Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/10802/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10802/20 Головуючий у І інстанції - Лапій С.М. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЖ Комфортний Дім на Прорізній» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЖ Комфортний Дім на Прорізній» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Головного спеціаліста відділу контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Бондара Дмитра Анатолійовича про визнання протиправними та скасування припису та рішення, - В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЖ Комфортний Дім на Прорізній» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Головного спеціаліста відділу контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Бондара Дмитра Анатолійовича в якому просило: - визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області Рішення № 24 від 13.10.2020 р. про застосування відносно ТОВ "ПЖ Комфортний Дім на Прорізній" адміністративно- господарських санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; - визнати протиправним та скасувати виданий Головним спеціалістом відділу контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Бондарем Дмитром Анатолійовичем Припис № 16 від 13.10.2020 р. про виконання ТОВ "ПЖ Комфортний Дім на Прорізній" законних вимог щодо усунення порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЖ Комфортний Дім на Прорізній" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЖ Комфортний Дім на Прорізній» вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відзиву Відповідачів на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЖ Комфортний Дім на Прорізній» до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, представника Позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що представник Позивача повторного не прибув в судове засідання без поважних причин, та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України залишив дану позовну заяву без розгляду. Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України особи які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Положеннями частини 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі. Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин. Отже, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для залишення позовної заяви без розгляду були висновки суду першої інстанції щодо повторної неявки представника Позивача у судові засідання, призначені на 21 січня 2021 року, 06 травня 2021 року та 10 червня 2021 року та, зокрема, ненадання доказів поважності неявок до вказаних судових засідань. Матеріали справи підтверджують належне повідомлення представника Позивача про дату час і місце судового засідання, на вказані дати. Проте, як встановлено колегією суддів 21 січня 2021 року представником Позивача надано суду першої інстанції клопотання про відкладення судового засідання, на обґрунтування якого зазначив, що йому випадково стало відомо про дату та час судового засідання з веб-ресурсу судової влади напередодні дня судового засідання, а тому йому необхідній час для підготовки власної правової позиції. Як вбачається з службового документу судового засідання від 21 січня 2021 року, складеного секретарем судового засідання Київського окружного адміністративного суду, в адміністративній справі відкладено судове засідання за клопотанням представника Позивача. Відповідно до розписки у справі № 320/10802/20, розгляд справи було відкладено на 25 лютого 2021 року о 10:00 год. До судового засідання, призначеного на 25 лютого 2021 року, представник Позивача, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не прибув. Надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, на обґрунтування якого зазначив, що він повертається з відрядження з м. Вінниця та через дорожні умови не зможе з`явитися в судове засідання. Як вбачається з службового документу судового засідання від 25 лютого 2021 року, складеного секретарем судового засідання Київського окружного адміністративного суду, в адміністративній справі відкладено судове засідання у зв`язку з неприбуттям представника Позивача. Відповідно до розписки у справі № 320/10802/20, розгляд справи було відкладено на 25 березня 2021 року об 11:00 год. Судове засідання, призначене на 25 березня 2021 року, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Лапія С.М. на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 06 травня 2021 року о 12:00 год. До судового засідання, призначеного на 06 травня 2021 року, представник Позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не прибув. Надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи на епідеміологічну ситуацію. Як вбачається з службового документу судового засідання від 06 травня 2021 року, складеного секретарем судового засідання Київського окружного адміністративного суду, в адміністративній справі відкладено судове засідання у зв`язку з неприбуттям представника Позивача. Наступне судове засідання призначено на 10 червня 2021 року об 11:00 год. До судового засідання, призначеного на 10 червня 2021 року об 11:00 год., представник Позивача не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні. Питання про залишення адміністративного позову без розгляду (п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України) вирішувалось 10 червня 2021 року за відсутності всіх учасників справи. За вказаних обставин, причини неприбуття представника Позивача в судові засідання у даній справі 21 січня 2021 року, 06 травня 2021 року та 10 червня 2021 року не визнавались судом першої інстанції неповажними, що виключає факт повторного неприбуття в судове засідання без поважних причин, як обов`язкову підставу для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України. Аналогічний правовий висновком висловлений Верховним Судом у постанові від 07 березня 2019 року по справі № 753/9157/16-а (№ К/9901/10277/18). Тобто, судом першої інстанцій не враховано приписи статті 9 КАС України, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі. При цьому, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами Позивача, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави 10 червня 2021 року постановлювати ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції передчасно без перевірки усіх обставин справи, а тому ухвала суду підлягає скасуванню. За ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Серед іншого, використовуючи правові висновки Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.1975 року), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення "Guerin v. France" від 29.07.1998) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення "Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року). Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Таким чином, виходячи з норм міжнародного права, колегія суддів дійшла висновку, що залишення позовної заяви без розгляду унеможливить доступ Позивача до правосуддя шляхом судового розгляду справи. Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЖ Комфортний Дім на Прорізній», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЖ Комфортний Дім на Прорізній» - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Є.І. Мєзєнцев В.В. Файдюк Повний текст складено 21.10.2021 року.