Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/589/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/589/21 пров. № А/857/14978/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С. Качмара В.Я. з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року (суддя першої інстанції Щербаков В.В., м. Рівне, повний текст складено 29.04.2021) В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено. Позивач не погодився із таким рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд безпідставно не врахував, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, що полягало у перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння прийнято безпідставно та з порушенням процедури. Зауважив, що факт його перебування на службі 2 грудня 2020 року не доведений, оскільки протоколом медичного огляду не встановлено будь-яких ознак у нього стану алкогольного сп`яніння. Крім того, ним було здано аналіз сечі на алкоголь, однак результати зазначеного аналізу відсутні. Водночас покази газоаналізатора за допомогою якого перевіряючий проводив його огляд, є неправильними, покази вказаного алкотестеру не можна брати до уваги, оскільки такий доказ не відповідає Інструкції №1452/735. Також до виконання службових обов`язків 02.12.2020 він не приступив, оскільки йому не була видана зброя та набої, не проведений інструктаж, що підтверджено відсутністю його підписів у відповідних журналах. Службове розслідування проведене відповідачем без врахування всіх обставин, які мали значення, а саме не надано оцінки медичному висновку Рокитнівської лікарні щодо перебування/не перебування його у стані алкогольного сп`яніння у зв`язку з відсутністю такого документа. Також повідомив, що дисциплінарною комісією відповідача під час проведення службового розслідування було порушено його право на захист. Висновок службового розслідування не підписав ОСОБА_2 , як член комісії, який був вказаний у вступній частині висновку. Також до персонального складу комісії, яка проводила службове розслідування, у останній день були внесені зміни, що не відповідає п. 11 Положення 1356/32808. Крім того, вважає застосований до нього вид стягнення звільнення зі служби є непропорційним дисциплінарному проступку, який йому інкримінують. У судовому засіданні представник апелянта Курганська О.В. підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені. Представник відповідача Никитюк Т.В. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 11.08.2014 по 06.11.2015, в Національній поліції з 07.11.2015 по 18.01.2021. З 15.05.2017 обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 (далі - СРПП № 1) Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, має звання старший лейтенант поліції (а с. 43-47). Відповідно до наказу Національної поліції України від 11.04.2016 №305 «Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю» роботу мобільних груп, серед іншого, націлено на виявлення перебування поліцейських на службі в стані сп`яніння. Наказано забезпечити мобільні групи, зокрема, технічними засобами відповідно до завдань перевірки (а.с. 90). Згідно наказу ГУНП в Рівненській області № 1798 від 20.11.2020 створено мобільну групу з перевірки оперативно-службової діяльності, зокрема, несення служби добовими нарядами (а.с.87) 2 грудня 2020 року начальником ГУНП в Рівненській області Камишанським О. виданий наказ №1884, яким призначено службове розслідування за фактом виявлення спільною мобільною групою у складі працівників ВІОС УКЗ та УОАЗОР ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на робочому місці з явними ознаками алкогольного сп`яніння (а. с. 48). 29 грудня 2020 року наказом начальника ГУНП в Рівненській області №2044 внесені зміни до складу членів дисциплінарної комісії ГУНП, яка проводить службове розслідування відповідно до наказу від 02.12.2020 №1884 (а.с. 49). На виконання вказаних наказів дисциплінарною комісією проведено службове розслідування. У межах цього заходу були відібрані пояснення у безпосередньо позивача ОСОБА_1 (а.с. 69); заступника начальника Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, начальника слідчого відділення Богданець Л.В. (а.с. 68); начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області Троцюк Л.В. (а.с.67); заступника начальника Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ОСОБА_3 (а.с. 66), інспектора кадрового забезпечення Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 (а.с. 65) та лікаря невролога КНП «Рокитнівська ЦРЛ» ОСОБА_5 (а.с. 70). За результатами службового розслідування складено висновок від 30.12.2020 (а. с. 52-62), згідно якого встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , який полягав у його перебуванні 02.12.2020 на службі в стані алкогольного сп`яніння. За вчинення такого проступку дисциплінарна комісія рекомендувала керівництву звільнити його зі служби у поліції. На підставі висновку службового розслідування ГУНП в Рівненській області видало наказ від 30.12.2020 № 1084 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 50), згідно якого за порушення службової дисципліни, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося в недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння, а також у вчиненні дій, які несумісні з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, підриває довіру та авторитет органів поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». 18 січня 2021 року начальник ГУНП в Рівненській області видав наказ №7 о/с, яким, відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з 18.01.2021 зі служби в поліції (а. с. 51). Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про законність зазначених наказів про притягнення позивача до відповідальності та звільнення зі служби з таких підстав. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», який визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Згідно з пунктами 1-2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII(далі - «Дисциплінарний статут»). Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна- дотримання поліцейським Конституціїі законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно з пунктами 1, 4, 6 частини третьої цієї ж статті службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Пунктом 2 Розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Відповідно до пункту 3 Розділу 3 зазначених Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту). Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Отже, перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння є дисциплінарним проступком і підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення. Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту. Згідно з частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, користуватися правничою допомогою. Відповідно до положень частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893). Пунктами 2-4, 7 Розділу 5 Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Відповідно до пункту 8 Розділу 5 Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб. Згідно з пунктом 14 Розділу 5 Порядку №893 Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена вдодаткудо цього Порядку. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, - після його протверезіння. Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання. З аналізу наведених вище норм Порядку №893 вбачається, що службове розслідування стосовно поліцейського може проводитись дисциплінарною комісією у письмовому провадженні або за рішенням уповноваженого керівника на відкритому засіданні комісії. Водночас при здійсненні такого розслідування у письмовому провадженні (за наявними матеріалами) обов`язковим є надання поліцейським щодо якого воно проводиться письмових пояснень або фіксації відмови у їх наданні. Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; Згідно з частиною 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника. Зміст спірних правовідносин полягає у перевірці наявності чи відсутності у діях позивача дисциплінарного проступку і вирішенні питання чи тягне такий проступок на застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби. Висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту перебування позивача на службі у нетверезому стані є правильним, виходячи з такого. Як видно з матеріалів справи, сам ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що 02.12.2020 о 08.00 год. він прийшов у приміщення актового залу Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області для заступання в добовий наряд, а саме, чергування в складі СРПП Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області. Цього ж дня, близько 09 год. до приміщення актового залу Рокитнівського ВП Сарненського ВП зайшов інспектор ВІОС УКЗ ГУНП капітан поліції ОСОБА_2 , який запропонував йому пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння. Тоді він за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST DRAGER» пройшов тест на стан визначення алкогольного сп`яніння, результат якого показав 0, 51 (проміле.). Оскільки ОСОБА_1 заперечив факт вживання ним алкоголю, йому було запропоновано пройти вищевказаний тест у медичному закладі КНП «Рокитнівська ЦРЛ», на що він погодився. Після цього він разом з інспектором ВІОС УКЗ УНП капітаном поліції ОСОБА_2 та інспектором кадрового забезпечення Сарненського ВП майором поліції ОСОБА_4 прибули до КНП Рокитнівська ЦРЛ». Після сорока хвилин очікування у КНП «Рокитнівська ЦРЛ», лікар даного медичного закладу повідомила про те, що прилад для визначення стану алкогольного сп`яніння не працює, а тому у ОСОБА_1 відібрано зразки біологічного походження (зразки сечі). Тобто позивач сам підтвердив, що прибув за місцем несення служби для заступання в добовий наряд, а саме, чергування в складі СРПП Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області. З поліцейськими, які заступають на чергування, проводять інструктаж з приводу заходів безпеки при поводженні зі зброєю та заходів особистої безпеки під час якого мобільною групою був проведений його огляд на стан алкогольного сп`яніння, який показав позитивний результат. При цьому позивач не повідомив керівництву про те, що він має якісь підстави не заступати на добове чергування. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо неперебування позивача на службі під час встановлення у нього алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 , будучи працівником поліції, перебував на службі з моменту його прибуття до Рокитнівського відділу поліції у запланований час несення служби. Слід також зазначити, що 2 грудня 2020 року позивач перебував на службі згідно графіку чергування СРПП на грудень 2020 року, затвердженого т.в.о. Рокитнівськогго ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області Л.Богданець 1 грудня 2020 року (а.с. 79). Факт відсутності його підписів у журналах про проходження інструктажу, а також у журналі про отримання зброї, свідчить лише про недопуск вказаної особи до безпосереднього виконання обов`язків . Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що початок виконання позивачем службових обов`язків позивачем розпочався саме з моменту його прибуття за місцем несення служби згідно встановленого графіку і не залежить від наявності чи відсутності його підписів у вказаних вище журналах. Щодо доводів апелянта про недоведеність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне. Згідно з пунктами 6-8 Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженої наказом заступника Міністра охорони здоров`я СРСР 01 вересня 1988 року № 06-14/33-14 (далі - Тимчасова інструкція), лікар (фельдшер), що проводить огляд, складає протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках. У протоколі докладно викладаються відомості про зовнішній вигляд оглянутого, його поведінці, емоційному тлі, мови, вегето-судинних реакціях, стану рухової сфери. При цьому слід зазначити скарги оглянутого, його суб`єктивну оцінку свого стану. Крім того, при оцінці стану необхідно відзначити наявність або відсутність запаху алкоголю і вказати результати лабораторних досліджень. Основою медичного висновку з питання станів, пов`язаних зі споживанням алкоголю, повинні бути дані всебічного медичного огляду. Після його завершення проводиться відбір повітря, що видихається або біологічних рідин організму для дослідження їх на наявність алкоголю. Лабораторні дослідження (повітря, що видихається, сечі, слини) при проведенні огляду є обов`язковими. Кров для аналізів на алкоголь слід брати у виняткових випадках лише за медичними показаннями (наприклад, важкі травми, отруєння). Відповідно до пункту 7 Розділу 1 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735, (далі - Інструкція № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Пунктами 4, 8-11 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 передбачено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Згідно з пунктом 12 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Відповідно до пункту 15 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Пунктами 16, 18 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 передбачено, що Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Відповідно до пункту 22 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Суд першої інстанції правильно врахував, що положення Інструкції № 1452/735 застосовуються і при визначенні стану алкогольного сп`яніння під час несення служби, зокрема, працівників поліції. Аналогічні висновки щодо застосувань цих норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справі 823/1022/16. Однак, обставини справи 823/1022/16 не є тотожними обставинам встановленим судом у цьому спорі. Так, у справі 823/1022/16 містилось два протилежних медичних висновки, один з яких підтверджував стан алкогольного сп`яніння позивача і був визнаний судом недійсним, оскільки виданий з порушенням приписів Інструкції № 1452/735, а інший, який залишився чинним спростовував перебування поліцейського на службі у нетверезому стані. Натомість, у даній справі факт перебування позивача 02.12.2020 на службі у стані алкогольного сп`яніння підтверджується протоколом його огляду за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST DRAGER» 6820, який показав, що у повітрі, яке він видихав із ротової порожнини містилось 0,51 проміле алкоголю в крові, що в 2,5 рази більше ніж допустимий показник 0,2 проміле. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/4675, яке чинне до 11.08.2021 року, газоаналізатор ALKOTEST DRAGER 6820 заводський серійний номер ARNA-0664, яким здійснювався огляд позивача відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013. (а.с. 91). Згідно з декларацією відповідності вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювання техніки №СДІ-1194-ЗВТ вказаний вище газоаналізатор відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що затверджений Постановою КМУ №94 від 13.01.2016 (а.с.92). Отже, підстав для неврахування вказаного висновку технічного засобу, яким встановлено у позивача стан сп`яніння, у суду немає. Також згідно відеозапису з нагрудної камери інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Петровського І.О., що здійснювався 02.12.2020, позивач після проходження 02.12.2020 о 08 годині 48 хвилин огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», повідомив, що в цей день не вживав алкогольні напої, а вживав вечором попереднього дня (а.с. 78). Тобто позивач підтвердив, що він, знаючи про те, що має заступати на добове чергування зранку 02.12.2020, вечором 01.12.2020 року вжив алкогольні напої в такій кількості, що наступного дня концентрація парів спирту у видихуваному повітрі становила 0,51 проміле. Суд першої інстанції правильно врахував такі пояснення як доказ, що додатково підтверджує правильність висновків дисциплінарної комісії про прибуття позивачем на службу у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до витягу із журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів КНП «Рокитнівська ЦРЛ» вказано, що у інспектора СРПП № 1 Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 02.12.2020 о 10.00 год. взято зразки сечі для проведення медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (а.