Постанова Львівський апеляційний суд № 442/4417/21

Справа № 442/4417/21 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П. Провадження № 33/811/1342/21 Доповідач в 2-й інстанції: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника - адвоката Шулак О.І. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 вересня 2021 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. Згідно постанови, 01.06.2021 о 19:30 год. в м. Дрогобичі на вул. Трускавецькій керував автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи. Звертає увагу, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є належним доказом, оскільки він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови. Також, звертає увагу, що матеріали справи не містять даних, що він перебував за кермом у стані наркотичного сп`яніння, не був затриманий у момент руху транспортного засобу, а тому вважає відсутні правові підстави притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт зазначає, що йому не було роз`яснено працівниками поліції прав відповідно до ст. 268 КУпАП, що є порушенням його права на захист, що передбачено ст. 59 Конституції України. Також зазначає, що йому не було вручено письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, де мав би бути вказаний конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, а тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений. Заслухавши виступ адвоката Шулак О.І., яка підтримала апеляційну скаргу, просила таку задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними наведеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 029794 від 01.06.2021(а.с.2); направленні для огляду на стан сп`яніння (а.с.3); відеоматеріалах (а.с.5); постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 470560 від 01.06.2021(а.с.4). Окрім цього, в суді першої та апеляційної інстанцій не було представлено доказів того, що ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей, які не реагували на світло, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 029794 від 01.06.2021, на думку апеляційного суду, складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП. Доводи ж апеляційної скарги про його невідповідність вимогам законодавства не приймаються до уваги. ОСОБА_1 у провину ставиться порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, а саме, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від якого він категорично відмовився. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від походження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп`яніння. Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено. Інші доводи апелянта не дають підстав для скасування судового рішення та не спростовують висновків суду про винуватість ОСОБА_1 . Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та є безальтернативним. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 вересня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.