Постанова 4802 № 161/11317/21

Справа № 161/11317/21 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/1294/21 Категорія: 70 Доповідач: Здрилюк О. І. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 жовтня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Здрилюк О.І., суддів - Бовчалюк З.А., Федонюк С.Ю., секретар судового засідання - Ганжа М.І., з участю позивачки - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2021 року, В С Т А Н О В И В : 25 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей, посилаючись на те, що відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2015 року із ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Шлюб між нею та відповідачем розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області 25.03.2019, діти проживають разом із нею, а відповідач проживає окремо. З часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів розміри витрат на дітей значно зросли, визначений розмір аліментів є недостатнім для належного рівня життя дітей, необхідного для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач на даний час офіційно працевлаштований і його майновий стан змінився на краще, що дозволяє сплачувати аліменти на утримання дітей у більшому розмірі. Ураховуючи наведене, просила збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання дітей та стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі по 1/2 частці від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття (а.с.1-3). 13 липня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну позовних вимог, у якій просила змінити розмір стягуваних з відповідача аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на дітей у твердій грошовій сумі по 2500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття (а.с.21). Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2021 року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із 1/3 частини доходу щомісячно, відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2015 року на 2300,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. У решті позову відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові. Відзив на апеляційну скаргу позивач не подавала. У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила та просить залишити її без задоволення. Будучи належним чином повідомлений про день та годину розгляду справи, відповідач у судове засідання не з`явився і його неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду змінити з таких підстав. Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з позивачкою (а.с.7,8, 11-13, 14). Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2015 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на двох дітей у розмірі 1/3 частини від його доходу щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття (а.с.9-10). Можливість зміни способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду, урегульовано статтею 181 СК України. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Після відкриття провадження у справі за позовними вимогами про збільшення розміру аліментів (а.с.17), але до закінчення підготовчого засідання позивачка ОСОБА_1 подала суду заяву про зміну позовних вимог, у якій уже просила змінити не розмір аліментів, а спосіб їх стягнення - з частки від доходу відповідача на тверду грошову суму (а.с.21). Таке право позивача змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви передбачено частиною 3 статті 49 ЦПК України. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він подавав відзив лише на попередньо поданий позов - відхиляються апеляційним судом, оскільки подати відзив - це право особи, а не її обов`язок. Крім того, позивач підтвердила надіслання заяви про зміну позовних вимог відповідачу ще 09.07.2021 (а.с.20). Про те, що відповідачу відомо про наявність заяви про зміну позовних вимог також стверджує його заява від 22.07.2021, у якій він визнав позов частково, а саме в твердій грошовій сумі по 2300 грн. на кожну дитину (а.с.34). Подана відповідачем заява і стала підставою для ухвалення судом рішення за результатами підготовчого провадження (ч.3 ст.200 ЦПК України). Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вище наведеними обставинами справи і не містять встановлених законом підстав для скасування рішення суду і відмови у позові. Разом із тим, оскільки висновки суду зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2021 року змінити. Позов задовольнити частково. Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , визначений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2015 року. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 2300 (дві тисячі триста) грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення кожною дитиною повноліття. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий - суддя Судді