Ухвала КЦС ВС № 670/738/19

Ухвала 21 жовтня 2021 року м. Київ справа № 670/738/19 провадження № 61-16452ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бритіш Американ Тобакко Сейлз енд Маркетинг Україна» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 08 жовтня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року, в якій просив рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Встановлено, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 17 серпня 2021 року, а касаційну скаргу подано заявником 08 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України. У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що отримав копію оскарженої постанови апеляційного суду 02 вересня 2021 року, а тому звернувся з касаційною скаргою протягом 30 днів з моменту отримання повного тексту оскарженої постанови апеляційного суду. Однак наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на те, що заявник подав касаційну скаргу після спливу передбаченого статтею 390 ЦПК України тридцятиденного строку, який обчислюється з дня вручення йому оскарженого судового рішення, оскільки згідно з відміткою на поштовому конверті кореспонденція від ОСОБА_1 надіслана до Верховного Суду 08 жовтня 2021 року. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша стаття 44 ЦПК України). Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами. В той же час поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (справа «Перетяка та Шереметьев проти України», № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року). З урахуванням наведеного, заявник подав касаційну скаргу після спливу передбаченого статтею 390 ЦПК України тридцятиденного строку, який обчислюється з дня вручення йому оскарженого судового рішення. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення та надати відповідні докази, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Подана касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Саме посилання в касаційній скарзі на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року, в справі № 12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної в частині вимог щодо поновлення на роботі, однак не звільнений в іншій частині: про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди. За таких обставин, заявникові слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У частині третій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позовні заяви подано у вересні та листопаді 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі). Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовів) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З матеріалів касаційного провадження та змісту оскаржених судових рішень не вбачається суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку просив стягнути позивач, тому суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за вказану майнову вимогу відповідно до положень Закону України «Про судовий збір». Враховуючи наведене, заявниковінеобхідно самостійно розрахувати розмір судового збору в частині майнових вимог з урахуванням положень підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України і підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», надавши належні докази на підтвердження цього. Судовий збір за подання касаційної скарги в частині немайнової вимоги становить 1 536,80 грн (768,40 грн * 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з 01 січня 2021 року має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко