Постанова 4813 № 947/11104/21

Номер провадження: 33/813/1348/21 Номер справи місцевого суду: 947/11104/21 Головуючий у першій інстанції Чванкін С.А. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.10.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року визнано ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік, стягнено з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривні. Не погодившись з даною постановою, 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, в якій просить постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Крім того апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року, мотивуючи тим, що 14 вересня 2021 року апелянт отримав копію оскаржуваної постанови, жодних повідомлень про розгляд судом матеріалів про адміністративне правопорушення, ніби то вчинене апелянтом, вона не отримувала, а тому ОСОБА_1 позбавлена можливості в загальному доступі ознайомитись зі змістом прийнятого судом рішення. Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтовані, виходячи з такого. По-перше, як вбачається з матеріалів справи, що 06 травня 2021 року апелянт отримала судову повістку на судове засідання, яке було призначено на 29 квітня 2021 року, що підтверджується її підписом, в якому ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29 квітня 2021 року о 12 год. 30 хв. у Київському районному суді м. Одеси. Відповідно посилання апелянта на те, що жодних повідомлень про розгляд судом справи про адміністративне правопорушення, є безпідставними. По-друге, матеріали відеофіксації з нагрудних камер поліцейський свідчать про те, що ОСОБА_1 було прочитано протокол про адміністративне правопорушення, а також зазначено, що розгляд справи буде відбуватись у Київському районному суді м. Одеси. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Крім того, вирішуючи питання щодо поважності пропуску строку на оскарження, апеляційний суд враховує правовий висновок Верховного суду України викладений в ухвалі по справі №5-45кз17 від 24 лютого 2017 року, відповідно до якого несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено. Крім того, як зазначив ВСУ, особа має можливість реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. У зв`язку з викладеним, а саме обізнаністю про розгляд справи про адміністративне правопорушення у Київському районному суді м. Одеси, суд дійшов висновку, що поважні прочини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами. Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік