LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС753/19473/19

від 25.10.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 753/19473/19 залишити без руху.

Ухвала 25 жовтня 2021 року м. Київ справа № 753/19473/19 провадження № 61-16885ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик», житлово-будівельного кооперативу «Захисник» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, ВСТАНОВИВ: 13 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року (повний текст складено 17 вересня 2021 року) у цивільній справі № 753/19473/19. За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження)вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. I. Щодо підстав касаційного оскарження Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. В касаційній скарзі ОСОБА_1 наводить положення частини другої статті 389 ЦПК України, в редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року (до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IХ). Натомість згідно чинної редакції частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга містить окремі посилання на постанови Верховного Суду та Верховного Суду України, однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником в касаційній скарзі чітко не зазначено підстав касаційного оскарження передбачених статтею 389 цього Кодексу в чинній редакції. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). II. Щодо сплати судового збору Позов ОСОБА_1 подано до суду у 2019 році. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Звертаючись до суду ОСОБА_1 просив визнати за ним майнове право на частку в об`єкті незавершеного будівництва - житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі проінвестованої квартири в даному об`єкті за номером АДРЕСА_2 та визнати за ним майнове право на отримання в натурі об`єкта інвестування, а саме вищезазначеної квартири. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано майнові права за ОСОБА_1 на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 , у розмірі профінансованого внеску в сумі 203 580 грн згідно з договором купівлі-продажу від 14 вересня 2015 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «Захисник» задоволено, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. За змістом частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Фактично позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на визнання його власником майнових прав. За таких обставин, ціна позову у розглядуваній справі має визначатися вартістю спірного майна - майнових прав. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позовів) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми. Заявником при поданні касаційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 3 073 грн, однак не наведено обґрунтування вказаного розміру. Київський апеляційний суд в ухвалі від 25 червня 2021 року залишаючи без руху апеляційну скаргу ЖБК «Захисник» вважав, що при подачі позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2 035,80 грн. На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали справи № 753/19473/19 в розпорядженні Верховного Суду відсутні. Таким чином заявнику необхідно, з урахуванням ціни позову, обґрунтувати розмір сплаченого судового збору та у разі недоплати, надати документ про доплату судового збору до розміру визначеного законом. Крім того, у разі, якщо ціна позову у розглядуваній справі не перевищує 567 500 грн (двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року), то заявнику необхідно врахувати положення пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом: 1) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи; 2) обґрунтування розміру сплаченого судового збору та у разі недоплати, надання документу про доплату судового збору до розміру визначеного законом Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 753/19473/19 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»