LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/17081/20

від 13.10.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року в адміністративній справі 160/17081/20 - залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/17081/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (головуючий суддя Неклеса О.М.) в адміністративній справі 160/17081/20, розглянутої у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови йому у призначення пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи за Списком № 2 згідно з довідкою № 23-07/71 від 03.02.2020, виданою АТ «Покровський ГЗК» з 18.12.1987 по 05.07.1990, з 06.07.1990 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 11.03.1994 та з 11.03.1994 по 05.03.1995, з 25.02.1997 по 23.03.1997 з 24.03.1997 по 27.01.2000; згідно з довідкою № 80 від 03.12.2012, виданою ВАТ «Селігдар» у період з 25.03.1995 по 01.04.1997; згідно з довідкою № 80 від 05.04.2019, виданою ВАТ «Артіль старателів «Енергія» у період з 11.06.2013 по 08.10.2013; згідно з довідками № 31 від 28.10.2018, № 149 від 07.10.2019, виданими ТОВ «T-Цемент» у період з 02.06.2017 по 27.10.2017; з 23.05.2018 по 25.10.2018 та з 23.05.2019 по 07.10.2019; згідно з довідками № 15 від 22.01.2019 ,№ 5 від 08.10.2020, виданими ТОВ «Конго» у періоди з 26.04.14 по 17.10.14, 20.04.15 по 21.10.15,14.04.16 по 08.10.16; - зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» відповідно до поданої 05 жовтня 2020 року заяви. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем його права на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2 із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу та пільгового стажу. У відзиві на позов відповідач просить в позові відмовити з підстав правомірності дій пенсійного органу з відмови в призначенні пільгової пенсії через не підтвердження трудового стажу позивача належними доказами. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05 жовтня 2020 року з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті судові витрати з оплати судового збору у сумі 420,40 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову через порушення норм матеріального права та задовольнити позов в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на правомірність висновків суду першої інстанції, у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити. Частиною 1,2 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 05.10.2020 року звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком, надавши відповідні документи, які підтверджують його особу та трудовий стаж, в тому числі довідки про джерела доходів з 01.07.2000 року №29, №15, б/н за 2017 р., б/н за 2018 рік, №34; довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року №80, №40, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №23-07/71, №80, №30, №31, №149. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 23.10.2020 року № 0400-0305-8/99763 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність підтвердженого трудового стажу за Списком №2. Не погодившись з відмовою у зарахуванні періодів роботи до загального та пільгового стажу згідно з довідками: № 23-07/71 від 03.02.2020, № 80 від 03.12.2012, № 80 від 05.04.2019, № 31 від 28.10.2018, № 149 від 07.10.2019, № 15 від 22.01.2019, № 5 від 08.10.2020,та у призначенні пільгової пенсії, позивач звернулась до суду з позовом. Приписами ч. 2 ст. 19, 46 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Положеннями абз.1 ч. 1, абз.1 ч.2 ст. 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно з ч.1,2 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.2,3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч.4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абз.1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз.1,3 -13 цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок. Здійснивши аналіз чинного законодавства, та доказів у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на призначення пенсії на підставі ст.114 Закону №1058-IV за віком та страховим стажем на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. Із матеріалів справи вбачається, що в трудових книжках позивача НОМЕР_1. НОМЕР_2 перелічені займані посади та місця роботи із зазначенням часу роботи, в тому числі виконувана ним робота на підприємствах Російської Федерації, якими підтверджується стаж роботи позивача, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене нормами законодавства Російської Федерації. Позивачем при зверненні із заявою про призначення пільгової пенсії відповідачу надані уточнюючи довідки підприємств, які підтверджують роботу позивача повний робочий день за посадами які передбачені Списком №2, серед яких відсутні дані у підтвердження атестації робочих місць за періоди роботи з 25.03.1995 - 01.04.1997 згідно довідки №80 від 03.12.2012, з 11.06.2013 по 08.10.2013 згідно довідки №30 від 05.04.2019, з 02.06.2017 по 31.10.2017 згідно довідки №31 від 28.10.2018, з 23.05.2018 по 25.10.2018, з 23.05.2019 по 07.10.2019 згідно довідки №149 від 07.10.2019, у довідці № 23-07/71 від 03.02.2020 відсутній перелік атестації професій згідно наказів № 219 від 17.08.1994 та №457 від 17.11.1999 по Чкаловській збагачувальній фабриці. Матеріали справи свідчать, і зазначені обставини сторонами не заперечуються, що відповідні накази № 219 від 17.08.1994 та №457 від 17.11.1999 чи інші документи для підтвердження пільгового стажу позивача в АТ «Покровський ГЗК» позивачем не надавались та відповідачем не витребовувались, довідки №5 від 08.10.2020, №15 від 22.01.2019 про періоди роботи позивача в ТОВ «Конго» відповідачу разом із заявою про призначення пенсії взагалі не надавались та відповідачем не перевірялись. Згідно положень ч.3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, має право на реалізацію повноважень наданих йому ч.3 ст. 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо, проте таким правом орган пенсійного фонду як суб`єкт владних повноважень не скористався, і ним не було вжито всіх передбачених законодавством заходів за для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача. Відповідач, відмовляючи в зарахуванні позивачу періодів його роботи з 25.03.1995 - 01.04.1997, з 11.06.2013 по 08.10.2013, з 02.06.2017 по 31.10.2017, з 23.05.2018 по 25.10.2018, з 23.05.2019 по 07.10.2019 до пільгового трудового стажу, не врахував положення міжнародних договорів укладених між Україною та Російською Федерацією, а також те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, що свідчить про неналежну перевірку наданих позивачем документів та передчасні висновки про недостатність у позивача пільгового трудового стажу через відсутність документів про атестацію робочих місць. В силу викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправними, а висновки викладені у листі від 23.10.2020 року № 0400-0305-8/99763 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зроблені без належного дослідження документів та врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини. Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Відмовляючи в задоволенні позову в частині покладання на відповідача обов`язку призначити позивачу пенсію за списком №2 згідно заяви від 05.10.2020 року , суд першої інстанції діяв правомірно, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України. З метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача суд першої інстанції вірно визначив спосіб захисту його права на призначення пенсії, та зобов`язав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05 жовтня 2020 року з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України. У відповідності до приписів ст.139 КАС України суд першої інстанції пропорційно задоволених позовних вимог правомірно стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн. . Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані. З урахуванням викладеного судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення. Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року в адміністративній справі 160/17081/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 жовтня 2021 року і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»