Ухвала КАС ВС № 9901/431/21

УХВАЛА 23 жовтня 2021 року Київ справа №9901/431/21 адміністративне провадження №П/9901/431/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і нечинним указу, ВСТАНОВИВ: 20 жовтня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ), подана його представником - адвокатом Сіліною Мариною Димитрівною (адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 23А, оф.4). У позовній заяві заявлено вимоги: визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 21 квітня 2021 року № 169/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в персональних спеціальних економічних та обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (пункт 5 додатку № 1 до рішення). Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що її подано з порушенням норм статей 160-161 КАС України.

1. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частина восьма статті 160 КАС України також передбачає, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У позовній заяві заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, яке обґрунтоване тим, що оскаржуваним Указом Президента України було повністю заблоковано усі активи ОСОБА_1 , тобто, тимчасово обмежено права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном. Відтак, на сьогоднішній день, ОСОБА_1 позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись належним йому майном, у тому числі - готівковими коштами та/або грошовими коштами, що є на банківських рахунках. Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, підстави для звільнення від сплати судового збору чітко урегульовані законом, однак, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували наявність підстав саме для звільнення його від сплати судового збору, а тому у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити. Виходячи з доводів позивача, він зазначає про тимчасову неможливість сплати судового збору саме при поданні позовної заяви, що однак, не може розцінюватися як підстава для звільнення його від сплати судового збору. Водночас, такі обставини можуть бути підставою для відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення за відповідною заявою позивача. Згідно з частиною другою статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2270 гривень. Враховуючи, що у позовній заяві заявлено одну вимогу немайнового характеру, судовий збір має бути сплачений в сумі 908 грн (2270 грн х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Судовий збір за подання позову до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Статтею 160 КАС України встановлені вимоги щодо змісту позовної заяви. Зокрема, згідно з пунктами 4, 5, 9, 10 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України). Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Президента України, встановлені статтею 266 КАС України, відповідно до частини четвертої якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов`язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу. Частиною другою статті 245 КАС України встановлено повноваження суду у разі задоволення позову, серед яких передбачено можливість прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, а також про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень тощо. Встановлені статтями 5, 245, 266 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Цим способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду. Так, визнанню протиправним нормативно-правового акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права у вигляді визнання його нечинним. При цьому внаслідок прийняття судом такого рішення відповідний акт втрачає свою чинність з моменту набрання законної сили цим рішенням. Натомість визнанню протиправним індивідуального акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права у вигляді його скасування. У такому випадку внаслідок прийняття судом такого рішення відповідний акт втрачає свою чинність з моменту його прийняття. Наведене позивачем обґрунтування позову зводиться до протиправності Указу №169/2021, яким введено в дію рішення РНБО. При цьому він вважає, що рішення РНБО не містить конкретизації підстав для застосування персональних санкцій до позивача, а Указ - не відповідає, зокрема, принципам прозорості, оскільки не містить переконливих і зрозумілих мотивів. За своїм змістом Указ № 169/2021 є індивідуальним актом. Водночас способом захисту свого порушеного права, позивач обрав визнання його протиправним і нечинним в частині введення в дію Рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 5 Додатку 1, відповідно до якого застосовано санкції до ОСОБА_1 . Жодних аргументів на користь того, що всупереч приписів статті 5 КАС України належним способом захисту прав позивача у даному випадку має бути визнання індивідуального акту нечинним у позові не наведено. Не містить позов і доводів стосовно того, що позивач вважає Указ № 169/2021 нормативно-правовим актом. Таким чином, має місце неузгодженість між предметом позову та обраним позивачем способом захисту порушеного права, яка потребує уточнень. Позовні вимоги мають бути сформульовані відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод, законного інтересу), в межах яких, як це встановлено частиною другою статті 9 КАС України, суд і розглядає позовну заяву. Отже, позовні вимоги в позовній заяві повинні відповідати критерію чіткості, відображати конкретну позицію позивача в адміністративному спорі, в тому числі і в частині обраного ним способу захисту порушеного права. При цьому, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що також узгоджується із частиною другою статті 266 КАС України. Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з частиною третьою статті 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Отже, саме на етапі відкриття провадження у справі, крім іншого, має бути з`ясовано і питання правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права, і питання кола учасників справи.

3. У переліку учасників справи позивач зазначає третіх осіб, однак, відповідної заяви про залучення їх у справу, не надає. Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Відповідно до частини п`ятої наведеної статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи. Питання про залучення третіх осіб у справу також може бути вирішено при відкритті провадження у справі за власною ініціативою або за відповідним клопотанням позивача. Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви, зміст якої має усувати недоліки, викладені в цій ухвалі. Керуючись статтями 132, 133, 160, 161, 169, 171 КАС України, статтею 8 Закону № 3674-VI,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху. Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі, якщо недоліки позовної заяви не буде усунуто в зазначений строк, позовна заява повертається позивачеві. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, у редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон