Постанова 4821 № 712/6814/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 року Справа № 712/6814/21 Провадження № 22-ц/821/1735/21 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Єльцова В. О. суддів: Василенко Л. І., Нерушак Л. В. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в : 1.Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2021 року ОСОБА_1 скерував до суду вказаний позов через систему «Електронний суд», в якому просить стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 84 000 грн. Позов обґрунтовано тим, що він є військовослужбовцем Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку, учасником бойових дій, у зв`язку з чим йому до 5 травня 2020 року була виплачена разова грошова допомога у розмірі 1390 грн. замість визначеного розміру (п`яти мінімальних пенсій за віком) - 8190 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року справа №580/1994/20 визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня 2020 року в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Тобто, судовим рішенням підтверджено протиправність та незаконність прийнятого рішення відповідачем. Позивач зазначає, що незаконною відмовою у нарахуванні щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком йому було завдано моральної шкоди, що полягає у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідача. Завдана моральна шкода спричинила негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Завдана моральна шкода полягає й у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що позивачу довелося присвятити багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Йому притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем під час здійснення розгляду його запиту порушило його законні права, сприймалося ним як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача було порушено його стан душевної рівноваги, для відновлення якого йому доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою. Крім того, йому доводилося додатково дисциплінувати себе, витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на його фізичному та моральному стані, через що він не встигав закінчити повсякденну побутову роботу. Гострота цих переживань посилюється тим, що в нього загострене почуття справедливості. Більш того, внаслідок неправомірних дій відповідача були порушені його нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, яким він змушений додатково пояснювати чому став менш привітним, менше приділяє часу друзям, сім`ї, родичам та ін. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 84 000 грн., розрахунок якого наводить виходячи з наступного: 6000 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2021 року) *14 місяців (затримка виплати). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 грн. 00 коп. Стягнуто з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не підтвердив співмірність заявленої до стягнення суми засадам розумності та справедливості, а виходив лише із мінімального розміру заробітної плати. При цьому, суд вважає, що визначення заподіяної моральної шкоди шляхом застосування мінімального розміру заробітної плати, вимогами закону, який підлягає застосуванню не передбачено. Доводи позову не знайшли свого підтвердження для задоволення вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди в заявленому ним розмірі, тому підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами, що йому заподіяно моральної шкоди у визначеному ним розмірі, який не відповідає обставинам справи, та стражданням і приниженням, завданим позивачу. Враховуючи тривалість порушення прав позивача, з урахуванням вимог розумності та виваженості суд вважає, що розмір моральної шкоди, який необхідно стягнути з відповідача, становить 500 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав через електронний суд до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року змінити та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його вимоги. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не врахована системність порушення, яка полягає в тому, що позивачеві доводиться неодноразово звертатися до суду з метою захисту порушеного права. Скаржник вказує, що моральна шкода підтверджується тим, що завдана йому шкода спричинила негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Також зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені його нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, яким він змушений був додатково пояснювати чому став менш привітним, менше став приділяти часу друзям сім`ї та родичам. Вважає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, нормам цивільного та процесуального законодавства, а тому підлягає зміні шляхом повного задоволення його позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і такими, що не дають суду підстав для її задоволення. Представник відповідача вважає, що позивач не надав суду будь-яких доказів, фактичних даних про те, на підставі яких, суд може встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і крім того, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 від 17 квітня 2019 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року (справа № 580/1994/20) визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». В силу ст. 13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Судом першої інстанції було встановлено і дану обставину сторони не спростували, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Отже, вказаним рішенням суду встановлено наявність факту вини відповідача, заподіяної позивачу своєю бездіяльністю. Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Ст. 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Пунктами 4, 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно виходив з того, що судовим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року встановлено неправомірність дій з боку відповідача, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення виклав відповідні мотиви встановлення наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача. Встановивши факт заподіяння позивачу моральної шкоди, підставою якої є встановлена рішенням адміністративного суду бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, суд першої інстанції прийшов до висновку, що достатньою та справедливою для компенсації моральних страждань буде грошова сума 500 грн. 00 коп. Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року). При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції. Враховуючи конкретні обставини справи, характер спірних правовідносин, тривалість моральних страждань позивача у зв`язку з необхідністю докладення додаткових зусиль для доведення своїх вимог щодо розгляду його звернень, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що відшкодування моральних збитків повинно бути визначено у грошовому виразі. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись на практику різних судів, зазначив, що сума відшкодування в розмірі 500 грн. є надто малою та наполягав на задоволенні його вимог в повному обсязі. Враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції з слідуючих підстав. Заподіяння шкоди позивачу діями відповідача встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду, тому позивач в порядку цивільного судочинства був наділений правом звернення до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з засад розумності та справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн. є достатнім та співмірним із тривалістю порушень прав позивача та характером завданої йому з боку уповноважених органів держави немайнової шкоди. Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним, враховує інтереси держави, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу. У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року, залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про відшкодування моральної шкоди, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Головуючий Судді: