Постанова 4851 № 581/161/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 р. Справа № 581/161/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Сумській області на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 02.07.2021, суддя Кузьмінський О.В., по справі № 581/161/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 № 757235 від 5 березня 2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 680,00 грн. Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 02.07.2021 позов задоволено. Скасовано постанову серії ДП18 № 757235 від 5 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Сумській області Скрипченком Д.Ю., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Управління патрульної поліції в Сумській області (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просило його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив про неврахування судом першої інстанції, що про порушення позивачем п. 5.3.2 ДСТУ8749:2017 та п. 1.5 Правил дорожнього руху України свідчать відеозапис, фотознімки та акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, у зв`язку з чим правомірно накладено на позивача штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП. Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 05.03.2021 старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Сумській області Скрипченком Д.Ю. винесено постанову серії ДП18 № 757235 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 05.03.2021 о 13 год. 55 хв. в Роменському районі на автодорозі Н07 998 км, будучи посадовою відповідальною особою (майстер філії «Липоводолинський автодор») на місці проведення дорожній робіт (аварійний ямковий ремонт) встановив тимчасові дорожні знаки 3.29, 1.5.2 та 2.5 на білому тлі замість жовтого, чим порушив п. 5.3.2 ДСТУ8749:2017 та п. 1.5 Правил дорожнього руху України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП. Позивач, не погоджуючись з постановою відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності належних доказів підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України). Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Відповідно до п. 5.3.2 ДСТУ 8749:2017 знаки виконуються на жовтому тлі або розміщуються на щитах жовтого кольору згідно з п. 10.1.3 ДСТУ 4100:2014. Відповідно до ч. 3 ст. 140 КУпАП порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Частиною 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованої в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853, зокрема передбачено, що при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд. Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 як відповідальну посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.140 КУпАП, а саме, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Зокрема, у спірній постанові зазначено про недотримання позивачем п. 1.5 ПДР України. Зважаючи на вимоги Інструкції №1395, основним доказом, який підтверджує вчинення особою порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, є акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (затвердженої форми), а також надані до нього заміри та схеми. На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано до суду DVD-RW диск з відеозаписом з нагрудної камери, фотознімки, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі. Ознайомившись зі змістом наявних у справі доказів, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять відповідних замірів та схем, що долучаються до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі. Разом з тим, судова колегія зазначає, що зміст акту обстеження ділянки дорожньої мережі не дозволяє встановити конкретно, в чому саме полягає вчинення позивачем порушення, зокрема не зазначено умови та стан шляху, які створюють небезпеку чи перешкоду для руху, загрожують життю або здоров`ю громадян, завдають матеріальних збитків. Надані відповідачем фотознімки та відеозапис також не є належними доказами вчинення позивачем порушень п.1.5 ПДР України, з наступних підстав. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Судова колегія зазначає, що відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме позивач є відповідальною посадовою особою філії «Липоводолинський автодор» за встановлення на місці проведення дорожніх робіт (аварійний ямковий ремонт) тимчасових дорожніх знаків, а саме не було досліджено функціональні обов`язки позивача, його повноваження як посадової особи, не надано доказів, які б свідчили про займану ним посаду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведення відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 757235 від 5 березня 2021 року правомірно скасована судом із закриттям провадження у справі. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 286, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 02.07.2021 по справі № 581/161/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий