Постанова Дніпровський апеляційний суд № 752/23970/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7895/21 Справа № 752/23970/20 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 27 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Петешенкової М.Ю., суддів - Городничої В.С., Красвітної Т.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про визнання дій такими, що здійснені із використанням нечесної підприємницької практики,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з листопада 2020 року на її особистий телефон почали надходити телефонні дзвінки з номерів від невідомих осіб, які у грубій, агресивній і погрозливій формі вимагали повернення коштів за укладеним кредитним договором. Разом з цим, рідним позивача також почали надходити дзвінки, з різними погрозами та вимогами погашення боргу за кредитним договором, який вона не укладала. Вважає, що такі погрози, постійні дзвінки та смс-повідомлення є неправомірними, а договір, відповідно до якого здійснюється вимога відповідачем, не укладеним. При цьому, в діях відповідача вбачає ознаки нечесної підприємницької практики, яка згідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється. На підставі викладеного, позивач просила суд визнати дії ТОВ "Алекскредит" такими, що здійснені із використанням нечесної підприємницької практики. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правові підстави для визнання дій ТОВ "Алекскредит" такими, що здійснені із використанням нечесної підприємницької практики відсутні, оскільки належних та допустимих доказів в обґрунтування позову, позивач не надала. Лише одна роздруківка з месенджера SMS/MMS не є належним, достатнім і допустимим доказом того, що позивач є споживачем послуг ТОВ "Алекскредит" і останнє здійснює по відношенню до неї нечесну підприємницьку практику, у вигляді постійних телефонних повідомлень без згоди на це споживача. Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд не здійснив заходи суддівського контролю, що призвело до ухвалення неправильного рішення у справі через невиконання вимоги суду про витребування доказів. Ненадання відповідачем витребуваних доказів, не спростовує твердження позивача, але не позбавляє можливості суд визнати обставину, для з`ясування якої витребовувалися як докази. У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Алекскредит", вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просило залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому на спростування доводів вказували, що товариством вимога суду була виконана в повному обсязі, суду надано відзив та запитувані документи. Звертали увагу суду на те, що договір між сторонами було укладено дистанційно, грошові кошти були перераховані позивачу на його картковий рахунок. Товариство діє в межах чинного законодавства, та стягує наявну заборгованість лише в порядку, встановленому договором. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з огляду на наступне. Судом встановлено, що починаючи з листопада 2020 року позивач разом з родичами почала отримувати чисельні телефонні дзвінки і смс-повідомлення від ТОВ "Алекскредит" з вимогами погашення кредиту, який вона не укладала. На підтвердження викладених обставин, позивач надала роздруківку електронної переписки, копії виписок зі своїх банківських рахунків та копію запиту до відповідача про надання копії кредитного договору, разом з виписками з особового рахунку із зазначенням заборгованості за договором, та документів, що підтверджують видачу коштів. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про захист прав споживачів та визнання дій такими, що здійснені із використанням нечесної підприємницької практики, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до частині 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», недійсними є правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає наступне: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною (частина 1 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів»). Обов`язок доказування недійсності правочину покладається на сторону, яка його оспорює. Згідно з статею 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що за правилами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, факт нечесної підприємницької практики повинен бути доведений і обґрунтований саме позивачем. Однак, звертаючись до суду з вищевказаним позовом, ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на підтвердження здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики. ОСОБА_1 нечесну підприємницьку практику ТОВ "Алекскредит" пов`язує із спонуканням до погашення боргу за не укладеним кредитним договором, не вчиненням реальних дій з боку останнього, направлених на примусове стягнення заборгованості, та зазначення у телефонних зверненнях (без згоди споживача) за відомо неправдивої інформації. З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заявлених вимог позивач заявляла клопотання про витребування від ТОВ "Алекскредит" оригіналів документів, а саме: кредитного договору, укладеного між сторонами, графіку платежів за договором, доказів видачі грошових коштів та розрахунку заборгованості за договором. Разом з тим, просила витребувати відповідні докази від банківської установи та від ПрАТ "Київстар". Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2021 року задоволено клопотання частково та витребувані документи від ТОВ "Алекскредит". 26 травня 2021 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська ухвалено рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оскільки ухвала суду про витребування доказів, залишилась не виконаною. На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання дій ТОВ "Алекскредит" такими, що здійснені із використанням нечесної підприємницької практики, задоволенню не підлягають через їх недоведеність. Доводи апеляційної скарги про те, що у разі невиконання вимоги суду та неподання відповідного доказу, суд не позбавлений можливості в такому випадку визнати обставину, для якої витребовувався доказ, не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, оскільки положення частини 10 статті 84 ЦПК України свідчать про те, що чинний ЦПК України не зобов`язує суд визнати обставину. При цьому вказує, що здійснення розгляду справи за наявними в ній доказами, є правом суду. Щодо посилань позивача про не укладеність договору та не отримання коштів за оспорюваним договором, колегія суддів звертає увагу, що у розумінні положень діючого ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог доводи апеляційної скарги про телефонні та інші повідомлення з боку відповідача про погашення кредиту, оскільки є способами захисту кредитора свого порушеного права на повернення кредиту, тому колегія суддів погоджується із висновками суду про відсутність у діях відповідача ознак нечесної підприємницької практики. Слід відмітити, що із долучених до відзиву на апеляційну скаргу додатків не вбачається будь-яких доказів, які б свідчили, що саме ці документи буди відправлені суду першої інстанції. Колегія суддів приходить висновку, що ТОВ "Алекскредит" не доведено належними доказами факту виконання ухвали суду про витребування доказів, а тому відмовляє у прийнятті доказів на стадії апеляційного перегляду справи, зокрема додатків (15 пунктів). Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду законне та обґрунтоване, та не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, ніяких незаконних дій з боку відповідача, про які зазначає позивач, колегією суддів не встановлено. Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича Т.П. Красвітна