Постанова 4820 № 676/3213/21

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 676/3213/21 Провадження № 22-ц/4820/1403/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., секретар судового засідання Філіпчук О. В., з участю в режимі відеоконференції заявника ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/3213/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2021 року (суддя Швець О. Д.) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Кам`янець-Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд 31 травня 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаною скаргою зазначав, що у провадженні головного державного виконавця Кам`янець-Подільського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Януль В. Ю. перебуває виконавче провадження № 65436041 з примусового виконання виконавчого документа № 676/1834/21, виданого 16 квітня 2021 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області, про стягнення з нього на користь держави штрафу у розмірі 17000 грн. 17 травня 2021 року у зазначеному виконавчому провадженні винесена постанова про накладення арешту на кошти боржника, у тому числі на рахунок НОМЕР_1 , на який він отримує соціальні виплати. Внаслідок накладення арешту фактично був позбавлений засобів до існування. Діючим законодавством обмежено стягнення за виконавчими документами з пенсії. Тому заявник просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Кам`янець-Подільського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), визнати протиправно та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 17 травня 2021 року у частині накладення арешту на грошові кошти (пенсію) на рахунку НОМЕР_1 . Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено. ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення скарги. Вказує, що добровільно сплатив штраф у розмірі 1500 грн. Решту боргу планував сплачувати у порядку виконавчого провадження шляхом відрахування із пенсії. Вважає, що державний виконавець передчасно наклав арешт на рахунок. Зазначає, що пенсія є єдиним джерелом доходів. У засіданні апеляційного суду заявник і його представник апеляційну скаргу підтримали. Представник органу ДВС не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с.15). Постановою головного державного виконавця Кам`янець-Подільського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Януль В. Ю. від 17 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65436041 (а. с. 16). Постановою головного державного виконавця від 17 травня 2021 року у виконавчому провадженні № 6543604 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 (а. с. 6). Постановою головного державного виконавця від 25 травня 2021 року оголошено в розшук автомобіль боржника марки «Volvo» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 (а. с. 23). Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Відмову у задоволенні скарги суд мотивував тим, що заявник не надав належних, достатніх і допустимих доказів того, що арешт накладено на рахунок боржника із спеціальним режимом використання або на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. На підставі частини 3 статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до частини 2 статті 48 Закону № 1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання, статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Згідно з частиною 2, пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державний виконавець здійснює його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону№ 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону № 1404-VIII. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц. Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк, у свою чергу, в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунку клієнта. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат) та набули статус вкладу. Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зробив Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Наявна у матеріалах справи виписка по картці/рахунку, НОМЕР_1 , на яку посилається ОСОБА_1 , не свідчить про віднесення зазначеного рахунку до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання та не містить підтвердження того, що на кошти, які знаходяться на цьому рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із чинним законодавством України. Від банківських установ до відділу ДВС не надходило документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заявника заборонено звертати стягнення. Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про правомірність дій державного виконавця при винесенні 17 травня 2021 року у виконавчому провадженні постанови про накладення арешту на кошти боржника. У зв`язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення скарги. Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19 жовтня 2021 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П Корніюк І. В. П`єнта