с.84). У протоколі медичного огляду проведеного лікарем ОСОБА_5 щодо встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння ОСОБА_1 висновок за результатами обстеження відсутній (а.с. 71). Отже, апелянт безпідставно вказує, що лікар при огляді дійшов висновку про відсутність у нього стану алкогольного сп`яніння. Той факт, що медичним закладом не було виконано обов`язку щодо дослідження взятих у позивача біологічних зразків, не свідчить про відсутність у позивача стану алкогольного сп`яніння і не спростовує показники газоаналізатору ALKOTEST DRAGER 6820 про концентрацію парів спирту у видихуваному повітрі 0,51 проміле. Водночас бездіяльність працівників медичного закладу щодо не проведення огляду позивача і не здійснення аналізу його біологічних зразків на вміст алкоголю не повинна тягнути за собою уникнення його від відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Факт перебування позивача у стані сп`яніння також підтверджено показаннями в якості свідка ОСОБА_2 , який в складі мобільної групи під час перевірки безпосередньо проводив 02.12.2020 огляд позивача. Так зазначена особа повідомила, що позивач під час особистої розмови вказав, що вживав алкоголь увечері попереднього дня. Під час огляду позивача він відчував запах алкоголю з його ротової порожнини і бачив тремтіння рук. Зазначив, що перевірка здійснювалась під час інструктажу перед заступанням поліцейськими у добовий наряд. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння доведений у ході службового розслідування, і це є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Стосовно аргументів позивача про порушення відповідачем його права на захист під час службового розслідування суд вказує наступне. Службове розслідування стосовно позивача проводилося дисциплінарною комісією відповідно до наказу керівника ГУНП в Рівненській області від 02.12.2020 у письмовому провадженні, тобто за наявними у комісії матеріалами. Згідно з пунктом 14 Розділу 5 Порядку №893 Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Так, у матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_1 від 02.12.2020, в яких він детально повідомив про відомі йому обставини. Поряд з цим, позивач не був позбавлений можливості подати чи надіслати відповідачу під час службової перевірки додаткові письмові пояснення, ознайомитись з матеріалами розслідування, скористатися послугами адвокатами, іншими своїми правами, однак жодних з таких дій не вчинив. Отже, при за результатами службового розслідування комісією була врахована позиція поліцейського, викладена у поданих ним поясненнях, а тому його право на захист не було порушено. Доводи апелянта про непідписання висновку службового розслідування ОСОБА_2 суд відхиляє, так як вказана особа була виключена зі складу комісії відповідно до наказу начальника ГУНП від 29 грудня 2020 року і замість нього включено до складу дисциплінарної комісії заступника начальника РУ ДВБ НПУ підполковника поліції ОСОБА_6 , який і підписав вказаний висновок від 30 грудня 2020 року. Апеляційний суд зазначає, що персональний склад дисциплінарної комісії ГУНП у Рівненській області сформовано начальником установи у встановленому порядку, при цьому доказів незаконності виключення з її складу ОСОБА_2 суду не надано. Також той факт, що вказана особа попередньо була включена до складу відповідної комісії, не свідчить про незаконність здійснення розслідування, оскільки відсутні докази заінтересованості ОСОБА_2 . Факт направлення вказаною посадовою особою позивача на освідування та здійснення дослідження за допомогою технічного пристрою ALKOTEST DRAGER 6820 не дає достатніх підстав стверджувати про наявність особистої зацікавленості у результатах розслідування. Суд першої інстанції також правильно встановив, що застосований до позивача вид стягнення відповідає тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку. Так позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати поведінки, яка ганьбить звання працівника поліції або підриває авторитет поліції, інших відносин, які носять протиправний характер. Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту. Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 808/330/17 Позивач, перебуваючи на службі у стані алкогольного сп`яніння вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, а також проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII. З урахуванням суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про поліцейського як носія влади, вчинений позивачем дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків . Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Слід також зазначити, що черговість накладення стягнень за їх видами Дисциплінарним статутом не визначена, а тому рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування, що й було здійснено відповідачем. Отже, видаючи накази №1084 від 30.12.2020 і №47 о/с від 18.01.2021 відповідач діяв на підставі у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому вони не підлягають скасуванню у судовому порядку. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 18.10.2021