Постанова 4857 № 607/12923/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 607/12923/21 пров. № А/857/16502/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Делікатна Л.В.) про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі о 14 год. 00 хв. 13 серпня 2021 року у справі №607/12923/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В: 22.07.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, просив: поновити, встановлений статтею 289 КУпАП, строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.06.2021; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №990948 від 29 червня 2021 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 серпня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні досліджено відеозапис із нагрудних камер поліцейських ВО_000109, ВО_000120, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи щодо нього та винесення оскаржуваної постанови, така постанова зачитувалася йому, однак від отримання її копії він відмовився. Суд першої інстанції вказав, що із адміністративним позовом щодо оскарження зазначеної постанови представник позивача звернувся лише 22 липня 2021 року, пропустивши, визначений статтею 289 КУпАП, строк на оскарження такої. Суд визнав не поважними причини пропуску строку звернення з адміністративним позовом щодо оскарження постанови серії ДПО18 №990948 від 29 червня 2021 року. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 серпня 2021 року, а справу направити для продовження розгляду у суд першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що копія оскаржуваної постанови позивачу не вручалась. Скаржник вказує, що фотокопію оскаржуваної постанови представник позивача отримав 19.07.2021 під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Скаржник вважає, що при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, слід з`ясувати дату отримання такої постанови. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що позивач був ознайомлений зі змістом постанови, йому було запропоновано отримати копію такої, а тому причини пропуску строку на звернення до суду не є поважними. Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 29.06.2021 інспектором взводу 2 роти ТОР УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Заболотним В.М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №990948, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126, частиною 4 статті 126, частиною 2 статті 36 КУпАП. Вважаючи вказану постанову незаконною та необґрунтованою, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною 1 статті 168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Частиною 1 статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд апеляційної інстанції зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Так, відповідно до частини 2 вказаної статті, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно до вказаної статті скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Аналіз норм частини 2 статті 286 КАС України, статті 289 КУпАП вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення. Отже, при вирішенні питання дотримання строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, слід з`ясувати дату отримання оскаржуваної постанови. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 31 січня 2020 року у справі №755/7433/19, від 12 червня 2020 року у справі №686/28291/19, від 25 лютого 2021 року у справі № 953/2781/20. Відповідно до положень статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. Із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржувану постанову в день її прийняття не отримав. В оскаржуваній постанові зазначено, що від отримання копії такої ОСОБА_1 відмовився. Разом з тим інформації щодо надіслання копії оскаржуваної постанови рекомендованим листом, вихідний номер та дату такого у постанові серії ДПО 18 №990948 не вказано. В позовній заяві вказано, що фотокопію оскаржуваної постанови представник позивача отримав під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення 19.07.2021. Належні та допустимі докази на спростовання зазначеного в матеріалах справи відсутні, відповідачем такі не надані. Таким чином, враховуючи, що перебіг строку звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху пов`язано саме з врученням (отриманням) такого рішення (постанови), суд апеляційної інстанції вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення із позовом щодо оскарження постанови серії ДПО18 №990948. Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Аналізуючи обставини справи в контексті поданого позову та доданих до нього документів а, також, аргументи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшов передчасного висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, що має наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 241, 243, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 серпня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №607/12923/21 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук