Постанова Східний апеляційний господарський суд № 905/1555/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 905/1555/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А., без виклику учасників справи, розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу заявника - АТ КБ "Приватбанк" (вх. № 2758Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20 серпня 2021 року (повний текст складено 20.08.2021, суддя Кротінова О.В.) у справі № 905/1555/21 за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", місто Київ, до фізичної особи-підприємця Подушкіна Леоніда Вікторовича, місто Слов`янськ Донецької області, про видачу судового наказу, ВСТАНОВИВ: 16.08.2021 за вх. № 17280/21 до Господарського суду Донецької області надійшла заява АТ КБ "Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Подушкіна Л.В. заборгованості в сумі 80897,23 грн у зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх грошових зобов`язань за договором б/н від 07.10.2020, зокрема: 75002,46 грн заборгованості за кредитом; 5442,20 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом; 452,57 грн заборгованості по комісії за користування кредитом; а також просить стягнути судовий збір в сумі 227,00 грн. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.08.2021 у справі № 905/1555/21 (суддя Кротінова О.В.) відмовлено у видачі судового наказу. Повний текст зазначеної ухвали складено 20.08.2021 та його копію 25.08.2020 отримано заявником - АТ КБ "Приватбанк", що підтверджується зворотним поштовим рекомендованим повідомленням № 6102256255722. Заявник - АТ КБ "Приватбанк" 31.08.2021 звернувся до Східного апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку через Господарський суд Донецької області з апеляційною скаргою, в якій, просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, оскільки апеляційну скаргу подано протягом 10 днів з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали суду, та, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, видати судовий наказ про стягнення з боржника заборгованості в сумі 80897,23 грн у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором б/н від 07.10.2020, зокрема: 75002,46 грн заборгованості за кредитом; 5442,20 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом; 452,57 грн заборгованості по комісії за користування кредитом; а також просить стягнути судовий збір в сумі 227,00 грн, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на боржника. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ФОП Подушкін Л.В. 07.10.2020 підписав заяву про надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок ФОП «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку на умовах, зазначених в цій заяві. Зазначає, що цією заявою ФОП Подушкін Л.В. приєднався до розділу до Умов та правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені у мережі інтернет на офіційному web-сайті АТ КБ "Приватбанк", які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом. Посилається на те що на підставі зазначеного кредитного договору Банк надав ФОП Подушкіну Л.В. кредитний ліміт в сумі 100000,00 грн, яким клієнт скористався, що підтверджується наданими до заяви про видачу судового наказу копіями банківських виписок з рахунків Клієнта, але кредитні кошти в передбачений кредитним договором термін Клієнтом не повернті та не сплачені в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 905/1555/21 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено ФОП Подушкіну Л.В. строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, повідомлено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Копії зазначеної ухвали своєчасно направлено на адреси учасників справи листами з поштовими рекомендованими повідомленнями, а також оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень", який набрав чинності з 01.06.2006. В силу приписів статей 2, 4 зазначеного Закону, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. ФОП Подушкін Л.В. правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відзив не надав. Згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться. Дослідивши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі доводи заявника в порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке. Порядок здійснення судочинства у наказному провадженні визначає Розділ ІІ "Наказне провадження" Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 ГПК України (ч. 1 ст. 147 ГПК України). Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 ГПК України). За приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 152 ГПК України, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу. Вимоги щодло форми і змісту заяви про видачу судового наказу передбачені ст. 150 ГПК України. За приписами п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до приписів ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Перевіркою матеріалів, доданих до заяви про видачу судового наказу встановлено, що на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, заявник - АТ КБ "Приватбанк" надав копії банківских виписок по рахункам ФОП Подушкіна Л.В. за період з 07.10.2020 по 20.07.2021, значна частина з яких не засвідчена належним чином, а саме: з 1-ої по 6-ту сторінку копій виписок з 07.10.2020 по 20.07.2021 по рахунку НОМЕР_1 (а.с. 23-25) та з 1-ої по 38-му сторінок виписок з 07.10.2020 по 20.07.2021 по рахунку НОМЕР_2 (а.с. 27-45). Крім того, всі надані разом із заявою про видачу судового наказу копії банківських виписок по рахунках не містять печатки/штампу Банку, підпису, визначення посади, прізвища відповідальної особи, у якої наявне право на засвідчення даних, що відображені у виписках, що суперечить вимогам п. 60-62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018. Відповідно до п. 60-62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення). На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до заяви про видачу судового наказу копії банківських виписок по рахунках не можуть бути прийняті в якості належних доказів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Інших документів (платіжних доручень, меморіальних ордерів) на підтвердження безспірності вимог банку у відповідності до ч. 2 ст. 12 ГПК України, заявником суду не представлено, що є підставою для відмови у видачі судового наказу. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дів дійшов висновку, що наведені скаржником в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.08.2021 у справі № 905/1555/21 залишає без змін. В силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають. На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ч. 2 ст. 12, ст. 129, 147-148, 150, 152, 247, 248, 252, п. 1 ч. 1 ст. 255, 269, чч. 1, 10 ст. 270, ч. 2 ст. 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заявника - АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20 серпня 2021 року по справі № 905/1555/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20 серпня 2021 року по справі № 905/1555/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Н.М. Пелипенко Суддя С.В. Барбашова Суддя О.А. Істоміна