Постанова 4857 № 260/1409/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1409/21 пров. № А/857/14893/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, прийняте суддею Калинич Я.М. о 09 годині 21 хвилин у місті Ужгороді, повний текст складений 15.07.2021 у справі № 260/1409/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, встановив: ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.11.2020 року №921060810642 про перерахування пенсії із 01.12.2020 із розрахунку 60% від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 року за № 21-200 вих-20, а також рішення щодо перерахунку пенсії починаючи з 13 грудня 2019 року на підставі довідки прокуратури області від 27.02.2020 року №1829-вих 2020, із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.12.2020 року перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), в розмірі 82 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначених у довідках Закарпатської обласної прокуратури від 27.02.2020 року №1829-вих 2020 та 19.10.2020 року за № 21-200 вих-20 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат та зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за минулий період починаючи з 13 грудня 2019 року без обмеження її максимального розміру Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області №921060810642 від 11 листопада 2020 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 82 до 60 відсотків від суми заробітку, що враховується для перерахунку пенсії та її максимального розміру. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 82% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 19 жовтня 2020 року №21/200-вих.2020 без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що з 13.12.2019 року на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року відновлено право позивача на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Також зазначив, що системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосується порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. В свою чергу, ч. 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. Таким чином, при перерахунку пенсії позивача відповідно до ч. 20 статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. З огляду на ту обставину, що позивач є непрацюючим пенсіонером і пенсія призначена йому до 1 січня 2016 року, тому до розміру пенсії позивача при її перерахунку не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII. Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 року у справі №589/3997/16-а. В той же час, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення щодо перерахунку пенсії починаючи з 13 грудня 2019 року на підставі довідки прокуратури області від 27.02.2020 року №18 29-вих 2020 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2020 року на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 27.02.2020 №18 29-вих 2020 задоволенню не підлягають, оскільки такі правовідносини були предметом розгляду адміністративної справи №260/2843/20, рішення по якій набуло законної сили 08.02.2021 року. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не взяв до уваги те, що перерахунок пенсії особи здійснюється на підставі норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку, та з урахуванням часу звернення особи до відповідного органу. Враховуючи те, що на час подання позивачем заяви про перерахунок максимальний відсотковий розмір пенсії встановлено на рівні 60% від суми місячної заробітної плати працівника прокуратури, а тому посилання суду на порушення норм Конституції України у зв`язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин не мають жодного правового підгрунтя, оскільки положення статті 86 Закону №1697-VII не визнані не конституційними і підлягають застосуванню. Також, суд першої інстанції не взяв до уваги Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року, статтею 2 якого передбачено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789 XII не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказує, що приписи частини 1 статті 2 Закону України №3668-VI встановлюють саме з 01 жовтня 211 року обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та яка застосовується до категорії пенсіонерів, котрим пенсія призначена відповідно до Закону №1789 XII. Зазначає, що аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19 та від 11 листопада 2020 року у справі №759/9981/16-а. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з серпня 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, у розмірі 82% від суми заробітку за посадою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області. 19 жовтня 2020 року Закарпатською обласною прокуратурою позивачу видано довідку за №21/200-вих.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та становить 67316,66 грн. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до вказаної довідки. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу з 11.11.2020 року здійснено перерахунок пенсії, згідно якого загальний відсоток розрахованої пенсії від заробітку становить 60%, а максимальний розмір пенсії з 01.10.2020 року становить 17120 грн. Позивач, вважаючи протиправним здійснений перерахунок із зменшенням відсоткового значення пенсії з 82% до 60% та обмеженням максимального розміру пенсії, звернувся до суду. Велика Палата Верховного Суду 20 січня 2021 року залишила без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019. Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивач - особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ(далі -Закон № 1789-ХІІ) або Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII); б) відповідач-територіальні органи Пенсійного фонду України; в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону № 1697-VII; г) звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019 року. Відтак, дана справа має ознаки типової справи, які визначив Верховний Суд за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20. Тому, в цій справі необхідно застосувати висновки Верховного Суду висловлені в рішенні від 14 вересня 2020 року, прийнятому за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20 Верховний Суд у рішенні в зразковій справі вказав, що статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ який діяв до 14.10.2014 року передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) внесено зміни, унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ з 01.10.2011 року стала вісімнадцятою. 14.10.2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ. Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) визначала, що: призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Водночас з 15.07.2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено зміни до частини 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015 року) та викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Також, цим Законом внесено зміни до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року), яку викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», натомість, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. При цьому, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення № 7-р(II)/2019 та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Водночас Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Крім того, Верховний Суд зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 є чинною та є рішенням уряду про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. За результатом розгляду справи № 560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов висновку про те, що особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657). Таким чином, оскільки позивач є працівником органу прокуратури, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а тому має право на перерахунок пенсії з 13.12.2019 року на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21/200-вих.2020 року. Щодо дати, з якої пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії Верховний Суд в постанові від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20 звернув увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01 січня 2015 року змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року). Тому, частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, Верховним Судом враховано, що: перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Водночас відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ) та від 26.03.2020 року №6-р/2020 перерахунок вже призначених пенсій працівникам органів прокуратури, зокрема, обласних прокуратур, проводиться з 01.10.2020 року. Судом встановлено, що відповідач здійснив протиправні дії, а саме: перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2020 року згідно довідки Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-200 вих.-20, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відновлення порушеного права позивача має здійснюватися шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області №921060810642 від 11 листопада 2020 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 82 до 60 відсотків від суми заробітку, що враховується для перерахунку пенсії та її максимального розміру та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 82% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 19 жовтня 2020 року №21/200-вих.2020. Доводи апеляційної скарги у цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують. У той же час, що стосується позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимального (граничного) розміру, то колегія суддів враховує наступне. Згідно з частиною 14 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказане обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Як встановлено пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев`ятнадцятою - двадцять третьою». Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року. Відтак, частина 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується. Водночас, відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (абзац 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII доповнено реченням щодо тимчасового обмеження максимального розміру пенсії у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2016 року). Дію вказаної норм продовжено до 31 грудня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII. Отже, у зв`язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. На момент звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії, наведеними вище положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 24 липня 2018 року у справі №554/10456/16-а, від 28 жовтня 2020 року у справі №686/2428/16-а, від 03 червня 2021 року у справі №359/3736/17, від 10.09.2021 у справі №580/5238/20. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру. Суд апеляційної інстанції зауважує, що не застосування обмеження розміру виплачуваної пенсії при її перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, до осіб, яким призначена пенсія відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів, зокрема тих, яким пенсія призначена відповідно до Закону №1697-VII, та суперечитиме принципу рівності перед Законом. Утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача при здійсненні спірного перерахунку пенсії позивача в частині встановлення позивачу з 01 жовтня 2020 року обмеження максимального розміру пенсійної виплати, вважаючи, що при здійсненні позивачу перерахунку пенсії пенсійним органом безпідставно застосовано вказане обмеження наведеними нормативно-правовими актами. Підсумовуючи наведене, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а відтак апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити. У решта частині рішення суду першої інстанції ухвалено з повним та всебічним з`ясуванням обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в іншій частині не спростовують, а тому у вказаній частині оскаржене рішення суду необхідно залишити без змін. Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, а в решті рішення суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 241, 243, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі № 260/1409/21 в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження граничного розміру скасувати і прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні даної вимоги. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 19.10.2021