Постанова 4855 № 640/23941/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23941/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Повного Товариства "ЛОМБАРД ЗАСТАВНЕ ТОВАРИСТВО "ДІАМАНТОВИЙ ДІМ" ТОВ "МОНЕТА" І КОМПАНІЇ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Повного Товариства "ЛОМБАРД ЗАСТАВНЕ ТОВАРИСТВО "ДІАМАНТОВИЙ ДІМ" ТОВ "МОНЕТА" І КОМПАНІЇ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ : Повне Товариство "ЛОМБАРД ЗАСТАВНЕ ТОВАРИСТВО "ДІАМАНТОВИЙ ДІМ" ТОВ "МОНЕТА" І КОМПАНІЇ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001454208 та №0001444208 від 31.01.2020. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування. З урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом встановлено, що відповідач звернувся до суду із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду з підстав п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України. Клопотання мотивовано тим, що Верховний Суд у постанові від 26.112020 у справі №500/2486/19 дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення підлягають оскарженню в строки, встановлені ст. 122 Кодексом адміністративного судочинства України. У свою чергу, позивач звернувся із даним позовом до суду в жовтні 2020 року, у той час як оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у січні 2020 року, тобто із пропуском процесуального строку на звернення до суду. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України). Водночас, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 544/525/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19), а відтак повернення позовної заяви судом, внаслідок недотримання позивачем процесуальних вимог щодо змісту та форми заяви, та не виконання процесуальних вимог суду, що викладені в ухвалі від 27.05.2020 по справі №640/11296/20 не дають суду достатніх правових підстав вважати, що таке первісне звернення може впливати на позовну давність, суд звертає увагу, що в даному випадку процесуальний строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки неправильне подання позовної заяви не є поважною причиною. Крім того, від моменту надання ухвалою Окружного адміністративного суду від 27.05.2020 по справі №640/11296/20 процесуального строку для усунення недоліків до моменту повернення позовної заяви по справі - 23.09.2020 пройшло достатньо часу, за який позивач міг усунути недоліки позовної заяви. Посилання останнього, що судом не були враховані його клопотання про розстрочення сплати судового збору не приймаються судом до уваги, оскільки позивач, мав процесуальну можливість оскаржити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви по справі №640/11296/20 від 23.09.2020 в апеляційному порядку, однак доказів такого оскарження суду надано не було. 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України та у пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03. 2020 закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Як наслідок, до 06.08.2020 було встановлено право позивача на продовження строку на звернення до адміністративного суду з підстав зупинення процесуальних строків . Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися за захистом своїх прав до суду в межах строків, визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, клопотання позивача про поновлення строків звернення до адміністративного суду, задоволенню не підлягає. Суд також зазначає, що згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.06.2021р. у справі №160/6700/19, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Тому поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності. Приписами ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що позивачем не зазначено обставин, що є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача та в свою чергу об`єктивно унеможливили б звернення позивача із даним позовом протягом строків передбачених статтею 122 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позову без розгляду. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Повного Товариства "ЛОМБАРД ЗАСТАВНЕ ТОВАРИСТВО "ДІАМАНТОВИЙ ДІМ" ТОВ "МОНЕТА" І КОМПАНІЇ" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Є.О.Сорочко суддя В.В.Файдюк