Ухвала КАС ВС № 440/389/21

УХВАЛА 20 жовтня 2021 року м. Київ справа № 440/389/21 адміністративне провадження № К/9901/37261/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 440/389/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), УСТАНОВИВ: 18.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021. ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.02.2020 № Ф-2385-51/1932-у. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021, позов задоволено. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 29.02.2000, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області як платник єдиного внеску. У зв`язку з наявністю у позивача заборгованості з ЄСВ станом на 31.01.2021, відповідачем сформовано вимогу від 12.02.2020 № Ф-2385-51/1932-у про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 29.293,44 грн. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прийнята Головним управління ДПС у Полтавській області вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 12.02.2020 № Ф-2385-51/1932-у у розмірі 29 293,44 грн є протиправною та підлягає скасуванню. Головне управління ДПС у Полтавській області не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX). Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 12.02.2020 № Ф-2385-51/1932-у у розмірі 29 293,44 грн. За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 440/389/21 не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 440/389/21 відмовити. Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова