону врахував та ухвалив постанову про закриття провадження в справі з дотримання вимог ст. ст. 283, 284 КУпАП. Таким чином, судом першої інстанції вірно враховано положення ст. 38 КУпАП, згідно яких адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення. Як вбачається з матеріалів справи, станом на день винесення судом першої інстанції постанови щодо ОСОБА_1 строк, зазначений у ст. 38 КУпАП сплив, що обґрунтовано стало підставою для закриття судом провадження у справі. Порушень вимог закону допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає, а відтак приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді - без змін. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, в тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу захисника - адвоката Іляшкович Н.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 17.05.2021, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, - без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: