Постанова 4811 № 441/1339/20

Справа № 441/1339/20 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І. Провадження № 22-ц/811/1611/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., за участі секретаря: Савчук Г.В., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 01 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИЛА: У серпні 2020 року АТ «Альфа-Банк» звернулися з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивували тим, що 11 липня 2018 року між ними та ОСОБА_1 укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630970073 шляхом акцептування Клієнтом публічної пропозиції Банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Банк встановив ліміт ОСОБА_1 200000 грн. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання виконала неналежним чином в результаті чого, станом на 13 липня 2020 року виникла заборгованість: по тілу кредиту - 39800,28 грн., прострочка по тілу кредиту - 64090.54 грн., відсотки за кредитом - 26,53 грн., неустойка - 7961,40 грн. Просили стягнути з відповідачки 111878 грн.75 коп. заборгованості. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 01 квітня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» заборгованість за кредитним договором №630970073 від 11 липня 2018 року в сумі 28 934 грн. (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять чотири грн.) тіло кредиту, 26 грн. 53 коп. (двадцять шість грн. 53 коп.) відсотки за кредитом, 546 грн. 52 коп. (п`ятсот сорок шість грн.52 коп) судового збору. У решті позову відмовлено. Рішення суду оскаржило Акціонерне товариство «Альфа-Банк». В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що в даних правовідносинах немає публічної пропозиції банку, на які погодився відповідач. Зазначає, що правовідносини в даному спорі виникають внаслідок виконання письмового договору, що складається із оферти та акцепту. Зазначає, що з умовами кредитування звернувся сам відповідач, а банк акцептував лише такі умови кредитування. Посилається на те, що банком надано оригінал розрахунку заборгованості, відповідач не надала суду альтернативного розрахунку заборгованості, не надала суду платіжні документи про погашення заборгованості не врахованої банком. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 07 жовтня 2021 року, є дата складення повного судового рішення - 20 жовтня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що 11 липня 2018 року АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630970073, шляхом акцептування Клієнтом Публічної пропозиції Банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, відкривши відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку MC DEBIT WORLD строком дії три роки з моменту її випуску, встановивши ліміт у сумі 200 000 грн. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором виконувала частково, у зв`язку з чим виникла заборгованість. З наданого АТ "Альфа-Банк" розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 13 липня 2020 року виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 111 878,75 грн. З них: -39 800, 28 грн. по тілу кредиту; -64 090,54 грн. прострочка по тілу; -26,53 грн. відсотки за кредитом; -7961,40 грн. розмір неустойки. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків. Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Встановлено, відповідачка ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору. Відповідачка ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б наданий розрахунок заборгованості перед АТ "Альфа-банк", не довела належними доказами відсутність заборгованості. В паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою ОСОБА_1 , зазначено відсоткову ставку, тип картки, строк внесення платежу, суму щомісячного платежу та іншу інформацію. Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги банку є обґрунтованими в частині заборгованості за договором від 11 липня 2018 року у розмірі 39 800, 28 грн. по тілу кредиту; 64 090,54 грн. - прострочка по тілу та 26,53 грн. відсотки за кредитом. Стосовно позовних вимог банку про стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі - 7 961 грн. 40 коп. слід зазначити вказані вимоги банку є недоведеними фактом досягнення сторонами домовленості про сплату відповідачем у будь-якому розмірі неустойки. Суду не було надано належних доказів щодо існування домовленості між сторонами про сплату, крім тіла кредиту, неустойки. Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Статтею 382 ЦПК України, передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову АТ «Альфа-Банк» сплачено 2102 грн. судового збору (арк. спр. 1) та 3153 грн. (арк. спр. 163) сплаченого судового збору банком за подання апеляційної скарги. Апеляційним судом задоволено 92,88 % позовних вимог Банку, тому з відповідача підлягає до стягнення на користь Банку 4880,84 грн. судових витрат. Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити частково. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 01 квітня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення тіла кредиту, простроченого тіла кредиту та судових витрат та ухвалити нове рішення в цій частині. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» заборгованість за кредитним договором №630970073 від 11 липня 2018 року в сумі 39 800 гривень 28 копійок тіло кредиту, 64 090 гривень 54 копійки прострочка по тілу кредиту. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» 4880 гривень 84 копійки судових витрат. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 20 жовтня 2021 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.